Справа №500/3736/25
02 жовтня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 10.02.2020 по 06.04.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
зобов'язати Міністерство оборони України, як правонаступника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 10.02.2020 по 06.04.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат,
визнати протиправною бездіяльність Головного квартирно експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 07.04.2020 по 30.06.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року,
зобов'язати Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 07.04.2020 по 30.06.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат,
визнати протиправною бездіяльність Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.07.2020 по 09.08.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року,
зобов'язати Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.07.2020 по 19.08.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачі протиправно розраховували грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії.
Ухвалою суду від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
14.07.2025 від Міністерство оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки протягом періоду, який вказав позивач і протягом якого йому обчислювалось та нараховувалось грошове забезпечення і інші передбачені законом виплати, пункт 4 Постанови №704 діяв в редакції Постанови №481, що передбачала розрахунок відповідних виплат на базі твердої грошової суми - 1762 гривні, незалежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на певну дату.
15.07.2025 до суду поступив відзив на позовну заяву від Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України, в якому, відповідач просив прийняти рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року в повному обсязі.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, зокрема:
з 10.02.2020 по 06.04.2020 у Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінні,
з 07.04.2020 по 30.06.2020 у Головному квартирно-експлуатаційному управлінні Збройних Сил України,
з 01.07.2020 по 19.08.2020 проходив війську службу в розпорядженні директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України та був зарахований в списки особового складу Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України.
Зазначене підтверджується витягами з наказу начальника ЗТКЕУ від 10.02.2020 №23, начальника ГКЕУ ЗСУ від 07.04.2020 №88, ДКМУ МОУ від 25.06.2020 №102, начальника ГУМР від 19.08.2020 №153.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.08.2020 №304 (https://mod.gov.ua/diyalnist/normativno-pravova-baza/nakaz-ministerstva-oboroni-ukraini- n-304-vid-31-08-2020-pro-pripinennia-zakhidnogo-teritorialnogo-kvartirno- ekspluatatsiinogo-upravlinnia) Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління реорганізоване шляхом приєднання до Міністерства оборони України. Правонаступником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління визначено Міністерство оборони України.
Відповідно до листа Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України від 02.05.2025 №220/74/1775 встановлено, що правонаступником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України та Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України є Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України.
Представник позивача звернувся до Міністерства оборони України із адвокатським запитом, в якому просив повідомити чи при обчисленні розміру посадового окладу та окладу військового звання позивача з 10.02.2020 по 19.08.2020 тарифний коефіцієнт посадового окладу та тарифний коефіцієнт за військове звання множився на розмір прожиткового мінімуму станом на відповідний календарний рік чи 50% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня відповідного календарного року.
Головне управління військової юстиції Міністерства оборони України за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача листом від 02.05.2025 №220/74/1775 повідомлено, що під час нарахування посадового окладу та окладу за військовим званням військовослужбовцям ЗСУ, зокрема ОСОБА_1 застосовувався розмір прожиткового мінімуму - 1762 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів, звернувся до суду з даним позовом.
Положення статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою №704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пункт 4 Постанови №704 (в редакції до 24.02.2018) встановлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, Постановою №103 до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, з 01.03.2018 Уряд України запровадив одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
Отже, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного суд дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Як встановлено судом, відповідачі у періоди з 10.02.2020 по 06.04.2020, з 07.04.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 19.08.2020 обчислювали та виплачували позивачу грошове забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", що, з огляду на викладене вище, є неправомірним.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення і виплати позивачеві, грошового забезпечення за періоди з 10.02.2020 по 06.04.2020, з 07.04.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 19.08.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відтак, похідні вимоги щодо зобов'язання нарахувати і виплатити позивачеві, грошове забезпечення за періоди з 10.02.2020 по 06.04.2020, з 07.04.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 19.08.2020 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, підлягають до задоволення.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
Позов підлягає до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 10.02.2020 по 06.04.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Міністерство оборони України, як правонаступника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 10.02.2020 по 06.04.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Головного квартирно експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 07.04.2020 по 30.06.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 07.04.2020 по 30.06.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.07.2020 по 09.08.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.07.2020 по 19.08.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 02 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Міністерство оборони України (місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ: 00034022).
- Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України (місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ: 00034022).
Головуючий суддя Мартиць О.І.