02 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1917/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 45215157)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 за договором суборенди від 15.10.2024 року отримала в користування 1000 кв.м. земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:46:355:0026 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У лютому 2025 року позивачка звернулася до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою про надання будівельного паспорта на забудову цієї земельної ділянки. Однак відповідач повідомив про відмову в наданні будівельного паспорту з підстав невідповідності намірів забудови Плану зонування території міста Кіровограда, відповідно до якого ця земельна ділянка розташована у рекреаційній зоні Р-2. Позивачка вважає цю відмову неправомірною та такою, що порушує її права як суборендаря земельної ділянки на її забудову у межах цільового призначення. З цих підстав представник позивачки просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні їй будівельного паспорта та поверненню пакета документів, доданих до заяви №169492 від 24.02.2025 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та Ушакова;
- зобов'язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради видати позивачці будівельний паспорт на забудову частини земельної ділянки розміром 1000 кв. м., кадастровий номер 3510100000:46:355:0026, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та Ушакова.
Ухвалою судді від 28.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивними тим, що підставою для відмови у наданні будівельного паспорту за заявою позивачки стала невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Кіровограда, затвердженому рішенням Кіровоградської міської ради №627 від 12.09.2000 року, та Плану зонування території міста Кіровограда, затвердженому рішенням Кіровоградської міської ради №2456 від 17.09.2013 року. Земельна ділянка, на якій позивачка має намір побудувати житловий будинок, перебуває у рекреаційній зоні Р-2. До переліку переважних та супутніх видів використання земельних ділянок цієї зони, визначених пояснювальною запискою до Плану зонування території, не входить будівництво житлових будинків. Доводячи правомірність дій щодо відмови у наданні будівельного паспорта, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 на підставі договору суборенди землі №109/33 від 15.10.2024 року, укладеного з орендарем ПП "Агропромсервіс", є суборендарем земельної ділянки площею 1000 кв.м., що входить до складу земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:46:355:0026.
Позивачка, маючи намір побудувати на цій земельній ділянці житловий будинок, подала до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради заяву та документи на видачу будівельного паспорта. Ця заява зареєстрована 24.02.2025 року за №169492.
Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради прийняв рішення про відмову у наданні будівельного паспорта, про що направив позивачці повідомлення №А3580695659000366748 від 04.03.2025 року.
У цьому повідомленні відповідач повідомив, що відмовляє у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року, через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам:
- відповідно до містобудівної документації - Генеральний план м. Кропивницького, який затверджений рішенням міської ради №627 від 12.09.2000 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026 розташована на території зелених насаджень загального користування,
- відповідно до містобудівної документації - План зонування території м. Кіровограда, який затверджений рішенням міської ради №2456 від 17.09.2013 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026 віднесена до зони Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку), в межах якої не дозволено будівництво індивідуальних житлових будинків садибного типу.
Це повідомлення зареєстроване в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за № BP01:0695-6590-0875-5358.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який містить такі норми:
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
2) генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
7) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
9) план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон;
13) територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;
17) функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.
Стаття 2. Планування і забудова територій
1. Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:
1) прогнозування розвитку територій;
2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;
3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;
5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів;
6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;
7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів;
8) реконструкцію існуючої забудови та територій;
9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;
10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;
10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
11) проведення моніторингу забудови;
12) ведення містобудівного кадастру;
13) здійснення контролю у сфері містобудування.
2. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
Стаття 5. Обов'язковість дотримання вимог містобудівної документації
2. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Стаття 8. Організація планування та забудови територій
2. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
3. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні
1. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
Стаття 17. Генеральний план населеного пункту
1. Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
3. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
9. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
10. Проектні рішення генерального плану населеного пункту повинні включати межі та правові режими всіх режимоутворюючих об'єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту генерального плану (у тому числі межі та правові режими територій і об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель).
15. Доступ до матеріалів генерального плану населеного пункту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.
Стаття 18. План зонування території
1. План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов'язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
2. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
3. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:
1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;
2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;
3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;
4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;
5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;
6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;
7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів;
8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
4. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов'язковими для врахування під час зонування відповідної території.
5. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).
Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.
7. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Стаття 22-2. Реєстр будівельної діяльності
2. З використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії:
5) будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні.
Створення документів та проведення дій, визначених цією частиною, з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.
Документи/дії, визначені цією частиною, створюються/проводяться шляхом внесення запису до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі. Документи/дії, створені/здійснені без використання Реєстру будівельної діяльності, є недійсними (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю).
3. Документи та інформація за результатами проведення дій, визначених частиною другою цієї статті (крім інвентаризаційних справ та матеріалів технічної інвентаризації), доводяться до відома заявника у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.
Стаття 24. Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності
2. Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов'язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
3. Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні:
комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території;
генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території;
план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель";
детальний план території.
Обмеження щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам, визначені цією частиною, не поширюються на випадки:
розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об'єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об'єктів;
будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених абзацами сьомим - тринадцятим цієї частини, за відсутності принаймні одного виду містобудівної документації, визначеного абзацами другим - п'ятим цієї частини, не допускається, якщо земельна ділянка:
розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земельних ділянок для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
4. Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
5. Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Стаття 25. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб
1. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.
2. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
5. Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Стаття 26. Забудова територій
1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Стаття 27. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки
1. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
2. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
4. Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за №902/19640, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (надалі - Порядок №103), який містить такі норми:
І. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
1.2. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
1.3. Параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об'єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам'яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.
1.4. Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
ІІ. Порядок оформлення будівельного паспорта
2.1. Будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:
- копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
- згода співвласника (співвласників) об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
- схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
- проектна документація (за наявності);
- згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об'єктів) (за умови перебування у спільній власності);
- інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об'єкта (за наявності).
Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог статті 26-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681:
1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет) або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури;
2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.
2.3. Уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.
2.4. Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;
- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;
- подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
2.5. Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з наміром позивачки, як користувача частини земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:46:355:0026, збудувати на ній індивідуальний (садибний) житловий будинок. У зв'язку з цим вона звернулася до відповідача за отриманням будівельного паспорта.
Відповідач відмовив у наданні будівельного паспорта через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану та Плану зонування території міста Кропивницького, позаяк згідно з Генеральним планом земельна ділянка належить до території зелених насаджень загального користування, а згідно з Планом зонування території на цю земельну ділянку встановлено функціональну зону Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку) і на цій території не дозволяється будівництво житлових будинків.
Суд установив, що рішенням Кіровоградської міської ради №627 від 12.09.2000 року затверджено Генеральний план міста Кіровограда, а рішенням Кіровоградської міської ради №2456 від 17.09.2013 року затверджено План зонування території міста Кіровограда, які оприлюднені у встановленому порядку (http://kr-rada.gov.ua/files/content/files/PZ-2013-20131127172635.pdf)
Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" №711-IX від 17.06.2020 року (набрав чинності 24.07.2021 року) установлено, що містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність; плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід'ємними складовими генеральних планів населених пунктів.
Суд зазначає, що Генеральний план населеного пункту та План зонування території (зонінг) є містобудівною документацію на місцевому рівні. За своєю правовою природою та з огляду на процедуру прийняття, вони також є нормативно-правовими актами органу місцевого самоврядування, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Вимоги цієї містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 року у справі №520/8970/18, від 05.05.2020 у справі №638/17817/18, від 19.10.2020 року у справі №638/17035/17, від 08.05.2023 року у справі №480/4380/19, від 18.08.2023 року у справі №638/18341/17, від 29.01.2025 року у справі №600/3670/22-а вказав, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є прямою підставою для відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
У параграфі 1 глави 1 розділу І Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Кіровограда наведені такі визначення:
- зона - територія, стосовно якої (і відповідно до всіх земельних ділянок, які там розташовані) планом зонування території встановлюється містобудівний регламент дозволеного використання;
- містобудівний регламент - використання земельних ділянок, що встановлюється у межах відповідних територіальних зон і визначає види переважного та супутнього використання земельних ділянок, граничні параметри дозволеного нового будівництва, реконструкції об'єктів архітектури, і використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об'єктів;
- схема зонування території - карта, на якій показано розташування і типи зон в межах міста, що відрізняються за видами використання земельних ділянок і вимогами до їх забудови, зафіксованими в плані зонування території та затвердженими міською радою;
- територіальна зона - територія у визначених межах на схемі зонування, стосовно якої встановлено містобудівний регламент;
- переважний вид забудови - вид забудови, який відповідає переліку дозволених планом зонування території для даної зони та не потребує спеціального погодження;
- супутній вид використання земельної ділянки - вид використання, який необхідний для повноцінного функціонування переважного виду використання земельної ділянки.
Параграфом 5 глави 2 розділу І Пояснювальної записки передбачено, що:
а) Рішення щодо забудови, землекористування та благоустрою території міста та окремих ділянок приймаються на основі установленого зонінгом переліку переважних, супутніх і допустимих видів забудови земельних ділянок, єдиних умов і обмежень, які діють у межах зон, визначених планом зонування (див. Розділ II), і розповсюджуються у рівній мірі на всі, розміщені в межах відповідних зон земельні ділянки, інші об'єкти нерухомості, незалежно від форм власності.
в) Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем в межах вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії, відповідно зонінгу, іншої містобудівної документації та документації із землеустрою.
г) Зони, відносно яких встановлюється перелік переважних та допустимих видів, єдині умови та обмеження , виділяються на плані зонування території міста (масштаб 1:5000).
м) Види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження.
Згідно з параграфом 8 глави 1 Розділу ІІ Пояснювальної записки схема зонування території є невід'ємною частиною плану зонування території (зонінгу) міста Кіровограда. На основі схеми зонування території встановлюється перелік переважних, допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах кожної окремої територіальної зони. На основі схеми зонування території встановлюються також єдині умови та обмеження для кожної територіальної зони (підзони).
Відповідно до параграфа 10 "Функціональна класифікація територій, типи територіальних зон" глави 2 Розділу ІІ Пояснювальної записки згідно з ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)" пропонується наступні основні територіальні зони: невиробничі Г (громадські); житлові Ж; ландшафтно-рекреаційні Р; курортні К; зони транспортної інфраструктури ТР; зони інженерної інфраструктури ІН; комунально-складські КС; виробничі В; спеціальні С; сільськогосподарського виробництва СВ; землі історико-культурного призначення ІК.
Територіальна зона Р (ландшафтно-рекреаційна зона) включає:
- зони об'єктів природно-заповідного фонду Р-1;
- рекреаційні зони активного відпочинку Р-2 - визначена для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об'єктами для активного відпочинку населення, громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об'єктів супутніх видів активності;
- рекреаційні зони озеленених територій загального користування Р-3 - визначена для повсякденного відпочинку населення і включають парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки;
- рекреаційні зони обмеженого користування Р-4 - визначена для розміщення дач та колективних садів.
Згідно з пунктом 3 параграфа 12 глави 2 Розділу ІІ Пояснювальної записки для рекреаційних зон активного відпочинку Р-2 дозволені такі види використання:
- переважні види використання земельних ділянок: стадіони та фізкультурні майданчики; човнові станції, яхтові клуби; готелі; спеціалізовані спортзали; басейни (криті та відкриті); озеленені території; водно-оздоровчі комплекси; будівлі та споруди адміністративного та господарського призначення;
- супутні переважним видам: споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони; окремі адміністративно-господарські будівлі; відкриті автостоянки для легкових автомобілів; громадські вбиральні; тимчасові павільйони і кіоски для будь-яких видів роздрібної торгівлі і обслуговування; кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; пункти прокату спортивного інвентарю; відповідно обладнані експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією;
- основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Частинами 1, 3, 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Згідно зі статтями 50, 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. Майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об'єкти фізичної культури і спорту, які не є об'єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель.
Відповідно до статті 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об'єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об'єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об'єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.
Згідно з Класифікатором видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (додаток 60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року) у переліку переважних (основних) та супутніх видів цільового використання земельних ділянок, визначених для територій, які за функціональним призначенням належать до ландшафтно-рекреаційних територій (підгрупа 4), відсутній код 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)). Такий вид цільового використання земельних ділянок дозволений для територій, які містобудівною документацією за функціональним призначенням визначені як території житлової забудови (підгрупа 1).
Відповідно до пунктів 3.4, 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 року №173, ландшафтно-рекреаційну територія охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон. Розміщення житлово-громадських об'єктів, а також дачних поселень не допускається на ландшафтно-рекреаційних територіях, включаючи землі міських лісів, якщо об'єкти, що проектуються, не призначені для відпочинку та спорту.
Отже, земельні ділянки, розташовані на території, яку містобудівна документація визначає як ландшафтно-рекреаційна зона і зона зелених насаджень населених пунктів, не можуть використовуватися для житлового будівництва та садибної забудови.
Суд установив, що земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026 площею 1,5599 га, яка знаходиться у м. Кропивницькому між вулицями Глинки, Курганної, Аксьонкіної та Глибка, належить до земель комунальної власності, а права власника від імені територіальної громади здійснює Кропивницька міська рада.
Рішенням Кіровоградської міської ради №405 від 28.12.2007 року "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 15600 кв.м. між вулицями Глинки, Курганної, Аксьонкіної та Глибка та передано її приватному підприємству "Агропромсервіс" в оренду строком на 15 років для будівництва та обслуговування житлових будівель, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
На підставі цього рішення між Кіровоградською міською радою та ПП "Агропромсервіс" укладено договір оренди землі №109 від 27.12.2012 року строком на 15 років. Цей договір зареєстрований в Державному реєстрі земель 29.12.2012 року.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026 площею 1,5599 га сформована як об'єкт цивільних прав у 2012 році за замовленою ПП "Агропромсервіс" технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та 29.12.2012 року зареєстрована в Державному реєстрі земель з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01).
При розробленні у 2012 - 2013 роках містобудівної документації - Плану зонування території міста Кіровограда - розробник містобудівної документації з урахуванням вихідних даних, наданим замовником, зокрема даних Генерального плану міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради №627 від 12.09.2000 року, про належність земельного масиву до території зелених насаджень загального користування, встановив на територію цієї земельної ділянки функціональну зону Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку).
Доказів того, що на момент розроблення Плану зонування території міста Кіровограда на цій земельній ділянці існувала житлова забудова, що мало б бути враховано замовником та розробником містобудівної документації на етапі її розроблення і затвердження і могло бути підставою для віднесення її до житлової зони Ж з урахуванням сучасного використання землі, суду не надано.
У ході проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації ПП "Агропромсервіс" як орендар земельної ділянки, наданої йому для містобудівних потреб, не скористався правом внесення пропозицій чи зауважень до Плану зонування території. Також він не оскаржував зонування території земельної ділянки, наданої йому в оренду, та поміщення її у територіальну (функціональну) зону Р-2 і не звертався до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення Кіровоградської міської ради №2456 від 17.09.2013 року про затвердження Плану зонування території міста Кіровограда з підстав належності земельної ділянки до території житлової забудови.
Упродовж періоду користування земельною ділянкою ПП "Агропромсервіс" не здійснював її забудову, натомість уклав ряд договорів з фізичними особами про передачу їм в суборенду частин цієї земельної ділянки.
Зокрема, з ОСОБА_1 такий договір суборенди землі №109/33 від 15.10.2024 року щодо передачі частини земельної ділянки площею 1000 кв.м. укладений після того, як був достроково розірваний попередній договір суборенди землі №109/18 від 24.11.2015 року, укладений із ОСОБА_3 . За умовами договору суборенди землі №109/33 від 15.10.2024 року частина земельної ділянки передається в суборенду для будівництва та обслуговування житлових будівель, господарських будівель і споруд. Договір суборенди землі №109/33 від 15.10.2024 року укладений на строк дії договору оренди землі - до 29.12.2027 року.
Позивачка уклала цей договір суборенди з метою збудувати на земельній ділянці житловий будинок і використовувати її як присадибну ділянку.
Однак згідно з містобудівною документацією ця земельна ділянка розташована у функціональній зоні, яка не призначена для індивідуального житлового будівництва. Такий вид забудови не відповідає переліку дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів використання, передбачених у Плані зонування території міста Кропивницького.
Позивачка стверджує, що цій земельній ділянці у Плані зонування території неправильно визначена функціональна зона, оскільки не враховано, що у 2012 році земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі земель з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будівель, господарських будівель і споруд. Вказує, що її наміри забудови земельної ділянки відповідають цільовому призначенню земельної ділянки, а відповідач незаконно відмовив їй у наданні будівельного паспорту, що позбавляє її права використовувати цю земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Суд відхиляє такі доводи та зазначає, що відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, статей 24, 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони та встановлення режиму забудови територій, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, а також не тягне за собою обов'язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки.
Воднораз, згідно зі статтями 5, 26, 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Зокрема, розроблення будівельного паспорта для забудови присадибної земельної ділянки здійснюється на підставі плану зонування території, який деталізує положення генерального плану населеного пункту. Вимоги цієї містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Суд зазначає, що позивачка не є власником земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026, не має відношення до встановлення/зміни її цільового призначення у 2012 році, а також до правовідносин між власником та орендарем земельної ділянки, які тоді виникли. До того ж, надання цієї земельної ділянки в оренду ПП "Агропромсервіс" для містобудівних потреб з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, суперечить функціональному призначенню цієї території, передбаченому у Генеральному плані міста Кіровограда, який затверджений у 2000 році і діє досі. Згідно з цим Генеральним планом земельна ділянка належить до території зелених насаджень загального користування, а не до території житлової забудови.
ОСОБА_1 особисто набула суб'єктивні (речові) права на частину цієї земельної ділянки лише у 2024 році. Перед цим вона мала можливість ознайомитися з Генеральним планом та Планом зонування міста Кропивницького та перевірити, який режим забудови (містобудівний регламент) діє на цій земельній ділянці, які умови та обмеження у використанні території у межах визначеної функціональної зони, чи може використовуватися ця земельна ділянка під садибну забудову. Втім такою можливістю позивачка не скористалася. Наразі позивачка як користувач земельної ділянки має право забудувати її видами забудови, які дозволені для ландшафтно-рекреаційної території, або ж достроково розірвати договір суборенди землі.
Суд відхиляє доводи позивачки про неправильне зонування (визначення функціональної зони) земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026 у Плані зонування території міста Кропивницького, оскільки законність цього нормативно-правового акту не є предметом даного спору.
Суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачці у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки через невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, у зв'язку з чим повернув їй пакет документів, як це передбачено пунктом 2.4 розділу ІІ Порядку №103.
Відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, відповідно до наданих йому повноважень у сфері регулювання містобудівної діяльності, планування і забудови території, не вчиняв порушень прав позивачки як користувача частини земельної ділянки.
Вимоги позивачки про спонукання відповідача видати їй будівельний паспорт забудови земельної ділянки є безпідставними, тому у задоволенні її позову слід відмовити.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, то підстави для присудження понесених нею судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 265, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ