30 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1242/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (адреса: проспект Героїв Харкова, 135-А, м. Харків, Харківська область; код ЄДРПОУ 34470937)
до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030)
про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство «Торговий дім «Золота миля» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UA901000/2025/000018/2 від 18.02.2025 та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2025/000054 від 18.02.2025.
Ухвалою судді від 10 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
За змістом частин п'ятої та сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Разом з тим, у відповідності до пункту 2 частини шостої цієї ж норми Кодексу, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник у своєму клопотанні не вказує обставин, які обгрунтовували б необхідність розгляду справи з повідомленням сторін у справі, як-то допит свідків чи експертів тощо, а предмет заявленого позову, з урахуванням доводів, викладених на його обґрунтування, не вимагає встановлення додаткових обставин у справі.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
З огляду на зазначене, суд звертає увагу на те, що учасники справи не позбавлені можливості надавати всі наявні у них документи та письмові пояснення в порядку письмового провадження (без виклику сторін).
Врахувавши зміст клопотання представника відповідача, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Водночас, судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази.
Керуючись статтями 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні у з викликом сторін - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК