30 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6230/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ; адреса : АДРЕСА_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування і не виплати збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 в закладах охорони здоров'я та відпустках для лікування після тяжкого поранення за періоди з 25.04.2024 по 10.05.2024, з 07.06.2024 по 20.06.2024, з 11.07.2024 по 23.07.2024, з 24.07.2024 по 20.08.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 в закладах охорони здоров'я та відпустках для лікування після тяжкого поранення за періоди з 25.04.2024 по 10.05.2024, з 07.06.2024 по 20.06.2024, з 11.07.2024 по 23.07.2024, з 24.07.2024 по 20.08.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я для лікування після вищевказаного тяжкого поранення. Однак, відповідачем йому не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні, а також у зв'язку з перебуванням у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 22.08.2023 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 та проходив військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 .
27.11.2023 приблизно о 12 год. 50 хв. на ВОП «Залужний» неподалік н.п. Терни Донецької області, ОСОБА_1 , виконуючи бойове завдання пов'язане з захистом Батьківщини, отримав поранення внаслідок танкового обстрілу, а саме: множинні ВОСП лівої руки, множинні переломи лівої руки, АБТ, що підтверджується копією первинної медичної картки №20636 форми 100, згідно з якою ОСОБА_1 надано невідкладну допомогу, встановлено попередній діагноз та евакуйовано до м.Дніпра, а також довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №442/584 від 28.12.2023, виданою на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №566 від 27.11.2023.
У зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я для лікування після вищевказаного тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини в періоди:
- з 25.04.2024 по 10.05.2024;
- з 07.06.2024 по 20.06.2024;
- з 11.07.2024 по 23.07.2024;
- з 24.07.2024 по 20.08.2024.
Однак, за вказані періоди додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, позивачу не нарахована та не виплачена.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу № 260 визнчено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV. Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що включенню до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень підлягають ті, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в періоди: з 25.04.2024 по 10.05.2024, з 07.06.2024 по 20.06.2024 та з 24.07.2024 по 20.08.2024 що підтверджується стаціонарними епікризами та 11.07.2024 по 23.07.2024 перебував у відпустці за станом здоров'я після тяжкого поранення, що підтверджується довідкою ВЛК та Свідоцтвом про хворобу №2801 від 11 липня 2024 року.
Суд звертає увагу, що травми та поранення отримані позивачем пов'язані із захистом Батьківщини та встановлено ступінь важкості травм та поранень як тяжкий. А отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, що не заперечується відповідачем у відзиві.
Тобто, невиплата відповідачем додаткової винагороди позивачу в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування за висновками (постановами) військово-лікарських комісій за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я для лікування після вищевказаного тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини є протиправною.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновками (постановами) військово-лікарських комісії і належним способом захисту для відновлення порушених прав позивач є зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, за періоди: з 25.04.2024 по 10.05.2024, з 07.06.2024 по 20.06.2024, з 11.07.2024 по 23.07.2024, з 24.07.2024 по 20.08.2024.
Згідно частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України)
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Оскільки позивачем не наведено жодного доводу, який давав би підстави вважати, що відповідачем рішення суду не буде виконано та з огляду на встановлені у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивача суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.
Судові витрати щодо сплати судового збору, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ; адреса : АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення та у відпустці за періоди: з 25.04.2024 по 10.05.2024, з 07.06.2024 по 20.06.2024, з 11.07.2024 по 23.07.2024, з 24.07.2024 по 20.08.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії внаслідок такого поранення за періоди з 25.04.2024 по 10.05.2024, з 07.06.2024 по 20.06.2024, з 11.07.2024 по 23.07.2024, з 24.07.2024 по 20.08.2024.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК