Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 жовтня 2025 року, м. Харків справа № 520/20714/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40003, м. Суми, вул.Герасима Кондратьева, буд. 28, код ЄДРПОУ 43316700) до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН" (61038, м. Харків, пров. Адиґейський, буд. 25, кв. 15, код ЄДРПОУ 39834356), третя особа: Служба безпеки України (01034, м. Київ, вул.Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 00034074) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, просить суд:
- примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН", що має наслідком припинення її діяльності;
- рішення суду звернути до негайного виконання.
Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання
Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у третьої особи - Служби безпеки України копії матеріалів кримінальних проваджень: №22023220000000023 від 05.01.2023, №22022000000000247 від 03.06.2022. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву. Копію вказаної ухвали направлено відповідачу засобами поштового зв'язку.
20.08.2025 Управління Служби безпеки України в Харківській області, на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2025, направлено копії матеріалів кримінального провадження №22023220000000023 від 05.01.2023, які знаходяться в розпорядженні Управління.
22.09.2025 Службою безпеки України на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2025, направлено копії матеріалів кримінального провадження № 22022000000000247 від 03.06.2022.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до позивача надійшов лист Департаменту захисту національної державності СБ України про заборону діяльності ГО«ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН».
Зазначено, що з метою протидії дестабілізації суспільнополітичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам та безпеці нашої держави, керівник та співзасновник ГО«ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН» ОСОБА_1 , громадянин України, з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України вчиняє дії, спрямовані на порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Зокрема, діючи у співпраці зі спеціальними службами російської федерації, він увійшов до складу т.зв. «представництва українського народу», функціонери якого оголосили себе єдиною законною владою нашої держави та утворили нелегітимний орган державної влади - «раду народних представників».
Також ОСОБА_1 разом із співзасновницею ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН» ОСОБА_2 , приймає активну участь в антиукраїнському проекті «Клуб народного единства», який координується спецслужбами країни-агресора та до якого увійшли «втікачі» з числа представників проросійських та заборонених в судовому порядку громадськополітичних структур.
Вказує, що 10.04.2023 СВ УСБУ в Харківській області у кримінальному провадженні №22023220000000023 від 05.01.2023 ОСОБА_1 заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 2 ст. 111 (державна зрада), ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників) КК України.
Крім того, за здійснення протиправної діяльності 11.03.2025 СУ ГУ СБ України у м.Києві та Київській області, у кримінальному провадженні № 22022000000000247 від 03.06.2022 ОСОБА_1 заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) КК України.
На даний час ОСОБА_1 Московським ВП ГУ НП в Харківській області оголошений в розшук та переховується від органів українського правосуддя на території рф.
Рішенням РНБО України від 01.05.2025 (введено в дію указом Президента України №267/2025) до ОСОБА_1 безстроково застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій.
З огляду на викладене та наявну інформацію щодо протиправної діяльності керівника та співзасновників вказаної громадської організації, яка розцінюється як така, що посягає на державний суверенітет, конституційний лад та територіальну цілісність України, підсилює деструктивний інформаційний вплив, спрямований проти державної безпеки, важає, що діяльність громадської організації «ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН» підлягає забороні у судовому порядку.
Позиція відповідача
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, причин поважності його неподання не повідомив.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин
Судом встановлено, що Громадська організація «ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН» з 11.06.2015 зареєстрована як громадська організація, код ЄДРПОУ 39834356. Засновниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Керівником є ОСОБА_1 (Т.1, а.с. 125).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у кримінальному провадженні №22023220000000023 від 05.01.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч.3 ст. 109, ч. 2 ст. 111 КК України (Т.1, а.с. 34-36).
10.04.2023, ст. слідчим 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Рибаком Я.В. проведено огляд веб-сторінки на ресурсі "YouTube", за наслідками якого складено протокол огляду Інтернет-ресурсу від 10.04.2023, з якого вбачається, що на YouTube-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_2 " розміщено відеозапис з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Під час перегляду вказаного відео виявлено відеозапис засідання зібрання осіб, серед яких був присутній, зокрема, ОСОБА_1 , який здійснив ряд висловлювань (Т.1, а.с.48-73).
У кримінальному провадженні № 22022000000000247 проведено судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу відеозапису з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", який розміщений на YouTube-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", відповідно до якої у відеоматеріалі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», який розміщений за посиланням
Як вбачається із висновку експертів від 14.06.2023 №14222/14223/23-26 (Т.1, а.с.74-115), у вказаному відеоматеріалі містяться висловлювання, в яких наявні ознаки визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, розпочатої у 2014 році, а також декларується можливість зміни так званим «Представництвом українського народу» встановленого в Україні на період завершення війни конституційного ладу та територіального устрою з урахуванням існуючих на цей період реалій, а отже допускається можливість певних територіальних змін шляхом зміни меж території або державного кордону України.
Старший слідчий в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області майор юстиції Скібо С.Ю., 10.04.2023 розглянувши матеріали кримінального провадження №22023220000000023 від 05.01.2023, у зв'язку із наявністю підстав для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідно до ст.ст. 40, 42, 276-278 КПК України, повідомив ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 436-2, ч.3 ст. 109, ч.2 ст.111 КК України (Т.1, а.с.25-30).
Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 436-2, ч.3 ст. 109, ч.2 ст.111 КК України, а також повістка про виклик підозрюваного до СВ УСБУ в Харківській області для вручення письмового повідомлення про підозру публікувались у газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" №72 від 12.04.2023 (Т.1, а.с.31-32).
11.03.2025 Старший слідчий в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ст. лейтенант юстиції Рибак Я.В., розглянувши матеріали кримінального провадження № 22022000000000247 від 03.06.2022 та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру, керуючись ст. ст. 40, 42, 276, 277, 27 , КПК України, повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ним у складі групи осіб публічних закликів до насильницької зміни конституційного ладу та до захоплення державної влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 109 КК України (Т.1, а.с.116-120).
Постановою про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук від 20.03.2025 підозрюваного у кримінальному провадженні №22022000000000247 ОСОБА_1 оголошено у розшук (Т.1, а.с.121-122).
Постановою про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук від 15.08.2025 підозрюваного у кримінальному провадженні № 22022000000000247 ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук (Т.1, а.с.123-124).
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01.05.2025 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеним в дію Указом Президента України від 01.05.2025 № 267/2025, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком.
Відповідно до додатку рішення РНБО від 01.05.2025, до ОСОБА_1 (№ з/п 7) застосовані обмежувальні заходи (відповідно до Закону України "Про санкції"),Т1, а.с. 126-242.
До Міністерства юстиції України, від Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, надійшов лист №5/1-508 від 19.06.2025 в якому запропоновано ініціювати процедуру заборони її діяльності у судовому порядку.
В обґрунтування листа зазначено, що керівник та співзасновник ГО «Потон», громадянин України ОСОБА_1 , з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України вчиняє дії, спрямовані на порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України. Зокрема, діючи у співпраці зі спеціальними службами рф, він увійшов до складу т.зв. «представництва українського народу», функціонери якого оголосили себе єдиною законною владою нашої держави та утворили нелегітимний орган державної влади - «раду народних представників». Також ОСОБА_1 разом із співзасновницею ГО «Потон» ОСОБА_2 , приймає активну участь в антиукраїнському проекті «Клуб народного единства», який координується спецслужбами країни-агресора та до якого увійшли «втікачі» з числа представників проросійських та заборонених в судовому порядку громадськополітичних структур. 10.04.2023 СВ УСБУ в Харківській області в рамках кримінального провадження №22023220000000023 від 05.01.2023 ОСОБА_1 заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 2 ст. 111 (державна зрада), ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників) КК України. Крім того, за здійснення протиправної діяльності 11.03.2025 СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, в рамках КП № 22022000000000247 від 03.06.2022 йому заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) КК України На даний час ОСОБА_1 Московським відділом поліції ГУНП в Харківській області оголошений в розшук та переховується від органів українського правосуддя на території рф. Рішенням РНБО України від 01.05.2025 (введено в дію указом Президента України №267/2025) до ОСОБА_1 безстроково застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій. (Т.1, а.с. 10-12)
Позивач, вважаючи наявними порушення вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону України «Про громадські об'єднання», звернувся до суду з позовом про заборону Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН".
Норми права, які застосовує суд: процесуальні та процедурні положення
У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно із ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян (пункт 7); примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян (пункт 8).
Норми права, які застосовує суд, висновки суду
Правові відносини у даній справі регулюються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція), статями 36, 37 Конституції України, Законом України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об'єднання» (далі по тексту також - Закон № 4572-VI), Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV), Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228).
Відповідно до статті 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Статтею 11 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.
Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.
Частиною 1 статті 36 Конституції України встановлено, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Статтею 37 Конституції України встановлено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Законом № 4572-VI визначено правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань.
Відповідно до норм частини 1 статті 28 Закону № 4572-VI громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону.
Відповідно до змісту частини 1-3 статті 4 Закону № 4572-VI утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об'єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Разом з тим, у пункті 1 частини 1 Положення № 228 визначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, що реалізує державну правову політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно з пунктом 14 частини 1 Законом № 755-IV суб'єктом державної реєстрації є Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань.
Територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об'єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання.
За змістом статті 25 Закону № 4572 визначено способи припинення діяльності громадського об'єднання. Припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється: за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу; за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
Припинення діяльності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до положень статті 28 Закону № 4572 громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому цим Законом, та виключення з Реєстру громадських об'єднань.
Отже, відповідно до статей 36, 37 Конституції України та статті 4 цього Закону № 4572 правовими підставами для заборони судом і примусової ліквідації (розпуску) громадської організації є наявність ознак здійснення дій, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.
Судом встановлено, що керівником Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН" є ОСОБА_1 .
На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Служби безпеки України від 19.06.2025 № 5/1-508 щодо заборони діяльності Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН".
З матеріалів провадження вбачається, що Департаментом захисту національної державності СБ України в рамках виконання функціональних завдань отримана інформація щодо протиправної діяльності керівника ГО «Всеукраїнська організація Потон», спрямованої на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам та безпеці нашої держави. Встановлено, що керівник та співзасновник ГО «Потон» є громадянин України ОСОБА_1 , з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України вчиняє дії, спрямовані на порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України. Зокрема, діючи у співпраці зі спеціальними службами рф, він увійшов до складу т.зв. «представництва українського народу», функціонери якого оголосили себе єдиною законною владою нашої держави та утворили нелегітимний орган державної влади - «раду народних представників».
10.04.2023, ст. слідчим 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Рибаком Я.В. проведено огляд веб-сторінки на ресурсі "YouTube", за наслідками якого винесено протоколо огляду Інтернет-ресурсу від 10.04.2023, з якого вбачається, що на YouTube-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_2 " розміщено відеозапис з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Під час перегляду вказаного відео виявлено відеозапис засідання зібрання осіб, серед яких був присутній, зокрема, ОСОБА_3 , який здійснив ряд висловлювань. (Т.1, а.с.48-73)
У кримінальному провадженні №22022000000000247 проведено судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу відеозапису з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", який розміщений на YouTube-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", відповідно до якої у відеоматеріалі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», який розміщений за посиланням
У цьому відеоматеріалі містяться висловлювання, в яких наявні ознаки визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, розпочатої у 2014 році, а також декларується можливість зміни так званим «Представництвом українського народу» встановленого в Україні на період завершення війни конституційного ладу та територіального устрою з урахуванням існуючих на цей період реалій, а отже допускається можливість певних територіальних змін шляхом зміни меж території або державного кордону України., що підтверджується Висновком експертів від 14.06.2023 №14222/14223/23-26. (Т.1, а.с.74-115)
10.04.2023 СВ УСБУ в Харківській області в рамках кримінального провадження №22023220000000023 від 05.01.2023 ОСОБА_1 заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 2 ст. 111 (державна зрада), ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників) КК України.
Крім того, за здійснення протиправної діяльності 11.03.2025 СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, в рамках КП № 22022000000000247 від 03.06.2022 йому заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) КК України.
Постановою про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук від 20.03.2025 підозрюваного у кримінальному провадженні № 22022000000000247 ОСОБА_1 оголошено у розшук. (Т.1, а.с.121-122)
Постановою про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук від 15.08.2025 підозрюваного у кримінальному провадженні № 22022000000000247 ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук. (Т.1, а.с.123-124)
Рішенням РНБО України від 01.05.2025 (введено в дію указом Президента України №267/2025) до ОСОБА_1 безстроково застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій.
Враховуючи викладене, в діяльності функціонерів вищевказаної громадської організації містяться ознаки антиконституційної діяльності на шкоду національним інтересам України на виконання завдань російської сторони.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у діяльності Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН" вбачаються ознаки порушення норм діючого законодавства. Голова організації зазначеного об'єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводить активну антиукраїнську інформаційно-пропагандистську діяльність з поширення певних наративів щодо взаємовідносин між Україною та росією, підтримують терористичну діяльність та контакти з урядом російської федерації.
Відповідно до пунктів 3 і 5 Керівних принципів щодо заборони і розпуску політичних партій та подібних заходів, ухвалених Венеціанською Комісією на 41 пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999 року), заборона чи примусовий розпуск політичних партій можуть бути виправдані лише у випадку партій, які пропагують застосування насильства чи використовують насильство як політичний засіб для повалення демократичного конституційного порядку, таким чином підриваючи права і свободи, гарантовані конституцією. Сам лише факт, що партія пропагує мирні зміни до конституції, не повинен розглядатися як достатній для її заборони чи розпуску. Заборона чи розпуск політичних партій як дуже далекосяжний захід повинен застосовуватися з крайньою стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.
У прецедентній практиці ЄСПЛ виробив алгоритм, що покликаний визначити, чи не становить порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року втручання держави у права на свободу мирних зібрань і свободу об'єднанням з іншими особами. Зокрема, втручання держави у реалізацію перелічених прав є виправданим та не є порушенням Конвенції у разі, якщо воно передбачене законом (prescribed by law), переслідує правомірну мету (pursues legitimate aim) та є необхідним в демократичному суспільстві (necessary in a democratic society) (справа «Herri Batasuna and Batasuna проти Іспанії», рішення від 30.06.2009).
Згідно з усталеним принципом прецедентного права ЄСПЛ, демократія не може бути без плюралізму. Суд уважає однією з головних характеристик демократії можливість диспуту щодо різних напрямів політичної думки через діалог без звернення до засобів насильства, навіть тоді, коли виголошені думки викликають тривогу та занепокоєння (справа «Herri Batasuna and Batasuna проти Іспанії», рішення від 30.06.2009).
Так, ЄСПЛ наголошує, що політична партія може добиватися змін законодавства чи правового або конституційного ладу держави лише за дотримання двох умов: по-перше, засоби, що використовуються для цієї мети, повинні бути у всіх відношеннях правовими і демократичними; по-друге, зміна, запропонована політичною партією, має бути сумісною з основними демократичними принципами. Зважаючи на це, політична партія, лідери якої закликають до насильства або формують політику, яка не поважає демократію або яка спрямована на її знищення і нехтування прав і свобод, визнаних в демократичному суспільстві, не може претендувати на захист Конвенції проти заходів держави, що були викликані діяльністю партії (справа «Herri Batasuna and Batasuna проти Іспанії», рішення від 30.06.2009).
ЄСПЛ підкреслює, що держава не може бути зобов'язана чекати перш ніж втручатися до того моменту, поки політична партія не захопить владу і почне вживати конкретних заходів щодо здійснення політики, несумісної з нормами Конвенції та демократичним устроєм. Суд повторює, що у разі, коли присутність такої небезпеки встановлена національними судами за результатами ретельного вивчення обставин, що може бути перевірено суворим європейським контролем, держава може розумно запобігти впровадженню такої політики, що є несумісною з положеннями Конвенції, до того як буде вчинена спроба реалізувати її за допомогою конкретних кроків, які можуть нанести шкоду громадянському миру та демократичному режиму в країні (справа «Rafah Partisi and others проти Туреччини», рішення від 13.02.2003).
Водночас, суд зазначає, що доцільно взяти до уваги суспільно-політичну ситуацію у країні в цілому.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 16.07.2019 № 9-р/2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»), з огляду на історію становлення української незалежної держави, історичний контекст та загрози, що постали перед нею у зв'язку з тимчасовою окупацією частини її території, Україна має право обстоювати конституційні принципи, у тому числі й шляхом заборони пропаганди тоталітарних режимів.
Росія протягом тривалого часу проводила щодо України недружню державну політику, а у 2014 році грубо порушила державний суверенітет і територіальну цілісність України, норми міжнародного права та свої міжнародні зобов'язання, окупувавши частину території України - Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, а також окремі території Донецької та Луганської областей.
24.02.2022, після визнання росією незалежності своїх «маріонеткових» утворень - так званих «ДНР» та «ЛНР» - розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, яке триває донині.
Причиною цих подій, безумовно, можна назвати заперечення в росії можливості існування Української незалежної держави, агресивне несприйняття самобутності Українського народу.
Протягом всього часу збройної агресії росія продовжує вести проти України інформаційну війну, спрямовану на підрив національної безпеки України, її національних інтересів, ліквідацію української державності та знищення української ідентичності, провокування проявів екстремізму, панічних настроїв у суспільстві, загострення і дестабілізацію суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в Україні.
Відповідно до частини першої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (частина перша статті 65 Конституції України).
Наведене свідчить про легітимність мети втручання держави у права громадської організації, передбачені Конвенцією.
Отже, в умовах протистояння державі-агресору, спираючись на принцип «демократії, здатної захистити себе», суд зазначає про існування об'єктивної соціальної потреби в забороні громадської організації відповідача, діяльність якої спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади та розпалювання міжетнічної ворожнечі.
Виходячи з цього, заборона діяльності громадської організації відповідача, яка реалізує ідеологічні та політичні наративи агресора, в умовах повномасштабних воєнних дій та інформаційно-психологічних операцій з боку держави-агресора є пропорційним заходом, адже здійснюється в інтересах національної безпеки, для забезпечення більшої стабільності країни, задля недопущення недемократичного функціонування публічної влади та запобігання порушенням основоположних прав людини.
У свою чергу, згідно зі статтею 2 Закону України від 25.03.1992 № 2229-XII «Про Службу безпеки України», на Службу покладається захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.
Служба безпеки України звернулася до Міністерства юстиції з листом від 19.06.2025 № 5/1-508 із проханням ініціювати процедуру заборони діяльності організації на підставі рішення суду про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію) Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН", тому, за наслідком розгляду матеріалів справи, суд дійшов висновку, що за даних умов, в забороні діяльності громадського об'єднання - відповідача існує об'єктивна соціальна потреба з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян. Вказане обмеження націлене на забезпечення більшої стабільності країни, зокрема, в умовах ведення воєнних дій та інформаційно-психологічних операцій з боку держави-агресора, а тому, вказаний захід є виправданим.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів та спростувань доводів позивача відповідачем суду не надано.
Щодо клопотання про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч.2 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання.
З огляду на викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за можливе допустити рішення у даній справі до негайного виконання.
Судові витрати
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, буд. 28, код ЄДРПОУ 43316700) до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН" (61038, м. Харків, пров. Адиґейський, буд. 25, кв. 15, код ЄДРПОУ 39834356), третя особа: Служба безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 00034074) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян - задовольнити.
2. Примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОН" (код ЄДРПОУ 39834356, юридична адреса: 61038, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК АДИҐЕЙСЬКИЙ, будинок 25, квартира 15), що має наслідком припинення її діяльності.
3. Рішення суду звернути до негайного виконання.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант