про закриття провадження у справі
Справа №500/5006/25
01 жовтня 2025 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд державного майна України про визнання звіту про оцінку майна протиправним
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд державного майна України про визнання звіту про оцінку майна від 15.01.2019 об'єкту: двокімнатна квартира, загальною площею 55,1 кв. м. житловою площею 28,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виконаний оцінювачем ОСОБА_2 протиправним та недійсним.
Ухвалою суду від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
04.09.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі.
15.09.2025 від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви.
19.09.2025 відповідачем подано до суду відзив на позов, клопотання про залишення позовної заяви без руху, клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що предметом даного спору є визнання протиправним Звіту оцінки майна, що не відноситься до категорії публічно-правових спорів згідно статті 19 КАС України, та не відповідає жодному спору зазначених у пунктах статті 19 КАС України на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у від 09.09.2021 у справі №640/11311/19 зазначає, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
При вирішенні поданого клопотання про закриття провадження у справі судом враховано таке.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів. визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" 12 липня 2001 року №2658-III. (далі - Закон №2658-III)
Згідно із частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону №2658-III).
Відповідно до статті 33 Закону №2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону №2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (частина перша статті 12 Закону №2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 вказано, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 09 вересня 2021 року у справі №640/11311/19.
За положеннями частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином суд доходить висновку, що спір про визнання недійсним звіту про оцінку майна від 15.01.2019 об'єкту: двокімнатна квартира, загальною площею 55,1 кв. м. житловою площею 28,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виконаний оцінювачем ОСОБА_2 не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства.
Також Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням клопотання про закриття провадження у справі розгляд інших клопотань не проводиться.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 241, 243, 248 КАС України, суд
Клопотання про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд державного майна України про визнання звіту про оцінку майна протиправним закрити.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 01 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідачі:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); ;
- ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
третя особа:
- Фонд державного майна України (місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 00032945) .
Головуючий суддя Мартиць О.І.