02 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5679/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), через представника Дзіся А.Р., звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 10.07.2025 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 10.07.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивачу, як учаснику ліквідації 2 категорії на Чорнобильській АЕС, було призначено пенсію згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка регулювала пільгове обчислення понаднормативного стажу без обов'язкової умови призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII пенсія обраховувалась без застосування двоскладової формули. Відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу пенсії у вказаному розмірі, а тому він змушений звернутися до суду з позовом.
Ухвалою судді від 21.08.2025 відкрито провадження, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.17).
Представник відповідача подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вимога стосовно обчислення, перерахунку та виплати пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи, передбаченим ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІ, суперечить нормам чинного законодавства, відповідно є необґрунтованою. Таким чином, неправомірних дій Головне управління стосовно позивача не допускало. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1566/11846 від 27.12.2005 з змінами та доповненнями. Отже, Головним управлінням не приймалось рішень та не вчинялось дій по відмові в перерахунку пенсії, а розглянуто звернення в порядку Закону України "Про звернення громадян", у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги щодо вирішення спору про перерахунок пенсії є передчасними та необґрунтованими (а.с.20-23).
Дослідивши подані сторонами документи, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-XII) як ліквідатор 2 категорії.
10.07.2025 представник позивача Дзісь А.Р. звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії позивача із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону № 796-XII в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні (а.с.8).
Листом від 25.07.2025 відповідач відмовив у проведенні відповідного перерахунку (а.с.9-10).
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення.
На час призначення позивачу пенсії (15.11.2011) діяла редакція п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, згідно із якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У подальшому Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності 11.10.2017 року, зокрема до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Таким чином, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв'язку із цими змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений п. 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.
Однак, суд наголошує на конституційному принципі незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України.
Так, відповідно до висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема у рішенні від 12.02.2019 № 5-р(I)/2019, Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У своєму рішенні від 26.01.2011 року № 1-рп/2011 Конституційний Суд України також зазначив, що положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).
До того ж, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Отже, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).
Суд наголошує, що держава гарантувала, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене ними здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", редакцією пункту 2 статі 56 якого було чітко визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, то таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.
Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-ХІІ її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію.
Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Вказані правові висновки сформував Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 року у справі № 300/3435/21, у якій відступив від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж.
Таким чином, оскільки позивач є особою віднесеною до 2 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на нього розповсюджується дія ст. 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок його пенсії повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Визначаючи дату проведення перерахунку пенсії, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 10.07.2025, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, починаючи з 10.07.2025.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем не дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, то Верховний Суд, неодноразово, зокрема, у постановах від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, від 26.02.2020 у справі № 541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі № 500/1879/20, зазначав про утримання від надмірного формалізму, якщо позивач при зверненні до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, її перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший не дотримався порядку звернення, проте зміст такої заяви містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка.
Як свідчать матеріали справи, 10.07.2025 представник позивача Дзісь А.Р. звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії позивача із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону № 796-XII в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні (а.с.8).
Листом від 25.07.2025 відповідач відмовив у проведенні відповідного перерахунку (а.с.9-10).
При цьому неналежна форма заяви позивача не була підставою для відмови у проведенні відповідного перерахунку пенсії.
За таких обставин, оформлення заяви про перерахунок пенсії не на бланку, як визначено Додатком 1 до Порядку № 22-1, є надмірний формалізмом та призводить до порушеного права позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на отримання пенсії в належному розмірі.
Підсумовуючи вищевказане, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивач, як особа, віднесена до 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.7), витрати по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс та доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у здійсненні з 10.07.2025 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції чинній до 01.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 10.07.2025 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції чинній до 01.10.2017, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК