про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/5599/25
02 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Гавдяк Ірину Богданівну, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення про відмову у призначенні йому житлової субсидії у порядку та строки, визначені у пункті 62 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 житлової субсидії на 2024/2025 роки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у неповідомленні позивача про прийняте рішення про відмову у призначенні житлової субсидії у порядку та строки, визначені у пункті 62 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848.
У позовній заяві представник позивача вказує, що позивач "21.11.2025" звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення та надання йому житлової субсидії. Водночас до позовної заяви представник позивача долучає заяву позивача про призначення та надання йому житлової субсидії датовану "21.11.2024". Таким чином, зміст долученої заяви про призначення та надання житлової субсидії від 21.11.2024 не узгоджується із обґрунтуванням позовних вимог, наведеним у позовній заяві.
Як слідує з позовної заяви, субсидію позивачу призначено не було та рішення про призначення/непризначення субсидії або відмову у її призначенні за заявою позивача, останньому надіслано не було, у зв'язку з чим, 13.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою довільної форми, у якій просив пояснити причини про причини не отримання субсидії.
02.06.2025 (більше ніж через 6 місяців від первинного звернення) повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням розглянути його заяву і надати йому субсидію на опалювальний період за 2024-2025 роки.
16.06.2025 відповідачем надано відповідь №4046-3997/В-02/8-1900/25, у якій повідомлено позивача про те, що згідно поданої заяви від 24.01.2024 йому відмовлено у призначенні житлової субсидії на опалювальний період, у зв'язку із неповідомленням про перебування дружини позивача за кордоном понад 60 днів, також вказано про відмову у призначенні субсидії згідно поданої заяви від 24.01.2025 у зв'язку із наявністю заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно, з змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Так, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
В свою чергу, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем подано даний позов на захист свого порушеного права на призначення житлової субсидії на 2024/2025 рік, та в обґрунтування позовних вимог останній покликається на протиправну бездіяльність відповідача щодо неповідомлення про прийняте рішення про відмову у призначенні йому житлової субсидії.
Суд враховує, що житлова субсидія є державною соціальною виплатою, яка призначається на підставі заяви особи та відповідних нормативно-правових актів.
Субсидія є періодичним платежем, а тому позивач не міг не знати про те, чи отримує він фактично таку субсидію щомісяця протягом 2024-2025 років. Також позивач повинен був і міг дізнатися про призначення чи непризначення йому субсидії за результатами розгляду його заяв від 21.11.2024 та від 13.01.2025, не отримавши таку субсидію у кінці 2024 року та на початку 2025 року.
Водночас звернення позивача, датоване 02.06.2025, не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчать лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Також суд зауважує, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду з відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду, з наданням належних, достатніх й достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, але не додав до матеріалів позовної заяви клопотання про його поновлення та докази поважності причин його пропуску відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Таким чином, оскільки позивачем заявлено позовну вимоги немайнового характеру, вона повинна бути сплачена судовим збором в розмірі 1211,20 грн.
Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Представник позивача надав до суду довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0214-5/42108 від 09.09.2025 про розмір виплаченої пенсії позивачу за період з серпня 2024 року по вересень 2025 року.
Відповідно вказаної довідки, зокрема з жовтня 2024 року по вересень 2025 року позивач отримав пенсію в загальному розмірі 37551,14 грн, 5 % з якої становить 1877,55 грн, що перевищує розмір судового збору, який становить 1211,20 грн.
Суд звертає увагу, що інститут звільнення від сплати судового збору є виключним засобом, з метою запобігання позбавлення особи можливості до звернення до суду.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, недоведеним, не підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Одночасно, суд роз'яснює, що відмова у задоволенні цього клопотання, не позбавляє позивача права подачі клопотання про звільнення від сплати судового збору за підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір», за наявності таких підстав та доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву подано через систему «Електронний суд», то сума судового збору складає 968,96 грн (1211,20*0,8).
Отже, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн на реквізити Тернопільського окружного адміністративного суду:
ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.
- документу, що підтверджує доплату позивачем судового збору в сумі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд
Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мірінович У.А.