02 жовтня 2025 року справа № 340/6080/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду зі заявою до Управління про визнання протиправним і скасування рішення від 27 липня 2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Також просила суд зобов'язати відповідача призначити пенсію.
Пояснила, що право на пенсію за віком на пільгових умовах набула по досягненню 55 років.
Пільговий стаж перевищує 10 років, а страховий стаж - 37 років.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.25-26).
Пояснило, що відмовило у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки ОСОБА_1 не досягла віку 55 років і не надала уточнюючу довідку про пільговий стаж.
05 вересня 2025 суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.20-21).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території м.Київ (а.с.14-15).
55 років їй виповнилось 17 липня 2025 року.
21 липня 2025 року позивачка звернулася зі заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.8).
Заяву передано на розгляд Управління.
27 липня 2025 року відповідач прийняв рішення, яким відмовив у призначенні пенсії (а.с.8).
Підстава - не виповнилось 55 років і не надано уточнюючу довідку про пільговий стаж.
Управління встановило, що страховий стаж складає 37 років 4 місяці 23 дні.
Відсутній спір стосовно правильності обчислення страхового стажу.
Відповідач не визнав наявність пільгового стажу.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить запис, що з 23 березня 2015 року працює на посаді молодшої медичної сестри (палатної) у відділені №8 КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія»» (далі - Заклад) (а.с.9-10).
10 липня 2025 року Заклад склав довідку, в якій підтвердив, що позивачка працює на посаді молодшої медичної сестри (палатної) у відділені №8 з 23 березня 2015 року (а.с.11).
У довідці зазначено про всі реорганізації юридичної особи і інформацію про відпустки без збереження заробітної плати (а.с.11).
Таку відпустку надано один раз тривалістю 19 днів (а.с.11).
Довідка не містить інформації, що її складено на підставі первинних документів (а.с.11).
Позов подано до суду 01 вересня 2025 року (а.с.17).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до 01 квітня 2015 року) (далі - Закон) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
02 березня 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон 2), який набрав чинності з 01 квітня того ж року.
Законом 2 приписи пункту «б» частини 1 статті 13 Закону викладено у новій редакції.
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.»
Отже, законодавець для жінок збільшив вік і загальний стаж праці.
03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон 3), який набрав чинності з 11 жовтня того ж року.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 4) доповнено статтею 114.
Приписами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону 4 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином законодавець повторно збільшив для жінок вік і загальний стаж праці.
23 січня 2020 року Конституційний Суд України прийняв рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15).
Рішення Конституційного суду України.
«Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.»
До спірних правовідносин не може бути застосований припис пункту 2 частини 2 статті 114 Закону 4, оскільки його зміст відтворює норму права, яка визнана неконституційною відносно осіб, котрі працювали до 01 квітня 2015 року.
Позивачка працювала на посаді за Списком №2 до 01 квітня 2015 року.
Управління не заперечує, що ОСОБА_1 працювала на посаді за Списком №2 (молодша медична сестра (палатна) у відділені медичних закладів з надання психіатричної допомоги), однак не зарахувало цей період праці до пільгового стажу, так як не надано уточнюючу довідку про пільговий стаж.
Судом встановлено, що таку довідку надано.
Якщо її форма і зміст не задовільняв відповідача (неповна інформація), то мав про це зазначити у рішенні і звернутися до Закладу за наданням додаткової інформації.
І тільки після цього міг прийняти рішення по суті.
До таких дій взиває принцип верховенства права, сутнісний зміст якого розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Управління не дотрималось цих вимог, чим допустило прийняття протиправного рішення, яке підлягає скасуванню.
Водночас суд зазначає, що на день звернення зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досягла віку 55 років.
Страховий стаж більший 37 років, а пільговий стаж на підставі довідки Закладу перевищив 10 років.
Захист порушеного права полягає у визнанні протиправним і скасуванні рішення про відмову у призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву про призначення пенсії, врахувавши правові висновки суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Порядком не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають повторно застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Таке і неможливе, бо суд має визначити у рішенні кого зобов'язувати вчиняти дії.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку.
Ним є Управління.
Таким чином позов належить задовільнити частково.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.19).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27 липня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі заяви від 21 липня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 21 липня 2025 року, керуючись приписами пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і правовими висновками суду.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ