Справа № 500/2928/25
02 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 за рішенням призивної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 1.5.04.2008 року непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2008 року його визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку, що підтверджується відповідним штампом та записом у тимчасовому посвідченні (взамін військового квитка) № НОМЕР_1 від 23.07.2008 року, який зроблено 05.11.2010.
Натомість у електронному військово-обліковому документі із мобільного застосунку Резерв + відображається некоректна інформація, а саме: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, проте відсутня інформація про виключення його з військового обліку.
З огляду на таку розбіжність, він звернувся до відповідача із заявою та просив внести відомості до вказаного реєстру про виключення його з військового обліку, однак відповідач йому відмовив, оскільки відомості про виключення позивача з обліку 05.11.2010 відсутні. Записи про рішення призивної комісії містять ознаки виправлення та не відповідають наявним у ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостям.
Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві на позовну заяву вказує, що 21 березня 2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 поштовим зв'язком поступив запит адвоката Созанської Т.І. стосовно ОСОБА_1 , який зареєстровано у діловодстві ІНФОРМАЦІЯ_5 . 15.04.2025 року на адвокатський запит стосовно громадянина ОСОБА_1 надано обґрунтовану відповідь за впх. № 2946 про те, що він не визнавався непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у 2008 році. Також у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку - 05.11.2010 року. У книзі протоколів Військово-лікарської комісії при 3 -му відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 за 2010 рік відсутні будь які записи про рішення призовної комісії, які містяться у тимчасовому посвідченні взамін військового квитка ОСОБА_1 , зокрема стосовно ст.ст. 42а, 39а. Крім цього, записи у тимчасовому посвідченні містять ознаки виправлень та не відповідають наявним відомостям в системі АІТС «Оберіг». Таким чином, у зв'язку з наявністю небезпідставних сумнівів у проходженні медичного обстеження ОСОБА_1 , висновку військово-лікарської комісії та записів про це у військово-обліковому документі, відомості про виключення останнього з військового обліку не були внесені до Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Виходячи із вищевказаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підлягає повторному переогляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 .
З урахуванням викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 15.09.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію протоколу № 6 від 15.04.2008 року призивної (військово-лікарської) комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині прийнятого рішення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та продовжено строк розгляду справи.
На виконання ухвали про витребування доказів відповідачем подано до суду витяг з книги протоколів комісії 15.04.2008 протоколу №6.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Згідно протоколу Збаразько-Ланівецької районної призовної комісії № 6 від 15.04.2008 ОСОБА_1 , 1985 р.н., визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час по ст.42 «в» нак.№207-99 Гр. І та переданий на облік ІІ категорії, про що зроблено відповідний запис у тимчасовому посвідченні (взамін військового квитка) № НОМЕР_1 від 23.07.2008 року.
В подальшому у тимчасовому посвідченні (взамін військового квитка) № НОМЕР_1 від 23.07.2008 року 05.11.2010 зроблено запис про те, що медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 15.04.2008 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.32 «а» та 42-а Гр.ІІ наказу 402-2008 та виключення з військового обліку військовозобов'язаних.
15.03.2025 позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію (дані) про визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку від 05.11.2010.
У відповідь на адвокатський запит адвоката Созанської Т.І. відповідач повідомив, що заява про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_9 від гр. ОСОБА_1 21.03.2025 року, розглянута. У зв'язку із вказаним здійснено звіряння облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) гр. ОСОБА_1 , відомостей ІНФОРМАЦІЯ_10 та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та отриманої сканованої копії тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_11 . Встановлено, що гр. ОСОБА_1 не визнавався непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку 15.04.2008 року, відомості стосовно виключення гр. ОСОБА_1 з військового обліку 05.11.2010 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні. Записи про рішення призовної комісії на тимчасовому посвідченні, зокрема стосовно статей 42 «а» та 39 «а» містять ознаки виправлення та не відповідають наявним у ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостям. У зв'язку із вказаним внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не здійснювалось.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з такого.
Предметом спору у даній справі по суті є відмова відповідача щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання непридатним позивача до військової служби та про виключення з військового обліку.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має оцінити оскаржувану відмову відповідача через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).
Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: 1) допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; 2) призовники - особи, які взяті на військовий облік; 3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; 4) військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; 5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Статтею 33 Закону №2232-ХІІ унормовано, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 37 №2232-ХІІ (в редакції до 18 травня 2024 року) врегульовані підстави, серед іншого, для виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
З наведених норм Закону №2232-ХІІ слідує, що виключенню з військового обліку підлягали громадяни, серед іншого, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними засадами ведення Реєстру згідно статті 3 Закону № 1951-VIII, зокрема визначено:
обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
За приписами частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, серед іншого, віднесено відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, а до службових - відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок 559).
Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Порядку 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Перевіривши фактичну та юридичну обґрунтованість доводів сторін щодо наявності/відсутності підстав для внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
Відповідно до статті 18 Закону № 2232-XII, в редакції до 18.05.2024, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України: які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII, в редакції до 18.05.2024, передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Судом встановлено, що згідно протоколу Збаразько-Ланівецької районної призовної комісії № 6 від 15.04.2008 ОСОБА_1 , 1985 р.н., визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час по ст.42 «в» нак.№207-99 Гр. І та переданий на облік ІІ категорії.
З наведеного слідує, що в силу положень статей 27, 37 Закону № 2232-XII, в редакції до 18.05.2024, позивач перебуває у статусі військовозобов'язаного у запасі другої категорії, оскільки не проходив військової служби та визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у внесенні даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.
При цьому, безпідставними вважає суд посилання позивача на записи в тимчасовому посвідченні (взамін військового квитка) № НОМЕР_1 від 23.07.2008 про виключення його з військового обліку, оскільки такі повинні вноситись на підставі первинних даних військового обліку, зокрема постанов призивної (військово-лікарської) комісії, а тому, на переконання суду, вони самостійного правового значення не мають.
Учасниками справи не надано, а судом не здобуто доказів визнання військово-лікарською комісією позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відхиляються судом і доводи позивача про те, що на час прийняття рішення призивної комісії та внесення запису наявність хвороб за ст. 39"а" та 42"а" тягнуло за собою визнання особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, а не «непридатним до військової служби в мирний час».
Так, із наданого відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів протоколу Збаразько-Ланівецької районної призовної комісії № 6 від 15.04.2008 судом встановлено, що ОСОБА_1 , 1985 р.н., визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час по ст.42 «в» Гр. І нак.№207-99, а не за ст. 39"а" та 42"а".
До того ж, рішення призовної комісії не оскаржується у даній справі, а тому суд немає підстав надавати йому правову оцінку в межах цього спору.
Відтак, дослідивши спірні правовідносини крізь призму прав та обов'язків учасників цих правовідносин, а також балансу публічних та приватних інтересів, суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання непридатним позивача до військової служби та про виключення його з військового обліку відповідає критеріям законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Судові витрати
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Головуючий суддя Юзьків М.І.