02 жовтня 2025 року Справа № 480/5508/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5508/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій просить:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити з 24.02.2022 по 31.12.2022 перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімум) для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.
5. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 роки ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу та наказом від 08.06.2024 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Проте позивач вважає, що йому виплачено грошове забезпечення не в повному обсязі, а саме без врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на відповідний рік, у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 26.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом 7 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду: доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а саме на підтвердження обставин, що відповідачем порушено право позивача на отримання грошового забезпечення із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням; доказів звернення позивача до військової частини НОМЕР_2 про надання відомостей щодо нарахування та виплати йому з 24.02.2022 - 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення із зазначенням який саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався при здійсненні даних нарахувань та виплат, зазначити заходи, яких позивач вжив для їх отримання, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Ухвалою суду від 11.07.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач (військова частина НОМЕР_1 ) у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач у позовній заяві зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі №826/6453/18 був скасований пункт 6 Постанови № 103, в частині, який стосувався прав військових пенсіонерів та звужував гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб, але вказана постанова суду не мала жодного відношення до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Тому правомірно застосовано положення пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 103.
Вважає доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2022 р. та на 01.01.2023 р. помилковими, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 24-30).
Відповідач (військова частина НОМЕР_2 ) у відзиві на позовну заяву зазначив свою позицію, аналогічну позиції відповідача - військової частини НОМЕР_1 (а.с. 35-40).
Крім того, у своїх відзивах на позовну заяву відповідачі вважають, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки після внесення змін до ст. 233 КЗпП України, починаючи з 19 липня 2022 року відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому суми заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Ухвалою суду від 14.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи в ч а с т и н і позовних вимог про:
1. Визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 з 19.07.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022.
2. Зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити з 19.07.2022 по 31.12.2022 перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімум) для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023.
4. Зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.
5. Визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023.
6. Зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум - повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 26.08.2024 продовжено розгляд адміністративної справи № 480/5508/24 в частині позовних вимог про:
1. Визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 18.07.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022.
2. Зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити з 24.02.2022 по 18.07.2022 перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімум) для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
3. Визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 .
4. Зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 11.09.2024 у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про заміну відповідача відмовлено, залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 в якості співвідповідача, встановлено строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 24.09.2024 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Другого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 та повернення матеріалів справи № 480/5508/24 до Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідач ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у відзиві на позовну заяву зазначив, що пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) регламентовано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
В подальшому, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі Постанови № 704, зокрема в частині календарної дати набуття чинності, яку перенесено на 01.03.2018, а також встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відтак, з 01.03.2018 Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за військовою посадою та окладу за військовим званням, а саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Крім цього, у період 2020-2023 рр. діючі військовослужбовці Збройних Сил України отримували грошове забезпечення саме виходячи із розрахункової величини - 1 762,00 грн.
Відповідач вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідають вимогам нормативно-правових актів, якими врегульовано підстави та порядок виплати грошового забезпечення для діючих військовослужбовців, були здійснені у чіткій відповідності до керівних документів, а тому просить суд відмовити в задоволенні заявлених вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю (а.с. 173-176).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №480/5508/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.04.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 480/5508/24 скасовано, а справу направлено до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
19.05.2025 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 26.05.2025 прийнято справу № 480/5508/24 до свого провадження. Поновлено провадження у справі № 480/5508/24 та продовжено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка знаходилася на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 178 від 08.06.2024 ОСОБА_1 , призваного за мобілізацією та звільненого з військової служби у запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 за станом здоров'я, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08.06.2024 (а.с. 5).
Вважаючи, що після звільнення з військової служби йому виплачено грошове забезпечення не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704).
Кабінет Міністрів України Постановою №704 затвердив, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 1).
Згідно з п. 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У додатку 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
У пункті 4 Постанови №704 - в первинній його редакції, яка діяла до набрання чинності Постанови №103 - було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Примітка додатку 1 до Постанови №704 у цьому зв'язку повторювала нормативні положення пункту 4, а саме: «1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови №704.
Проте, вже 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
На момент набрання чинності Постановою №704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв'язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року №1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. №704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови №704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. ». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.
Проте, ще до ухвалення зазначеної постанови (від 28 жовтня 2020 року № 1038) Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови №704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови №103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови №704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови №704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.
В цій справі позивач оспорює правомірність нарахування і виплати йому грошового забезпечення, посилаючись на те, що його посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням має визначатися за правилами пункту 4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (01.01.2022 та 01.01.2023), а не «на 1 січня 2018 року» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 зазначив про те, що застосування згаданих нормативних актів вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, у якій написано, з-поміж іншого, таке: «на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №294-IX, №1082-ІХ, №1928-ІХ, №2710-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
З урахуванням наведеного, суд дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; .
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Такий самий підхід Верховний Суд застосував у справах №120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), №120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), №440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).
Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 (на яку є посилання у постанові від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21) відображена також у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, спір у якій подібно до цієї справи стосувався перерахунку і виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29 січня 2020 року по 6 листопада 2020 року відповідно до пункту 4 Постанови №704 у зв'язку з ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18.
У вищезазначених справах правовий висновок Верховного Суду ґрунтується на тому, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Таким чином, посадовий оклад позивача, оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №420/6572/22.
Разом з тим суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 набрала чинності 20.05.2023.
Таким чином, з 20.05.2023 застосовується редакція пункту 4 Постанови №704, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»
Вказане свідчить про відсутність підстав для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з 20.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2023.
Виходячи з викладеного, слідує, що з 29.01.2020 до 19.05.2023 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 по 31.12.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та за період з 01.01.2023 до 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Відтак, відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 до 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому вимоги позивача про нарахування та виплату грошового забезпечення за 20.05.2023 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити з огляду на врахуванням судом норм пункту 4 Постанови №704 в редакції, чинній з 20.05.2023.
Щодо додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до Довідок про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 роки підтверджується, що відповідач виплачував грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік та грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік (а.с.66,102), яка повинна виплачуватись в розмірі місячного грошового забезпечення (пп. 3 п. 5 постанови КМУ № 704);
Тобто розмір грошової допомоги на оздоровлення залежать від розмірів окладу за військовим званням, посадового окладу та місячного грошового забезпечення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок невірного розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим знанням відповідач невірно обчислив і розмір грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року до 19.05.2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з 01.01.2023 року до 19.05.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук