01 жовтня 2025 року справа №320/61345/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ЄВРОТРЕЙД» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості-,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МД ЄВРОТРЕЙД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.07.2024р. № UA100350/2024/000018/2 та від 08.08.2024 року № UA100350/2024/000025/2.
Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв'язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі №320/61345/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Митним органом подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Зазначив, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача.
Позивачем подано відповідь на відзив на спростування доводів відповідача.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23 листопада 2021 року між ТОВ «МД Євротрейд», Україна (покупець), та Компанією «LAIWU GOLD HARVEST TRADING CORPORATION», Китай (продавець), був укладений контракт № 23/11 (далі - контракт) відповідно до якого останній зобов'язується поставити на умовах FOB Qingdao, Китай, (згідно Інкотермс 2010) продукти харчування в асортименті, кількості, за цінами та вартістю, що визначаються сторонами контракту в інвойсах на кожну поставку продукції, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Виробником товару за цим контрактом є компанія LAIWU MANHING VEGETABLES FRUITS AND PROVISIONS PROCESSING CO., LTD, Китай (п. 1.4. контракту).
Відповідно до п. 1.2. контракту продукція поставляється згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною контракту. Перелік документів, які продавець має вислати покупцю на кожну партію товару визначений п. 2.5. Контракту. Зобов'язання та відповідальність за оформлення (наявність) документів та печаток на них несе продавець (п. 2.6. контракту).
Розділом 5 контракту також передбачено, що загальна сума контракту відповідає сумам інвойсів (проформам-інвойсів), що є невід'ємною частиною даного контракту та відповідає умовам поставки FOB Qingdao, Китай (Інкотермс-2010). Валюта контракту - долари США. Найменування, асортимент, кількість, ціна, вартість продукції визначаються сторонами контракту в інвойсах по кожній окремій поставці. Умови оплати - передоплата, яка може здійснюватися частинами, або за фактом поставки продукції. Точні суми передоплати та умови платежів вказуються в інвойсах по кожній окремій поставці. (п.п. 5.1. - 5.5.контракту).
23.07.2024р. до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Східний» Київської митниці особою уповноваженою на декларування товару - ФОП ОСОБА_1 за договором доручення 13.02.2019 року № 012-19 була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) типу «ІМ 40 ДЕ» (у митному режимі імпорту) на партію товару, який надійшов на адресу позивача за контрактом від 23.11.2021р. № 23/11, інвойсом (рахунком-фактурою) від №SMZ24053 від 15.04.2024р., а саме: Товар № 1: імбир маринований рожевий "Селект" у кількості 3100 ящиків по 10 упаковок у ящику, вартістю 4,90 дол. США за ящик, загальною вартістю 15190,00 дол. США; імбир маринований рожевий «Стандарт» у кількості 3200 ящиків по 10 упаковок у ящику, вартістю 4,70 дол. США за ящик, загальною вартістю 15040,00 дол. США; імбир маринований білий «Стандарт» у кількості 1600 ящиків по 10 упаковок у ящику, вартістю 6,20 дол. США за ящик, загальною вартістю 9920,00 дол. США. Код товару за УКТ ЗЕД 2008999990. Загальна вага брутто товару - 116130кг, вага нетто - 110600кг, загальна вартість 40150,00 дол. США зазначена в графі 22 митної декларації.
Виробник товару LAIWU MANHING VEGETABLES FRUITS AND PROVISIONS PROCESSING CO., LTD, Китай. Умови поставки FOB Qingdao, Китай. Товар поставлявся у п'яти контейнерах: MRKU6977540, CAIU2442831, MRKU9853158, MRKU7159765 та MRKU8213979. ЕМД прийнята до митного оформлення, їй присвоєний номер 24UA100350726419U5.
Оплата за товар позивачем здійснена у вигляді 100% передоплати платіжними інструкціями в іноземній валюті № 34 від 08.03.2024р., № 57 від 16.04.2024р. та № 109 від 11.07.2024р.
Митна вартість товару № 1 декларантом визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). До електронної митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості товару митним брокером позивача надані обов'язкові передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи: зовнішньоекономічний контракт від 23.11.2021р. № 23/11; рахунок фактура (інвойс) від № SMZ24053 від 15.04.2024р. (код 0380); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару № 34 від 08.03.2024р., № 57 від 16.04.2024р. та № 109 від 11.07.2024р. (код 3001); рахунок-проформа відповідно до якого також здійснювалась оплата від 02.03.2024р. № SMZ24053 (код 0325); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент (Bill of Lading) від 16.04.2024р. № ZYTC240402001 (код 0705) та автотранспортні накладні (CMR) на кожний контейнер від 18.07.2024р. № 2831, № 3158, № 3979, № 6932 та № 7540 (код 0730); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме, довідка про транспортні витрати від 16.07.2024р. № 16/07 (код 3007), рахунки від експедитора № 938 від 16.07.2024р. та № 965 від 22.07.2024р. (код 3004); договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Марлайн» від 27.10.2021р. № 27/10 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна вартість додаткових витрат на транспортування до митного кордону України у розмірі 1 067 040,00 грн. додана до митної вартості товару.
Під час здійснення контролю за визначенням митної вартості товарів посадовою особою відповідача з посиланням на недоліки у документах, до ЕМД від 23.07.2024 24UA100350726419U5 було надіслано повідомлення про надання всього переліку додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.
Декларантом додатково були надані всі можливі наявні документи: митна декларація країни відправлення з перекладом від 11.04.2024 № 439020240000009592; договір транспортного перевезення від 22.09.2022 № 22092022; заявку на транспортно-експедиційне обслуговування № 41 від 10.04.2024; маркувальні етикетки на товар.
При розгляді документів, митний орган приймає рішення про коригування митної вартості товару від 23.07.2024 № UA100350/2024/000018/2.
В обґрунтування рішення зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару № 1 «імбир маринований» скоригована відповідачем за другорядним резервним методом. Джерело інформації для визначення митної вартості із розрахунку 1,15 дол. США за кг визначені митні декларації від 29.09.2022 №UA100360/2022/706400, від 14.10.2022 №UA100340/2022/518184 та від 08.06.2023 №UA209230/2023/61193.
Після винесення рішення товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до ст. 55 МК України за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» від 23.07.2024р. № 24UA100350726488U8.
06.08.2024 року до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Східний» Київської митниці особою уповноваженою на декларування товару - ФОП ОСОБА_1 за договором доручення 13.02.2019 року № 012-19 була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) типу «ІМ 40 ДЕ» (у митному режимі імпорту) на наступну партію товару, який надійшов на адресу позивача за контрактом від 23.11.2021р. № 23/11, інвойсом (рахунком-фактурою) №SMZ24053D від 23.04.2024р., а саме: Товар № 1: імбир маринований білий «Стандарт» у кількості 1350 ящиків по 10 упаковок у ящику, вагою брутто 19845кг, вагою нетто 18900кг, за ціною 6,20 дол. США за ящик, загальною вартістю 8370,00 дол. США. Код товару за УКТ ЗЕД 2008999990. Товар № 2: гарбуз маринований «Канпіо» у кількості 200 ящиків по 10шт. у ящику, вагою брутто 2200кг, вагою нетто 2000кг, за ціною 29,30 дол.США за ящик, загальною ціною 5860,00 дол.США. Код товару за УКТ ЗЕД 2005998000. Загальна вартість обох товарів за рахунком складає 14230,00 дол. США та зазначена в графі 22 митної декларації, загальна кількість - 1550 ящиків. Виробник товару LAIWU MANHING VEGETABLES FRUITS AND PROVISIONS PROCESSING CO., LTD, Китай. Умови поставки FOB Qingdao, Китай. Товар поставлявся у контейнері MRKU6516235.
ЕМД прийнята до митного оформлення, їй присвоєний номер 24UA100350727510U4.
Оплата за товар позивачем здійснена у вигляді 100% передоплати платіжними інструкціями в іноземній валюті № 34 від 08.03.2024р. та № 121 від 24.07.2024р. Митна вартість товарів № 1 та № 2 декларантом визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
До електронної митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості товару митним брокером позивача надані обов'язкові передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи: зовнішньоекономічний контракт від 23.11.2021р. № 23/11; рахунок фактура (інвойс) від № SMZ24053D від 23.04.2024р. (код 0380); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару № 34 від 08.03.2024р. та № 121 від 24.07.2024р. (код 3001); рахунок-проформа відповідно до якого також здійснювалась оплата від 02.03.2024р. № SMZ24053/1 (код 0325); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент (Bill of Lading) від 26.04.2024р. № ZYTC240404601 (код 0705) та автотранспортна накладна (CMR) від 03.08.2024р. № 6235 (код 0730); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме, довідка про транспортні витрати від 30.07.2024р. № 30/1 (код 3007), рахунки від експедитора № 995 від 29.07.2024р. та № 1044 від 05.08.2024р. (код 3004); договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Марлайн» від 27.10.2021р. № 27/10 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна вартість додаткових витрат на транспортування до митного кордону України у розмірі 212 895,00 грн. додана до митної вартості товару.
Одночасно з обов'язковими документами для підтвердження заявленої митної вартості декларантом разом з ЕМД відповідно до частини 6 статті 53 МК України були подані митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: прайс-лист на товар від 01.03.2024 (код 3014); договір на перевезення товару між експедитором та автоперевізником від 22.09.2022 № 22092022 (код 4301); заявка на транспортно-експедиційне обслуговування від 24.04.2024 № 47; маркування (етикетки) на товар; митні декларації країни відправлення з перекладом на кожний товар від 23.04.2024 №439020240000010518 та № 439020240000010520.
Під час здійснення контролю за визначенням митної вартості товарів посадовою особою відповідача з посиланням на недоліки у документах, а також на наявність в базі даних митного органу митних оформлень ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості, до ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100350727510U4 було надіслано повідомлення про надання всього переліку додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.
Декларантом листом від 07.08.2024 № 18 додатково були надані роз'яснення щодо заявленої митної вартості вказаної партії товару, а також додатково надані мастер-коносамент № 238363388 від 30.04.2024 року та договір експедиції між транспортними компаніями № 58722 від 01.07.2019 року.
При розгляді документів, митний орган приймає рішення про коригування митної вартості товару від 08.08.2024 № UA100350/2024/000025/2.
В обґрунтування рішення зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару № 1 «імбир маринований» скоригована відповідачем за другорядним резервним методом. Джерело інформації для визначення митної вартості із розрахунку 1,15 дол. США за кг визначені митні декларації від 29.09.2022 №UA100360/2022/706400, від 14.10.2022 №UA100340/2022/518184.
Після винесення рішення товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до ст. 55 МК України за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» від 08.08.2024 №24UA100350727637U4.
Загальна різниця у сплаті митних платежів між митною вартістю визначеною декларантом та митною вартістю визначеною митницею за рішеннями про коригування митної вартості від 23.07.2024 № UA100350/2024/000018/2 та від 08.08.2024 № UA100350/2024/000025/2 склала 923 851,31 грн.
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).
Відповідно до положень статті 49 МК України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами першою-третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідач вправі був витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до статті 53 МК України це є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість вимоги додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Законодавство визначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина третя статті 53 МК України).
Проте відповідач не зазначив, які саме відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відсутні у поданих документах, та вимагав надати транспортні (перевізні) документи та дані щодо навантаження-розвантаження тощо, незважаючи на умови поставки FOB, умови постачання якої покладають обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення на продавця, а не покупця.
Так, позивачем до митної декларації № 24UA100350726419U5, зокрема подані: зовнішньоекономічний контракт від 23.11.2021 № 23/11; рахунок фактура (інвойс) від № SMZ24053 від 15.04.2024 (код 0380); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару № 34 від 08.03.2024, № 57 від 16.04.2024 та № 109 від 11.07.2024 (код 3001); рахунок-проформа відповідно до якого також здійснювалась оплата від 02.03.2024 № SMZ24053 (код 0325); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент (Bill of Lading) від 16.04.2024 № ZYTC240402001 (код 0705) та автотранспортні накладні (CMR) на кожний контейнер від 18.07.2024 № 2831, № 3158, № 3979, № 6932 та № 7540 (код 0730); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме, довідка про транспортні витрати від 16.07.2024 № 16/07 (код 3007), рахунки від експедитора № 938 від 16.07.2024 та № 965 від 22.07.2024 (код 3004); договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Марлайн» від 27.10.2021 № 27/10 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД; митна декларація країни відправлення з перекладом від 11.04.2024 № 439020240000009592; договір транспортного перевезення від 22.09.2022 № 22092022; заявку на транспортно-експедиційне обслуговування № 41 від 10.04.2024; маркувальні етикетки на товар.
До митної декларації № 24UA100350727510U4 зокрема подані: зовнішньоекономічний контракт від 23.11.2021 № 23/11; рахунок фактура (інвойс) від № SMZ24053D від 23.04.2024 (код 0380); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару № 34 від 08.03.2024 та № 121 від 24.07.2024 (код 3001); рахунок-проформа відповідно до якого також здійснювалась оплата від 02.03.2024 № SMZ24053/1 (код 0325); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент (Bill of Lading) від 26.04.2024 № ZYTC240404601 (код 0705) та автотранспортна накладна (CMR) від 03.08.2024 № 6235 (код 0730); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме, довідка про транспортні витрати від 30.07.2024 № 30/1 (код 3007), рахунки від експедитора № 995 від 29.07.2024 та № 1044 від 05.08.2024 (код 3004); договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Марлайн» від 27.10.2021 № 27/10 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД; прайс-лист на товар від 01.03.2024 (код 3014); договір на перевезення товару між експедитором та автоперевізником від 22.09.2022 № 22092022 (код 4301); заявка на транспортно-експедиційне обслуговування від 24.04.2024 № 47; маркування (етикетки) на товар; митні декларації країни відправлення з перекладом на кожний товар від 23.04.2024 №439020240000010518 та № 439020240000010520 мастер-коносамент № 238363388 від 30.04.2024 та договір експедиції між транспортними компаніями № 58722 від 01.07.2019.
Вказані документи дають можливість в повній мірі ідентифікувати товар, що ввозиться на територію України, і визначити його вартість за основним методом - за ціною договору.
Згідно з пунктом 2.1. контракту № 23/11 від 23.11.2021, найменування, асортимент, кількість, ціна, вартість продукції, що поставляється, визначаються сторонами цього контракту інвойсах (проформах-інвойсах), оформлених продавцем на підставі заявки.
Таким чином, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась постачальником, а тому деталі організації та вартості його транспортування не впливали на визначення митної вартості товару за основним методом.
Разом з тим, частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Тобто всупереч вимогам законодавства відповідач не зазначив конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також не обґрунтував необхідність перевірки сумнівних відомостей та не виконав обов'язку щодо витребування лише тих документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідач не навів доказів або доводів про те, що подані позивачем основні та додаткові документи не дозволяли відповідачу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.
У постановах від 18.01.2018 у справі №816/747/15-а та від 04 вересня 2018 року у справі №826/26363/15 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення митного органу має містити конкретизацію і обґрунтування того, які саме розбіжності містять подані документи, щодо яких складових митної вартості наявні сумніви та яким чином додатково витребувані документи зможуть підтвердити складові митної вартості.
Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що митний орган має пояснити, яким чином виявлена неузгодженість у митній декларації за наявності інших товаросупровідних документів вплинула чи могла вплинути на задекларовану позивачем митну вартість товару; повідомити декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження, які відомості запитувані документи мають підтвердити.
У той же час, як зазначено раніше, позивач для підтвердження митної вартості товару подав відповідачу усі документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, в яких містилися дані, на підставі яких можна визначити усі числові значення складових митної вартості: найменування Товару, що підлягає поставці, його кількість, ціну та умову поставки.
Інвойси №SMZ24053 від 15.04.2024 та №SMZ24053D від 23.04.2024 містять найменування товару, що підлягає поставці, його кількість, країна виробництва, ціна за одиницю, загальна вартість та умова поставки FOB Qingdao.
Згідно положень Інкотермс-2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно.
Відповідно до наявних матеріалів справи, ціни на товар вказані у специфікаціях і включають в себе всі витрати продавця, у тому числі витрати на доставку та навантаження на борт судна, упаковку, маркування, митне очищення в країні експорту, оформлення сертифіката походження.
Суд зауважує, що зазначені супутні витрати продавця не є складовими митної вартості в розумінні частини десятої статті 58 Митного кодексу України, оскільки такі витрати включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому не впливають на числові значення митної вартості товарів. При цьому, правилами міжнародної торгівлі, Митного кодексу України та жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку продавця окремо зазначати в рахунку (інвойсі) числові складові витрат на супутні послуги, якщо згідно з умовами поставки вони включені до ціни товару.
Таким чином, зазначення продавцем у вказаних специфікаціях та інвойсах ціни на товар, включаючи всі узгоджені сторонами та умовами поставки FOB супутні витрати продавця, без окремого зазначення в специфікації та рахунку (інвойсі) числових складових таких витрат, не суперечить та повністю відповідає умовам поставки FOB за правилами Інкотермс-2010 та не може трактуватись як розбіжність в поданих документах.
Зважаючи на викладене, у відповідача були відсутні обґрунтовані та законні підстави для витребування у позивача додаткових даних, оскільки йому були надані усі необхідні документи на підтвердження визначення митної вартості товару за ціною контракту, які містили в собі вичерпну інформацію щодо відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містили жодних розбіжностей чи ознак підробки.
Відповідно до тексту спірного рішення, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки відповідно до договору поставки ціни на товар мають бути зазначені у додатку №1 до нього. При цьому, начебто, зазначений додаток №1 позивачем не був поданий відповідачу. Проте, позивач на запит про надання додаткових документів надав прайс-лист постачальника, який передбачав застосування знижок, зважаючи на значний обсяг здійснених закупівель. Тобто, відповідач вважав, що замість додатку №1 до договору поставки позивач надав лише прайс-лист постачальника.
Відтак, докази, наявні в матеріалах справи, чітко свідчать про неналежний та поверхневий аналіз з боку відповідача наданих йому документів.
Зазначене вище свідчить, що позивач виконав всі вимоги Митного кодексу України, необхідні для митного оформлення і підтвердження митної вартості товару. Надані позивачем документи підтверджують числові значення складових митної вартості: документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну та його оплату; відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення позивачем. Також відповідачу були надані докази 100% оплати за поставлений Товар та лист постачальника про отримання оплати у повному обсязі.
Зважаючи на відсутність обставин, що виключають можливість застосування основного методу визначення митної вартості, що передбачені частиною першою статті 58 МК України, декларантом у митній декларації було визначено митну вартість товару саме за ціною договору (вартість операції). Вартість товару, що була вказана у митній декларації є ціною, погодженою сторонами у Договорі про поставку.
Відповідач же жодними належними та допустимими доказами не обґрунтував підтвердження неправомірності задекларованої митної вартості товару, не навів чітких доводів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного основного методу за ціною договору.
Слід зазначити, що відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у Постанові від 18.12.2018р. у справі № 820/7133/15 для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості недостатньо однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 11086,22 грн. згідно платіжної інструкції від 15.11.2024 № 8796254251. Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 11 086,22 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ЄВРОТРЕЙД» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.07.2024р. № UA100350/2024/000018/2 та від 08.08.2024 року № UA100350/2024/000025/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» (код ЄДРПОУ 37783352, місцезнаходження: 03151,м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 66) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А) судовий збір в розмірі 11 086 (одинадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 22 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 1 жовтня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.