30 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2443/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ - 21390940; адреса: вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005)
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.03.2025 № 110130018414 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення з 21.03.2025.
Позов мотивувала тим, що у березні 2025 року вона звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наявності страхового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. ГУ ПФУ у Чернігівській області прийняло рішення №110130018414 від 21.03.2025 року, яким відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через недосягнення віку 55 років. Позивачка не погоджується з таким рішенням та, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020, стверджує, що за наявності необхідного стажу роботи та досягненням 50 років вона має право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункт "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою судді від 23.04.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позовних вимог не визнав, у відзиві наголосив, що підставою для відмови у призначенні позивачці пенсії на пільгових умовах за Списком №2 стало те, що на момент звернення 13.03.2025 року вона не досягла 55 років, як це передбачено пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1994 року працює на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, а саме санітаркою та молодшою медичною сестрою у психіатричному лікувально-профілактичному закладі.
У січні 2025 року, досягнувши 52-річного віку, позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення їй пенсії за віком, надавши необхідні документи.
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ у Кіровоградській області листом від 03.04.2024 повідомило позивачку про те, що за принципом екстериторіальності питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 розглядалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
В додатку до даного листа містилось рішення ГУ ПФУ у Чернігівській області №110130018414 від 21.03.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з посиланням на те, що вона не досягла пенсійного віку 55 років. При цьому відповідач зарахував до страхового стажу позивачки 44 роки 8 місяців 26 днів, а за Списком №2 - 40 років 1 місяць 20 днів (враховувавши відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу у подвійному розмірі період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги).
Позивачка, не погодившись з таким рішенням, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VІІІ (далі - Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Крім того Верховною Радою України прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року, яким Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року доповнено розділом XIV-І "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Згідно з частиною 1 статті 114 розділу XIV-І Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 114 розділу XIV-І Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Вказана норма є ідентичною за змістом пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення в редакції Закону №213-VIII щодо підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VІІІ.
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
Таким чином, Конституційний Суд України у рішенні від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 визначив спосіб захисту та відновлення прав осіб, що зазнали їх порушення у зв'язку з ухваленням Закону №213-VIII.
Отже Закон України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
На час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 з одного боку, та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначає такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідач, який розглядав питання про призначення позивачці пенсії, не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивачки на обумовлену попередньою роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права, отже діяв всупереч вимогам верховенства права.
Враховуючи, що позивачка на час звернення за призначенням пенсії досягла віку 52 рік, мала страховий стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, передбачених Списком №2, суд дійшов до висновку, що вона має право на пенсію відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020.
Рішення відповідача №110130018414 від 21.03.2025 року про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недосягнення віку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнято необґрунтовано та нерозсудливо, що призвело до порушення права позивачки на призначення пенсії. Отже, таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За правилами частин 1, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Тож право позивачки, порушене незаконним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 23.01.2025 року на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону №213-VІІІ .
При вирішенні справи та обранні способу захисту суд враховує правові висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20 щодо призначення пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ - 21390940; адреса: вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №110130018414 від 21.03.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 21.03.2025 року на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VІІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області(код ЄДРПОУ - 21390940).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК