01 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5808/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Барськову Л.П., звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
3) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2023 роки. Відповідач листом відмовив позивачу у такому перерахунку, зазначивши, що якщо особа отримує один з видів пенсії і виявила бажання отримати інший вид, то здійснюється переведення, а не призначення пенсії. Тому при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ з 01.07.2025 відповідачем застосовано показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки. Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними і такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито провадження в даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 41).
18.09.2025 відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що в 2018 році позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, в 2025 році позивача переведено на пенсію за віком на умовах, визначених ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, що підтверджується відповідними протоколами перерахунку пенсії. Оскільки пенсію за віком позивачу було призначено у 2018 році, відповідач не має правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати за період 2022-2024 років. Зазначено, що позивач не зверталась за призначенням грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, тож вказане питання не розглядалось, рішення з вказаного питання суб'єктом владних повноважень не приймалось. До відзиву додано копію пенсійної справи позивача (а.с. 44-106).
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 35), перебуває на обліку в Пенсійному фонді України з 01.02.2014 року та отримувала пенсію на пільгових умовах згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням органу Пенсійного фонду від 01.02.2018 року, за заявою ОСОБА_1 , в якій вказано, що заявниця не працює (а.с. 54 зв. - 55), призначено пенсію за віком на пільгових умовах (за вислугою років), з позначкою довічно, у 52 роки відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», загальний стаж склав 35 р. 2 міс. 13 дн., стаж в галузі освіти - 10 р., 10 міс, 13 дн., у розмірі 1970,23 грн. (а.с. 52).
Згодом, 05.02.2018 року, позивачка звернулась до структурного підрозділу головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, із заявою про працевлаштування на посаду, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугою років (а.с. 70), в результаті чого виплату пенсії було припинено.
01.07.2025 року ОСОБА_1 подано заяву, відповідно до якої, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по досягненню 60 років (а.с. 72 зв., 77).
На звернення позивачки щодо нарахування і виплати пенсії за віком, починаючи з 01.07.2025 року, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком) та щодо нарахування та виплатити, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, 31.07.2025 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом повідомило позивача, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки законних підстав не має та повідомлено, що пенсія за віком позивачу розрахована із застосуванням середнього показника заробітної плати по Україні 2014-2016 роки із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а правом на призначення пенсії за вислугою років позивачка скористалась у 2018 році, тому права на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, не має (а.с. 23-24).
Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Отже, предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду, є правомірність та законність застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рік під час проведеного перерахунку пенсії за віком за вислугою років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закону № 1058-IV) та правомірність відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом № №1058-IV, яким передбачено, зокрема
- відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. ( частина перша статті 9 Закону № №1058-IV),
- особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. ( стаття 10 Закону № №1058-IV),
- для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв ( частина перша статті 40 Закону №1058-IV).
- заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики ( частина друга статті 40 Закону №1058-IV).
- для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ( частина друга статті 42 Закону №1058-IV).
- у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. ( частина четверта статті 42 Закону №1058-IV)
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. ( абзаци 1-2 частини третьої статті 45 Закону №1058-IV)
- пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. (абз. 2 пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV)
Згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частини 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до пункту е статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Професії, за якими можливо отримувати пенсію у разі наявності цих умов затверджується у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, а саме Постановою КМУ від 04 листопада 1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
У цій же статті зазначено, що вчителі мають право на отримання пенсійного забезпечення з момент досягнення 55 років, але є і винятки.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Розрахунок пенсії вчителям обчислюється з середньомісячного заробітку, одержуваного перед припиненням роботи. Тобто вираховується коефіцієнт стажу та коефіцієнт середньомісячного заробітку і в залежності від цих двох факторів встановлюється розмір пенсії.
Приписом частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону № 1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як встановлено судом, позивач з 01.02.2018 отримувала пенсію за вислугою років, призначену відповідно із зниженням пенсійного віку.
Як визначено статтею 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами статтею 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Виходячи з системного аналіз вищевикладених норм Закону №1058, суд приходить до висновку, що виплата пенсії за вислугою років не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач не отримував жоден із видів пенсій, передбачених Законом № 1058.
З 01.07.2025 позивачці призначено пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Згідно з приписами частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Позивачка за призначенням пенсії за віком звернулася 01.07.2025, тому три роки які передують року звернення за призначенням пенсії будуть 2022-2024 роки.
Натомість, відповідач при призначенні пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в України за 2014-2016 роки.
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18), що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.
Також така правова позиція висловлена Верховним Судом у численних постановах при аналогічних обставинах, зокрема, у постановах від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 30.07.2020 у справі № 500/1584/17 та інших.
Відтак, при призначенні позивачу у 2025 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.
Позивач не оскаржує рішення про призначення пенсії за віком, що приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. Натомість, просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яка виразилась у відмові провести перерахунок та виплату пенсії та грошової допомоги. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є належним відповідачем у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови позивачці у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та приходить до висновку про необхідність зобов'язати його здійснити перерахунок позивачу пенсії за віком з 01.07.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки.
Стосовно позовних вимог щодо нарахувати та виплатити, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд зазначає наступне.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачці призначалась до моменту виходу на пенсію за віком, пенсія за вислугою років у 2018 році.
Отже, підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком є, зокрема, отримання до моменту призначення пенсії за віком будь-якої пенсії.
Так, Верховний Суд у постановах від 18.06.2021 року №328/1620/17, від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а(2-а/175/86/16), обставини яких є подібними, дійшов висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Як було встановлено судом вище та вбачається з матеріалів справи, позивачці з 01.02.2018 призначалась пенсія за вислугу років, виплата якої була припинена 05.02.2018 у зв'язку з тим, що позивач згідно з Наказом № 7-к від 02.02.2018 була прийнята на посаду завідувача філією з навчально-виховної роботи на 0,5 ставки з правом викладання годин за фахом Оситнязької ЗШ І-ІІІ ступенів філії КЗ «Великосеверинівська ЗШ І-ІІІ ступенів -позашкільний центр», про що свідчить запис у трудовій книжці (а.с. 86 зв.) та копія заяви позивачки про припинення виплати пенсії у зв'язку з працевлаштуванням (а.с. 70).
Отже, встановлені обставини справи свідчать, що до моменту отримання права на призначення пенсії за віком позивачу було призначено та виплачувалась пенсія за вислугою років, вказане у відповідності до приписів пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є підставою для відмови у виплаті позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд, перевіривши дії відповідача щодо нарахування пенсії позивача встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області діяло у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України та правомірно відмовило у нарахуванні та виплаті позивачці грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1937 грн. 92 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 39).
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії - за 2022-2024 роки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Судові витрати в сумі 968,96 грн. вважати фактично понесеними.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО