м. Львів
02 жовтня 2025 рокусправа № 380/4563/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (далі - відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Личаківської міжрайонної МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформлене довідкою про невизнання інвалідом від 09.10.2024;
- зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» повторно провести огляд ОСОБА_1 з метою встановлення стану здоров'я та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив повторний огляд в Личаківській міжрайонній МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи». За результатами огляду Личаківською міжрайонною МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» видано довідку від 09.10.2024 про невизнання інвалідом, яка є документальним підтвердженням рішення МСЕК. У зв'язку з непогодженням з довідкою, на підставі поданої скарги, позивача було повторно направлено на огляд для проходження медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) до КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи». За результатами огляду комісії, що відбувся 28.12.2024 КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» групу інвалідності позивачу не встановлено. Позивач вважає протиправним акт огляду медико-соціальної експертної комісії Личаківської міжрайонною МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» на підставі якого видано Довідку про невизнання інвалідом від 09.10.2024, а тому звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 14.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 21.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 30.06.2025 провадження у справі №380/4563/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної Ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії зупинено до встановлення правонаступника Комунального закладу Львівської обласної Ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи».
Ухвалою суду від 14.07.2025 поновлено провадження в адміністративній справі №380/4563/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної Ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 14.07.2025 допущено заміну первісного відповідача Комунального закладу Львівської обласної Ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» на належного - Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня». Встановлено 15-денний строк для подання відзиву до суду з дня отримання цієї ухвали, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою суду від 05.08.2025 поновлено представнику позивача Маліновському О.А. процесуальний строк для подання доказів.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 2268/21 від 27.09.2023 ОСОБА_1 проходив повторний переогляд під час якого встановлено третю групу інвалідності на строк 1 рік до 01.10.2024. Дата чергового переогляду - 21.09.2024.
Відповідно до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією №2596/24 від 09.10.2024 у графі « 30.4 Група інвалідності» вказано «не визнаний».
За результатами огляду Личаківською міжрайонною МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» сформовано Довідку про невизнання інвалідом форми №167/о.
У зв'язку з непогодженням з довідкою, на підставі поданої скарги, позивача було повторно направлено на огляд для проходження медико-соціальної експертної комісії.
18.12.2024 відповідно до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією №2596/24 від 09.10.2024 за результатами огляду 18.12.2024 обласною МСЕК №1 у графі « 37. Зауваження та пропозиції Кримської республіканської, обласної (центральної Міської) МСЕК за результатами перевірки правильності рішення і оформлення акта огляду районної, міжрайонної, міської медико-соціальної експертної комісії» вказано підстав для встановлення групи інвалідності немає.
Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення Личаківської міжрайонної МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформлене довідкою про невизнання інвалідом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 46 Конституції України передбачають, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Статтею 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 02.03.91 року № 875-XII визначено інвалідність як міру втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 року № 2961-IV (далі Закон № 2961-IV) медико - соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Згідно зі статтею 7 Закону України № 2961-IV медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Також визначається причина інвалідності та час її настання.
Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин).
За змістом п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 “Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або територіального органу Пенсійного фонду України, суду чи прокуратури.
Згідно з п. 4 Положення № 1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до п. п. 1 п. 11 Положення № 1317 міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.
Згідно зі п. 12 Положення № 1317 передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.
Відповідно до п. 17 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з п. 20 Положення № 1317 передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та радою федерації незалежних профспілок України.
Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 (чинна на момент спірних правовідносин) (далі - Інструкція № 561).
Пунктом 1.4 Інструкції № 561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
За змістом п. 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Порядок № 1317) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин).
Як визначено п. 25 Порядку № 1317 рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 26 Порядку № 1317 особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.
Згідно з п. 27 Порядку № 1317 врегульовано, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях" (чинної на момент спірних правовідносин) затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях.
Зокрема, затверджено форми облікової документації: форму первинної облікової документації № 157/о "Акт огляду медико-соціальною експертною комісією" та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 157-1/о "Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією" та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 167/о "Довідка про невизнання інвалідом" та інструкцію щодо її заповнення.
Порядок заповнення форми первинної облікової документації № 167/о "Довідка про невизнання інвалідом" визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 167/о "Довідка про невизнання інвалідом", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України 30.07.2012 № 577, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за № 1531/21843.
Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації "Довідка про невизнання інвалідом" (далі - форма № 167/о).
Форма № 167/о видається медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) про невизнання хворого інвалідом.
Форма № 167/о ведеться у Кримській республіканській, обласних, центральних міських у містах Києві та Севастополі, міських, міжрайонних та районних МСЕК.
У пункті 1 зазначаються прізвище, ім'я, по батькові хворого, не визнаного інвалідом.
У пункті 2 зазначається дата народження хворого.
У пункті 3 зазначається місце проживання хворого.
У пункті 4 зазначається дата огляду хворого МСЕК з питань встановлення групи інвалідності.
У пункті 5 зазначається профіль МСЕК, яка проводила медико-соціальну експертизу.
Форму № 167/о підписує голова МСЕК та завіряє печаткою МСЕК.
Порядок заповнення форми первинної облікової документації "Акт № _огляду медико-соціальною експертною комісією" (форма № 157/о) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о "Акт № _огляду медико-соціальною експертною комісією", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України 30.07.2012 № 577, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за № 1508/21820.
Згідно з п. 2 Інструкції № 577 форма № 157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування. У формі № 157/о вказуються умови і характер праці, які рекомендуються інвалідам, та інші заходи, які сприятимуть відновленню їх працездатності.
Крім цього, пунктом 29 Інструкції № 577 визначено, що у підпунктах 28.6.1-28.6.6 пункту 28 зазначаються дані об'єктивного обстеження хворого у МСЕК, у тому числі зріст, вага, стан шкіри та внутрішніх органів, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота дихання на дату огляду тощо залежно від патології хворого; вказуються результати огляду хворого профільними лікарями та лікарями інших спеціальностей, а також результати обов'язкових додаткових методів дослідження за даними медичної документації (показники аналізів, флюорографії, електрокардіограми, ехокардіографії, спірографії тощо) залежно від патології хворого.
На підставі аналізу положень Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, суд дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Отже, визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.
Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19.
Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Як встановлено судом, відповідно до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією №2596/24 від 09.10.2024 у графі « 30.4 Група інвалідності» вказано «не визнаний».
Водночас, всупереч п. 29 Інструкції № 577 у вищезазначеному акті не зазначено відомостей про результати обов'язкових додаткових методів дослідження за даними медичної документації (показники аналізів, флюорографії, електрокардіограми, ехокардіографії, спірографії тощо) залежно від патології хворого.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню у формі довідки про невизнання інвалідом, суд вказує, що огляд позивача відповідачем 09.10.2024 відбувся за відсутності повного медичного обстеження позивача та проведення необхідних досліджень.
Тобто, в порушення п. 1.10 Інструкції № 561 медико - соціальна експертиза відповідачем проведена без об'єктивного повного медичного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, а тому довідка про невизнання інвалідом позивача є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Личаківської міжрайонною МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформлене довідкою про невизнання інвалідом від 09.10.2024 не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Друга позовна вимога є похідною та підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача повторно провести огляд позивача щодо встановлення інвалідності та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Личаківської міжрайонної МСЕК КНП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформлене довідкою про невизнання інвалідом від 09.10.2024 ОСОБА_1 .
4. Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» провести повторний огляд ОСОБА_1 щодо встановлення інвалідності та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (79010, вул. Чернігівська, буд. 7, м. Львів, Львівська обл.; ЄДРПОУ 01996711).
Повне рішення суду складено 02.10.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна