справа №380/8071/25
з питань забезпечення позову
02 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство освіти та науки України Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 Міністерство освіти та науки України Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», з вимогами:
- визнати протиправною дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не розгляду заяв, вимог ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання відстрочки по п. 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та щодо ненадання обґрунтованої відповіді повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7;
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) прийняти рішення, яким забезпечити право ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на відстрочку (надавши таку відстрочку) по п. 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», належно розглянувши заяву та додатки та прийняти законне і обґрунтоване рішення;
- визнати протиправними дії відповідача Міністерства освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» щодо формування довідки з ЄДЕБО, яка видана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти «Ні, порушує»; зобов'язати відповідачів сформувати нову довідку з ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує»;
- зобов'язати Міністерства освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» вжити заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у колонці "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" відображалося значення "Так, не порушує" та усунути порушення чинного законодавства, шляхом внесення змін до порядку формування та видачі довідок про здобувача освіти, як власника електронної бази щодо не порушення позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 послідовності освіти та зобов'язати Міністерство освіти та науки України надати виправлену довідку відповідно до додатку 9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
30.09.2025 за вх. №78310 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та будь-якому іншому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справи № 380/8071/25 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заяви представник зазначає, що позивач звернувся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Згідно з повідомленням позивача повідомлено, що за результатом розгляду його заяви протоколом комісія ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови: не підтверджено факт утримання трьох дітей. Предметом розгляду цієї справи є право позивача на отримання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років Згідно поданої заяви, необхідність забезпечення позову в межах розгляду цієї справи ґрунтується на тому, що, на думку представника позивача, відповідачем вчиняються активні дії по мобілізації позивача, підтвердженням чого є копія повістки. Вважає, що без забезпечення позову, мобілізаційні заходи відносно позивача будуть завершені, внаслідок чого буде неможливим поновлення порушених прав. При цьому, наявні підстави вважати, що у контексті предмету цього спору призов позивача на військову службу по мобілізації спричинить негативні незворотні наслідки для позивача та унеможливить виконання судового рішення у цій справі у разі його ухвалення на його користь.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали справи, суд зазначає таке.
Насамперед суд відзначає, що відповідно до вимог частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого є справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 розділу І КАС України.
Згідно з частинами першою - третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожній окремій ситуації з урахуванням конкретних доказів встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частинами четвертою - шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого є справа, до вирішення такої справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд зазначає, що предметом справи є право позивача на отримання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Правову оцінку зазначеному рішенню (в т.ч. наявності у позивача передбаченої пунктом 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її належного документального підтвердження) буде надано судом за результатами розгляду справи по суті.
Слід зауважити, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки встановлення ознак його протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Також як на іншу ключову обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову представник позивача посилається на те, що невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений.
Водночас такі доводи не можуть вважатися достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі передбачають можливість/ймовірність їх настання у майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях.
Сама лише незгода заявника із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Також необхідно зазначити, що право особи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації визначено статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та реалізовується в затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зокрема, пунктом 63 згаданого Порядку передбачено, що військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
З наведених положень висновується, що сам факт прийняття комісією рішення про відмову в наданні відстрочки сам по собі не зумовлює призову особи на військову службу під час мобілізації на особливий період і цьому обов'язково передує направлення військовозобов'язаного на медичний огляд для визначення ступеню його придатності до військової служби.
Проте доказів направлення позивача на медичний огляд до військово-лікарської комісії подані матеріали не містять.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як згадувалося судом вище, предметом оскарження у цій справі право позивача на отримання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
На переконання суду, згадувані вище заходи забезпечення, на вжитті яких наполягає представник позивача, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами у цій справі.
Отже, судом не встановлено достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити незворотні зміни у правовому становищі позивача, а ймовірність існування ризику, у зв'язку з яким і мали б, на його думку, вживатися заходи забезпечення позову, не підтверджується належними й допустимими доказами.
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви представника позивача від 22.07.2025 року про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Грень Н.М.