Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 жовтня 2025 р. Справа № 520/19298/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства Оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №40/в від 22 листопада 2024 року, затверджений заступником Міністра оборони України 29.11.2024 р.;
- зобов'язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно здійснити розгляд заяв ОСОБА_1 , які були подані в її інтересах та як законним представником в інтересах неповнолітнього сина (на момент звернення) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків суду і здійснити призначення для послідуючої виплати одноразової грошової допомоги дружині та сину ОСОБА_2 , смерть якого настала в період проходження ним військової служби та нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не здійснено призначення та виплату одноразової грошової допомоги дружині та сину ОСОБА_2 , смерть якого настала в період проходження ним військової служби та нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Суд звертає увагу, що ухвалою суду про відкриття провадження запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст.162 КАС України.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано 28 липня 2025 року, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа, тоді як відзив на позов надіслано до суду через систему "Електронний суд" лише 24.09.2025, тобто майже ніж через два місяці після отримання ухвали про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на порушення строку подачі відзиву на позов, суд не приймає до уваги такий відзив.
29.09.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано заяву про зміну предмету позову.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.3 ст. 262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки дана справа розглядається в порядку статті 262 КАС України, заяву про зміну предмету позову подано до суду після пропуску тридцятиденнного строку, встановленого статтею 262 КАС України, суд не приймає до розгляду та повертає позивачу заяву про зміну предмету позову згідно положень ст. 47 КАС України.
Зважаючи на повернення заяви про зміну предмету позову, суд розглядає позовну заяву в первинній редакції.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є дружиною померлого солдата ОСОБА_2 , колишнього водія зенітно-кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 06.12.2022 р., виданим Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління).
ОСОБА_2 проходив військову службу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено ОСОБА_1 повідомлення від 28.11.2023 №1997 про смерть ОСОБА_2 , попередня причина смерті - отруєння чадним газом.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2023 №589 "Про призначення спеціального розслідування за фактом нещасного випадку (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 " призначено комісію для проведення спеціального розслідування з метою з'ясування причин та обставин нещасного випадку (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 .
За результатами спеціального розслідування по факту нещасного випадку (смерті) військовослужбовця складено акт проведення розслідування (затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2023), в якому зазначено, що в діях старшого солдата ОСОБА_2 вбачається порушення інструктажу. Нещасний випадок (смерть) стався не під час безпосереднього виконання бойового завдання та поза межами району виконання бойового завдання військової частини НОМЕР_1 .
В наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2023 №180 "Про результати спеціального розслідування по факту нещасного випадку (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 " зазначено, що спеціальним розслідуванням встановлено, що 28.11.2023 року б 08 годині 45 хвилин надійшло повідомлення від молодшого сержанта ОСОБА_4 , про те що за місцем тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_1 , виявлено тіло військовослужбовця ОСОБА_2 без ознак життя. Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 29.11.2023 року №413, виданого Костянтинівським відділенням Донецького обласного бюро судово - медичної експертизи причиною смерті стала токсична дія оксиду вуглецю. Ознак перебування солдата ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин не виявлено.
В лікарському свідоцтві про смерть від 29.11.2023 року №412 зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок випадкового отруєння та дії оксиду вуглецю.
Також, згідно Витягу з протоколу засідання штатної ВЛК №1630 від 16 травня 2024 року, травма солдата ОСОБА_2 , 1971 р.н., одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
В листі Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області від 02.02.2024 №1368/203/02-2024 зазначено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12023052380000441 від 28.11.2023 проведено судово-медичну експертизу, на яку отримано висновок експерта № 420 про причину смерті ОСОБА_2 , згідно п.3 висновку експерта при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_5 знайдено спирт етиловий у конвертації 0,81%.
У висновку експерта Костянтинівського відділення судово-медичної експертизи КЗОЗ «Донецьке бюро судово-медичної експертизи» №420 від 29.11.2023 зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала від отруєння оксидом вуглецю, ускладненого вогнищевою гострою емфіземою та дістелектазами у легенях, загальним венозним повнокров'ям внутрішніх органів, дистрофічними змінами в них, набряком легенів та головного мозку. При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа знайдений спирт етиловий в кількості 0,81%, що стосовно до живих осіб відноситься до легкого алкогольного сп'яніння.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2024 №13, виключено зі списків особового складу військової частини солдата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Смерть настала не під час виконання обов'язків військової служби. З Захистом Батьківщини не пов'язана.
31 травня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 .
Також, ІНФОРМАЦІЯ_5 син померлого - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю його батька - ОСОБА_2 .
За результатами розгляду заяв дружини та сина ОСОБА_2 , Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, викладене у Протоколі від 22 листопада 2024 року №40/в (п.19), в якому зазначено, що відповідно до акта службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2023 смерть ОСОБА_2 настала в місці тимчасової дислокації підрозділу, внаслідок отруєння оксидом вуглецю. Згідно з листом Костянтинівського відділення судово-медичної експертизи від 26.04.2024 № 120 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,81%. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані с адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.02.1993 (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За приписами статті 41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991(далі - Закон №2011-XII, у редакції від 23.04.2021) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 2 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Відповідно до ст. 16-1 Закону №2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з частинами першою, шостою, восьмою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті16-3 Закону №2011-ХІІ).
На виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок №975, тут і далі - у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Підпунктом 2 пункту 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби.
В силу пункту 5 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 10 Порядку №975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган).
Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Із системного аналізу положень Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, якими регулюються спірні правовідносини, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок про те, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
Відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, комісія МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у Витягу з протоколу засідання комісії від 22.11.2024 №40/в зазначила, що згідно з листом Костянтинівського відділення судово-медичної експертизи від 26.04.2024 № 120 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,81%.
Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує, що за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/6477/19 від 29.06.2022 року.
Таким чином, в такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
Відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов'язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №120/13997/21-а від 18 березня 2024 року.
Судом встановлено, що згідно лікарського свідоцтва про смерть від 29.11.2023 року №412, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок випадкового отруєння та дії оксиду вуглецю.
Згідно Витягу з протоколу засідання штатної військово - лікарської комісії №1630 від 16 травня 2024 року, травма солдата ОСОБА_2 , 1971 р.н., одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Також, в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2023 №180 зазначено, що спеціальним розслідуванням встановлено, що 28.11.2023 року б 08 годині 45 хвилин надійшло повідомлення від молодшого сержанта ОСОБА_4 , про те що за місцем тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_1 , виявлено тіло військовослужбовця ОСОБА_2 без ознак життя. Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 29.11.2023 року №413, виданого Костянтинівським відділенням Донецького обласного бюро судово - медичної експертизи причиною смерті стала токсична дія оксиду вуглецю. Ознак перебування солдата ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин не виявлено.
Натомість, відповідачем не надано доказів, про наявність причинно-наслідкового зв'язку між вживанням алкогольних напоїв та смертю військовослужбовця.
Лист Костянтинівського відділення судово-медичної експертизи від 26.04.2024 № 120, на який посилався відповідач в оскаржуваному рішенні, лише вказує на те, що під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,81%.
Оскільки причина смерті ОСОБА_2 не пов'язана з його перебуванням в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння та вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав, встановлених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», для відмови позивачу у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22.11.2024 №40/в, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.
В прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати відповідача повторно здійснити розгляд заяв ОСОБА_1 , які були подані в її інтересах та як законним представником в інтересах неповнолітнього сина (на момент звернення) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і здійснити призначення для послідуючої виплати одноразової грошової допомоги дружині та сину ОСОБА_2 , смерть якого настала в період проходження ним військової служби та нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Відповідно до частини 2 статті 16-1 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 син померлого - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю його батька - ОСОБА_2 .
Зважаючи, що на момент звернення 03.06.2024 до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю батька, ОСОБА_3 досяг повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та допомога призначається та виплачується неповнолітнім дітям померлого, ОСОБА_3 не має права на отримання такої допомоги.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем по справі є ОСОБА_1 . Доказів того, що вона зверталася до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 в інтересах сина померлого - ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, позивачем таких не надано.
Натомість, матеріали справи свідчать, що 31.05.2024 позивач звертався до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як дружині загиблого, а ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , будучи повнолітнім, самостійно звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як сину загиблого військовослужбовця.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень частини 8 статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22.11.2024 №40/в, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.