02 жовтня 2025 року Справа № 480/4132/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4132/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.05.2025 року № 262340002690 щодо відмови в переведені та виплати з 25.04.2025 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 16.04.2025 року № 153 та № 154 та від 14.04.2025 року № 10-192;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести та виплатити з 25.04.2025 року ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 16.04.2025 року № 153 та № 154 та від 14.04.2025 року № 10-192.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка 25.04.2025 року звернулась з заявою встановленого зразка та довідками про заробітну плату державного службовця від 16.04.2025 року № 153 та № 154 та від 14.04.2025 року № 10-192 для переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889.
02.05.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням № 262340002690 відмовило позивачу у переведені на пенсію державного службовця у зв'язку з тим, що на день набрання чинності Закону України “Про державну службу» № 889, а саме на 01.05.2016 року у позивача відсутній стаж державної служби оскільки робота в органах податкової служби не відносяться до посад державної служби.
Маючи стаж державної служби станом на 01.05.2016 року - 21 рік 3 місяці та 7 днів, позивачка вважає достатнім для призначення пенсії державного службовця, а тому вважаючи відмову протиправною, звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.05.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у відповідача витребувано додаткові докази.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 27.05.2025 (а.с. 40).
У встановлений судом строк відповідач відзив не надав, але надав запитувані докази.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 25.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії як державного службовця (а.с. 44).
02.05.2025 ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення № 262340002690, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком за нормами ЗУ «Про державну службу» (а.с.13).
В обґрунтування відмови зазначено, що період роботи з 01.04.1995 року по 09.04.1997 року, з 10.04.1997 року по 14.01.2013 року та з 01.02.2013 року по 01.05.2016 року не зараховано до стажу державної служби, оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової·служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Враховуючи відсутність у позивача стажу державної служби, відповідачем відмовлено у переведенні на пенсію за віком за нормами Закqну України "Про державну службу" (а.с. 13).
Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889- VIII від 10.12.2015 року, набрав чинності 01.05.2016 р. (далі Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до п. 2 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16. 12. 1993 р. (далі Закон № 3723-ХІІ) крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п.п. 10, 12 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, відповідно до чинних законодавчих актів, пенсії державним службовцям призначаються відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявності відповідного страхового стажу та, не менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 24 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державний службі станом на 1 травня 2016 року.
Судом встановлено, що відповідно до змісту трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період:
-з 01.04.1995 року по 09.04.1997 року працювала на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу по контролю прямих та непрямих податків громадських організацій, товариств з обмеженою відповідальністю, страхових компаній та банків Управління аудиту Державної податкової інспекції Печерського району м.Києва, старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу організації документальних перевірок товариств з обмеженою відповідальністю та громадських організацій управління документальних перевірок юридичних осіб Державної податкової адміністрації у Подільському районі м.Києва, старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу організації документальних перевірок управління місцевих податків та інших платежів Державної податкової адміністрації у Подільському районі м.Києва;
- з 10.04.1997 року по 14.01.2013 року працювала на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових розслідувань Подільського районного відділу податкової поліції ДПА у м.Києві, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових розслідувань Подільського районного відділу податкової поліції ДПА у м. Києві, заступника начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м.Києва-начальника відділу дослідчих перевірок; начальника відділу організації контрольно-перевірочної роботи Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України, заступника начальника управління-начальника відділу перевірок великих підприємств управління аудиту юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва, заступника начальника управління-начальника відділу проведення особливо важливих перевірок управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Подільському районі м.Києва; заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Бориспільського районної державної податкової інспекції Київської області, заступника начальника відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, начальника відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, начальника відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м.Києва;
-з 01.02.2013 року по 01.05.2016 року працювала на посаді головного державного податкового ревізора інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Оболонському районі м.Києва, заступника начальника управління відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Оболонському районі м.Києва, начальника відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, головного державного ревізора інспектора відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, головного державного ревізора інспектора відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, начальника управління податкового аудиту Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб (а.с. 17-27).
Так, згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, в даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.
Згідно п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Разом з тим, згідно ст. 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу.
Крім того, ч.17 статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, суд вважає що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію. Тому, період роботи позивача в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Сумській області щодо не зарахування позивачу стажу державної служби є протиправним та підлягає скасуванню, та як наслідок слід зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період роботи позивача в органах державної податкової служби з 01.04.1995 року по 09.04.1997 року, з 10.04.1997 року по 14.01.2013 року та з 01.02.2013 року по 01.05.2016 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести та виплатити з 25.04.2025 року ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 16.04.2025 року № 153 та № 154 та від 14.04.2025 року № 10-192, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно ч. 1 ст. 58 указаного Закону Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та статутом Пенсійного фонду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин є необхідність зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 25.04.2025 з урахуванням висновку суду, оскільки при розгляді справи за адміністративним позовом про зобов'язання органів Пенсійного фонду України призначити та виплачувати пенсію, суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої пенсії, що не належить до компетенції суду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 233/330/17.
У розрізі наведеного суд вважає, що вимоги про призначення та виплату пенсії державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату від 16.04.2025 року № 153 та № 154 та від 14.04.2025 року № 10-192є передчасними, оскільки рішення щодо переведення ОСОБА_1 на відповідний вид пенсії ГУ ПФ у Сумській області не приймалося.
Відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 34).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.05.2025 року № 262340002690.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до стажу державної служби періоди роботи у податкових органах за період 01.04.1995 року по 09.04.1997 року, з 10.04.1997 року по 14.01.2013 року та з 01.02.2013 року по 01.05.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 25.04.2025, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук