про повернення позовної заяви
02 жовтня 2025 року Київ № 320/14647/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бондаря Юрія Миколайовича 03.03.2025 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаження зареєстрований 29.03.2025, автоматизований розподіл здійснено 31.03.2025) до військової частини НОМЕР_1 .
Просив суд:
- визнати протиправним дії військової частини НОМЕР_1 та скасувати акт спеціального розслідування за формою НВ-2 від 04.09.2023 (смерті солдата ОСОБА_1 ), наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 04.09.2023 № 273 в частині «Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби»;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 провести спеціальне розслідування по факту смерті солдата ОСОБА_1 , яка сталася 29.08.2023 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МО України від 27.10.2021 № 332 та скласти акти форми НВ-2 і НВ-3, внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 04.09.2023 № 273 в частині «Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби» на «Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби».
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 12.05.2025 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;
- уточненої позовної заяви у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один для суду, із конкретизацією позовних вимог відповідно до фактичних обставин та поданих доказів;
- оригіналу документа про доплату судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 968, 96 грн;
- всіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду).
Від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено: заяву про поновлення строку звернення до суду; два примірники уточненої позовної заяви; копії доданих до позовної заяви документів у паперовій формі.
Проте, всупереч вимогам ухвали суду від 12.05.2025 про залишення позовної заяви без руху, що набрала законної сили 12.05.2025 та є обов'язковою до виконання, позивачем не надано оригіналу документа про доплату судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 968, 96 грн.
Натомість, представник позивача у заяві про усунення недоліків, як на підставу недоплати судового збору у розмірі 968, 96 грн за заявлені у позові від 03.03.2025 вимоги, надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив:
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 провести спеціальне розслідування по факту смерті солдата ОСОБА_2 , яка сталася 29.08.2023 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МО України від 27.10.2021 № 332 та скласти акти форми НВ-2 і НВ-3, внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 04.09.2023 № 273 в частині «Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби» на «Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби».
Виключивши пункт 1 прохальної частини позову про визнання дій військової частини НОМЕР_1 протиправними та скасування акта спеціального розслідування за формою НВ-2 від 04.09.2023 (смерті солдата ОСОБА_1 ), наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 04.09.2023 № 273 в частині «Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби», представник позивача привів позовну заяву не у відповідність із вимогами процесуального закону, та всупереч вимогам ухвали суду про залишення позову без руху. Фактично позивач зменшив розмір позовних вимог.
Суд констатує, що у відповідності до вимог статті 47 Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Із урахуванням наведених імперативних вимог процесуального закону, зміна предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог на стадії залишення позову без руху, до фактичного відкриття провадження у справі не допускається.
Окремо суд звертає увагу на таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У той же час, у розумінні процесуального закону, передумовою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є встановлення наявності порушених прав позивача протиправними, на його думку, рішенням або діями чи бездіяльністю такого суб'єкта.
При цьому прохальна частини уточненого позову не містить вимог про визнання протиправним або індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, або його дій чи бездіяльності по відношенню до саме до позивача.
Крім того, позивачем не виконано іншу вимогу ухвали суду про залишення позову без руху та не надано оригіналу документа про доплату судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 968, 96 грн.
У зв'язку з наведеним, суд констатує невиконання у повному обсязі вимог ухвали суду від 12.05.2025 про залишення позовної заяви без руху, що набрала законної сили 12.05.2025 та є обов'язковою до виконання.
Відповідно до статей 44, 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані, зокрема серед іншого, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином недоліки позовної заяви у повному обсязі не усунуті, що є підставою для повернення позовної заяви.
Щодо заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Залишаючи позов без руху, суд зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в лікарні КП «РОКЛ ім. Ю.Семенюка» РОР. Причина його смерті, згідно лікарського свідоцтва про смерть №195 від 30.08.2023 - інфаркт головного мозку.
31.08.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім'ї № 133 про те, його син ОСОБА_2 , 1976 р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер за вказаних обставин.
Із метою оформлення одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_2 його батько ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 , де йому було зазначено про перелік документів, який необхідно зібрати для оформлення допомоги.
Із метою отримання необхідних для одноразової грошової допомоги документів, позивач звернувся за правничою допомогою до адвокатського об'єднання, адвокатом якого було подано до військової частини НОМЕР_1 відповідні адвокатські запити №2-23 від 23.11.2023, №1-08 від 08.01.2024 та №1-31 від 31.12.2024.
Зазначили, що відповіді на адвокатські запити №2-23 від 23.11.2023, №1-08 від 08.01.2024 надано не було, а лише 03.02.2025 від військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь №334 від 01.02.2025 на адвокатський запит №1-31 від 31.12.2024. Повідомили, що до відповіді на адвокатський запит було додано копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2023 № 273 та копію акта проведення розслідування смерті.
У позові зазначено, що введення воєнного стану, на думку представника позивача, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Із приводу наведеного, суд зазначив, що зміст цих пояснень представника не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів саме позивача, а не представника (адвоката) для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
Також, представником позивача не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану, а неодноразові звернення з адвокатськими запитами, у тому числі із часовими інтервалами між 08.01.2024 та 31.12.2024 - одинадцять місяців, не є поважними причинами пропуску шестимісячного строку звернення до суду, який для позивача обраховується з наступного дня після того, як йому 31.08.2023 стало відомо про обставини, що зумовили звернення до суду.
При цьому, неодноразові звернення адвоката з адвокатськими запитами, у т.ч. й неотримання на них відповідей, не були перешкодами для звернення до суду в межах визначеного строку, у т.ч. й з клопотанням про витребування доказів, а саме запитуваної інформації та документів (у разі неотримання).
Доказів оскарження адвокатом ненадання відповідей на адвокатські запити також не надано.
Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
При цьому представник позивача не вказав обставин, перешкод чи труднощів, окрім наведених, що унеможливили позивачу своєчасно звернутися до суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У заяві про поновлення строку, представник посилається на те, що з тексом оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2023 № 273 та копією акта проведення розслідування смерті, позивач ознайомився лише 03.02.2025, коли від військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь від 01.02.2025 № 334 на адвокатський запит представника від 01.02.2025 № 1-31.
Проте, відповідно до уточненої позовної заяви, поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивач відмовився від позовної вимоги про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та скасування акта спеціального розслідування за формою НВ-2 від 04.09.2023 (смерті солдата ОСОБА_1 ), наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 04.09.2023 № 273 в частині «Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби».
У зв'язку із цим названі наказ та акт позивачем не оскаржуються відповідно до уточненої ним позовної заяви в редакції від 19.05.2025.
Щодо обізнаності про порушення прав позивача, то суд повторно зазначає, що з метою отримання необхідних для одноразової грошової допомоги документів, позивач звернувся за правничою допомогою до адвокатського об'єднання, адвокатом якого було подано до військової частини НОМЕР_1 відповідні адвокатські запити №2-23 від 23.11.2023, №1-08 від 08.01.2024 та №1-31 від 31.12.2024.
Зазначили, що відповіді на адвокатські запити №2-23 від 23.11.2023, №1-08 від 08.01.2024 надано не було, а лише 03.02.2025 від військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь №334 від 01.02.2025 на адвокатський запит №1-31 від 31.12.2024. Зазначили, що до відповіді на адвокатський запит було додано копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2023 № 273 та копію акта проведення розслідування смерті.
Таким доводам суд надав оцінку в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, і ці ж доводи фактично дублюються в заяві про поновлення строку звернення до суду.
Суд зазначає, що неодноразові звернення адвоката з адвокатськими запитами, у т.ч. й неотримання на них відповідей, не були перешкодами для звернення до суду в межах визначеного строку, у т.ч. й з клопотанням про витребування доказів, а саме: запитуваної інформації та документів (у разі неотримання), та свідчать про штучну пролонгацію строку звернення до суду з метою безпідставного його поновлення.
Таким чином, суд не вбачає в повідомлених представником позивача обставинах, підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Частиною другою та четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 03.03.2025, а спірні правовідносини мали місце з 31.08.2023, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 12.05.2025, що набрала законної сили 12.05.2025 та є обов'язковою до виконання, та не надав: уточненої позовної заяви у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один для суду, із конкретизацією позовних вимог відповідно до фактичних обставин та поданих доказів відповідно до встановлених ухвалою суду від 12.05.2025 недоліків, а всупереч вимогам ухвали суду про залишення позову без руху, надав новий позов зі зменшенням позовних вимог, а не як було зазначено судом, а також не доплатив судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 968, 96 грн, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Оскільки позовна заява у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Матеріали, подані в порядку усунення недоліків позовної заяви, поверненню не підлягають.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, у т.ч. й із заявою про поновлення строку звернення до суду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.