02 жовтня 2025 року Справа № 640/19886/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/19886/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-220443-17, винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві;
- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги від 05.07.2019 № 31035/6/99-99-11-05-02-25, прийняте ДПС України;
- зобов'язати відповідача виключити з інформаційної системи органу доходів і зборів відомості (інформацію) про наявність у позивача станом на 30 квітня 2019 року заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн, а також пені та штрафів, нарахованих на вказану вище суму заборгованості.
Позивач не погоджується із спірною вимогою, оскільки вимога не містить жодної іншої інформації, зокрема, щодо підстави виникнення у нього заборгованості зі сплати ЄСВ, дати та/або періодів виникнення цієї заборгованості, акту документальної перевірки тощо.
Не зважаючи на наявність у позивача Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, він не подавав до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання письмової заяви про взяття його на облік як самозайнятої особи, тобто особи, яка провадить (чи має намір провадити) незалежну професійну (адвокатську) діяльність та, відповідно, довідка про взяття його на облік як самозайнятої особи, що провадить таку діяльність, йому не видавалася. З моменту отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю позивач фактично не здійснював (не провадив) незалежної професійної (адвокатської) діяльності; жодних доходів (прибутку) від такої діяльності не отримував, доходи від провадження адвокатської діяльності не декларував (оскільки не отримував) та, відповідно, не мав і не міг мати об'єктів оподаткування податком на доходи фізичної особи та ЄСВ.
Представником відповідачів подано до суду відзиви, у яких проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Також зазначив, що відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку в ДПІ в Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - адвокат, дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності - 22.01.2004 дата зняття ознаки незалежної професійної діяльності - відсутня, стан платника - 0 (платник за основним місцем обліку). При цьому, на підставі внесених записів до Реєстру адвокатів України, самозайнята особа ОСОБА_2 обліковується в Раді адвокатів м. Києва з 27.06.2012, форма адвокатської діяльності - індивідуальна.
Відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, в ІКП по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (22%)) ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) за січень - грудень 2017 рік одноразово в автоматичному режимі нараховано як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність у розмірі мінімального страхового внеску за місяць, які підлягають сплаті на загальних підставах, в сумі 8448,00 грн (термін нарахування - 02.05.2018), за січень - грудень 2018 року в автоматичному режимі щоквартально нараховано єдиного внеску на загальну суму 9828,72 грн (терміни нарахування - 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018 та 21.01.2019); за січень - вересень 2019 року нараховано поквартально в автоматичному режимі нараховано єдиного внеску на загальну суму 8262,54 грн (терміни нарахування 19.04.2019, 19.07.2019 та 21.10.2019) у розмірі мінімального страхового внеску за місяць, які підлягають сплаті на загальних підставах.
При цьому, відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, за період з 01.01.2018 по 11.12.2019 в ІКП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ) відсутня сплата єдиного внеску за кодом платежу 71040000. Таким чином, станом на 11.12.2019 в ІКП ОСОБА_4 за кодом платежу 71040000 наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 26539,26 гривень.
Крім того, відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, станом 11.12.2019 відсутня інформація щодо подання звітності з єдиного внеску самозайнятою особою ОСОБА_5 за 2017 - 2018 роки , чим порушено вимоги пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 435. Згідно з п. 16 розділу 2 Порядку № 435, відповідальним за правильність достовірність заповнення звіту є страхувальник.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Сумського окружного адміністративного суду, дана справа передана судді Шаповалу М.М.
Ухвалою суду від 14.03.2025 прийнято справу № 640/19886/19 до свого провадження. Розгляд розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі "Електронний суд") з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Копію ухвали сторони отримали, додаткових пояснень по справі надано не було.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в ДПІ в Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - адвокат, дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності - 22.01.2004 дата зняття ознаки незалежної професійної діяльності - відсутня, стан платника - 0 (платник за основним місцем обліку).
При цьому, на підставі внесених записів до Реєстру адвокатів України, самозайнята особа Кость Ігор обліковується в Раді адвокатів м. Києва з 27.06.2012, форма адвокатської діяльності - індивідуальна.
Відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, в ІКП по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для фізичних осіб- підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (22%)) ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) за січень - грудень 2017 рік одноразово в автоматичному режимі нараховано як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність у розмірі мінімального страхового внеску за місяць, які підлягають сплаті на загальних підставах, в сумі 8448,00 грн (термін нарахування - 02.05.2018), за січень - грудень 2018 року в автоматичному режимі щоквартально нараховано єдиного внеску на загальну суму 9828.72 грн (терміни нарахування - 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018 та 21.01.2019); за січень - вересень 2019 року нараховано поквартально в автоматичному режимі нараховано єдиного внеску на загальну суму 8262,54 грн (терміни нарахування 19.04.2019, 19.07.2019 та 21.10.2019) у розмірі мінімального страхового внеску за місяць, які підлягають сплаті на загальних підставах.
При цьому, відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, за період з 01.01.2018 по 11.12.2019 в ІКП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ) відсутня сплата єдиного внеску за кодом платежу 71040000.
Таким чином, станом на 11.12.2019 в ІКП ОСОБА_4 за кодом платежу 71040000 наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 26539,26 гривень.
ГУ ДФС у м. Києві було сформовано та направлено позивачу, як платнику єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.04.2019 № Ф-220443-17 станом на 30.04.2019 на суму 21030,90 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається Законом України від 08.07.2010 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).
Згідно із ст. 9 Закону № 2464, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами та для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У відповідності до розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, платник єдиного внеску зобов'язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 4 до цього Порядку та копії таких документів: розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи. тримавши заяву за формою № 7-ЄСВ (додаток 4), контролюючий орган у строк, зазначений у пункті 1 цього розділу, проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно. На основі акта перевірки або акта звірки платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.
У разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку.
Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Отже, суд звертає увагу, що вищезазначені норми права поширюються на платників податків, які вирішили саме припинити свою діяльність та мають дотримуватись вищезазначеної процедури, а відтак посилання відповідача на необхідність дотримання позивачем вказаних норм права у разі зупинення своєї професійної діяльності є помилковим.
Водночас, особливості сплати єдиного внеску для різних платників унормований ст. 4 Закону № 2464.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої роботи. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської прибуткової діяльності та факту зайнятості особи.
Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI.
Так, згідно зі статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 вказаного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Статтею 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, адвокатська діяльність припиняється шляхом анулювання свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю.
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України (ч. 5 ст.32 Закону N№ 5076-VI).
Відомості як про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю так і про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України (ч.6 ст.ст. 31,ч.7 ст. 32 Закону № 5076-VI).
Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076-VI).
Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв'язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність факту зайнятості позивача в розумінні законодавства про зайнятість населення.
З приводу частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виключити з інформаційної системи органу доходів і зборів відомості (інформацію) про наявність у позивача станом на 30 квітня 2019 року заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн, а також пені та штрафів, нарахованих на вказану вище суму заборгованості, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 № 321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок № 5).
Цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з пунктом розділу I Порядку № 5 терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:
- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
- інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції;
- облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;
- облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників;
- первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо);
- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи;
- розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
За змістом пункту 2 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 5 ІКП відкриваються автоматично кожному платнику зокрема в разі нарахування сум платежів, визначених територіальним органом ДПС (вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).
Пунктом 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 5 передбачено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
- погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
- повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Розділом V Порядку № 5 унормований порядок перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових та інших платежів, єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 підрозділу І розділу V Порядку № 5 працівники підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, під час організації, проведення та оформлення документів за їх результатами вносять інформацію до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, в день вчинення відповідних дій: зокрема під час прийняття та вручення вимог та рішень щодо єдиного внеску.
За змістом підпунктів 1, 3 пункту 2 підрозділу І розділу V Порядку № 5 відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, здійснюється на підставі рішень щодо єдиного внеску, форми яких затверджені відповідним нормативно-правовим актом.
Внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених за результатами перевірок платників єдиного внеску, здійснюється на підставі документів, форма яких визначається інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 3 підрозділу І розділу V Порядку № до основних первинних показників, які підлягають внесенню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, на підставі документів, визначених у пункті 2 цього підрозділу, належать: територіальний орган ДПС, який прийняв (склав) документ за результатами перевірки; податковий номер; номер, дата прийняття (складання) та вручення документа, тип документа; донараховані суми єдиного внеску.
У підрозділі 4 розділу V Порядку № описаний порядок відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу V Порядку № 5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу V Порядку № 5 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд".
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Вручено, судовий розгляд"), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Розділом VI Порядку № 5 унормована процедура відображення в інформаційній системі показників податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, розстрочених (відстрочених) зобов'язань (боргів), а також списання боргу (заборгованості).
За змістом підпункту 1 пункту 2 підрозділу 1 розділу VІ Порядку № 5 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску, є зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.
Пунктом 13 підрозділу 2 розділу VІ Порядку № 5 передбачено, що відображення в ІКП погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску відбувається на підставі первинних документів, зазначених у пункті 2 підрозділу 1 цього розділу, шляхом зменшення значення суми такого боргу (заборгованості) відповідно до встановленої черговості датою проведення відповідної операції.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 № 1553/26330, затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі Порядок № 1162).
Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної податкової служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Розділом IV Порядку № 1162 унормована така процедура зняття з обліку платників єдиного внеску - юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб підприємців:
Процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв'язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):
- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу;
- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 цього розділу контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
За результатами перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.
До завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ (додаток 4).
Якщо до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, на запит суб'єкта державної реєстрації контролюючим органом було надано відомості про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску та якщо у платника єдиного внеску виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску до проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, то контролюючий орган формує та передає до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску, то після погашення такої заборгованості контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
У разі наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску відомості за формою № 11-ЄСВ разом із додатком надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або відповідальній особі платника за його зверненням.
Після надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або повідомлення про закриття відокремленого підрозділу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, контролюючий орган знімає платника єдиного внеску з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.
Дата зняття з обліку відповідає даті закриття інтегрованої картки платника єдиного внеску або даті отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на дату отримання таких відомостей закрито інтегровану картку такого платника.
Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску контролюючим органом передаються до державного реєстратора.
У разі отримання від державного реєстратора відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган протягом 30 календарних днів з дати надходження таких відомостей надсилає державному реєстратору відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ.
Після внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган здійснює зняття з обліку платника єдиного внеску.
Дата зняття з обліку відповідає даті закриття інтегрованої картки платника єдиного внеску або даті отримання відомостей державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на дату отримання таких відомостей закрито інтегровану картку такого платника.
Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску передаються до державного реєстратора.
Зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців здійснюється з урахуванням таких особливостей:
- процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;
- платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи - підприємця) передаються до державного реєстратора.
Суд установив, що на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів ГУ ДФС у м. Києві сформувало вимогу № Ф-220443-17 від 15.04.2019, яку суд вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 підрозділу 4 розділу V, пунктом 2 підрозділу 1, пунктом 13 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 статус вимог в інформаційній системі повинен був змінитися на "Скасовується в судовому порядку", що зумовлювало повне погашення (зменшення) сум заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, нарахованих в ІКП за 2017 2019 роки.
Тож позов слід задовольнити та зобов'язати відповідача як податковий орган, що виконує функції з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску, відобразити в інтегрованій картці позивача погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 21030,90 грн, яка скасована судом.
Вимога про визнання протиправним та скасуваня рішення про результати розгляду скарги від 05.07.2019 № 31035/6/99-99-11-05-02-25, прийнятого ДПС України задоволенню не підлягає, оскільки не покладає на позивача будь яких прав чи обов'язків.
Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-220443-17, винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, виключити з інформаційної системи органу доходів і зборів відомості (інформацію) про наявність у позивача станом на 30 квітня 2019 року заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн, а також пені та штрафів, нарахованих на вказану вище суму заборгованості.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал