02 жовтня 2025 року Справа № 480/6057/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження справи за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу:
- з орендної плати з фізичних осіб у сумі 115 525,09 грн;
- з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 2 109,93 грн;
- з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами у сумі 1 947,73 грн;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 39 828,41 грн.
Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У подальшому, представником відповідача через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки в матеріалах справи міститься безліч невідповідностей, зокрема розрахунку податкового боргу з ІКП, податкових повідомлень-рішень підписам про вручення, податкової вимоги підпису про вручення, що вимагає ретельного дослідження.
У відповіді на відзив представник позивача заперечує проти розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, зазначаючи, що предметом розгляду даної справи є стягнення узгодженого податкового боргу в сумі 159411,16 грн, що свідчить, про те, що дана справа є малозначною та такою, що не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, а відповідно вважає, що суд в даній справі дійшов вірного висновку щодо проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а прохання представника відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження свідчить про затягування розгляду даної справи, оскільки в спрощеному позовному провадженні пріоритетним є швидке вирішення справи. На думку представника позивача, представником відповідача не надано жодного належного доказу, який би свідчив про складність даної справи та міг би стати підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а посилання лише на невідповідності, які не відповідають дійсності, фактичним обставинам, та не підтверджуються документально, не є належним обгрунтуванням та не може бути безумовною та достатньою підставою для постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, як зазначає представник позивача, у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану, останнім часом в місті Суми постійні загрози ракетних ударів, майже безперервні та постійні повітряні тривоги, а відповідно доцільно розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження ще й з даної підстави з метою швидкого вирішення даної справи.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд наголошує, що даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, встановлений ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спір у справі також не підпадає під перелік справ у спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець