01 жовтня 2025 року справа №320/62738/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВА КОМПАНІЯ РЕЙСЕР» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю МЕБЛЕВА КОМПАНІЯ РЕЙСЕР» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2024/000510;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2024/000047/2 від 17.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки митного органу про недостатність поданих документів для розмитнення товару за основним методом (ціною контракту) є безпідставними та помилковими.
На думку позивача рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2024/000047/2 від 17.06.2024, містить пусту (незаповнену) графу 33, що є грубим порушенням вимог, які ставляться до такого роду акту індивідуальної дії. Зазначає, що чинним законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Відтак, просить задовольнити позов та скасувати оскаржувані рішення митного органу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що митний орган правомірно прийняв спірні рішення. Відповідач зазначає, що декларантом не надано жодного документу, передбаченого частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) та наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, а додані до митного оформлення документи не містили достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до ст. 58 МК України, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив, доводи якого ідентичні обґрунтування позовних вимог.
Митним органом надіслано заперечення на відповідь на відзив, доводи якого ідентичні, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «МЕБЛЕВА КОМПАНІЯ РЕЙСЕР» 12.09.2022 укладено зовнішньоекономічний контракт № PF106 з заводом-виробником Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd на поставку кухонних стільців та офісних крісел, умови поставки FOB-XINGANG.
Між позивачем (Клієнт) та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор) укладено Договір № 20223 від 20.12.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування, предметом якого було, Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортне-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін.
Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що експедитор зобов'язаний за рахунок Клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених Сторонами, а також надати інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу, оплаті провізної плати (залізничного тарифу) за завантажені та порожні рейси РС та інші послуги/роботи надані залізницею/перевізником. При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.
Пунктом 5.1.3 Договору визначено, що Сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов'язань за цим договором, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цією третьою стороною.
17.06.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чайки» подано митну декларацію № 24UA100380323356U2, до якої додано наступні документи: контракт № PF106 від 12.09.2022; додаткова угода № 1 від 27.09.2022; специфікацію № 14PF від 22.02.2024 до контракту № PF106 від 12.09.2022; commercial invoice № PI242102# від 07.04.2024; сертифікат про походження товару № 24С4403А1901/00201 від 27.05.2024; коносамент № HYSF2024040148 від 18.04.2024; пакувальний лист № PI242102# від 07.04.2024; CMR № 5330 від 13.06.2024; квитанція SWIFT № 9 від 22.02.2024; митна декларація країни відправлення № 021720240000082977 від 11.04.2024; митна декларація країни відправлення № 021720240000082963 від 11.04.2024; договір № 20223 від 20.12.2023 про транспортне-експедиторське обслуговування; довідка про транспортні витрати № 435386 від 14.06.2024; договір про надання послуг з декларування товарів № 301023-МБ від 30.10.2023; лист Київської митниці №б/н від 17.06.2024.
17.06.2024 року митним органом надіслано декларанту запит про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (за наявності): якщо рахунок сплачено (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі документи, що містять відомості про вартість, зберігання товару в порту призначення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо здійснювалось страхування (страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування); договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МК України; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом, листом від 17.06.2024 повідомлено митний орган про відмову у наданні додаткових документів.
Митницею, 17.06.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2024/000047/2.
Також, відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації та прийнято 17.06.2024 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2024/000510.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант подав разом із МД №24UA100380323356U2 від 17.06.2024 документи на підставі яких товари були куплені та доставлені до митного кордону України, а саме: контракт № PF106 від 12.09.2022; додаткова угода № 1 від 27.09.2022; специфікацію № 14PF від 22.02.2024 до контракту № PF106 від 12.09.2022; commercial invoice № PI242102# від 07.04.2024; сертифікат про походження товару № 24С4403А1901/00201 від 27.05.2024; коносамент № HYSF2024040148 від 18.04.2024; пакувальний лист № PI242102 від 07.04.2024; CMR № 5330 від 13.06.2024; квитанція SWIFT № 9 від 22.02.2024; митна декларація країни відправлення № 021720240000082977 від 11.04.2024; митна декларація країни відправлення № 021720240000082963 від 11.04.2024; договір № 20223 від 20.12.2023 про транспортне-експедиторське обслуговування; довідка про транспортні витрати № 435386 від 14.06.2024; договір про надання послуг з декларування товарів № 301023-МБ від 30.10.2023; лист Київської митниці №б/н від 17.06.2024.
Щодо не підтвердження складової митної вартості товару, зокрема не надання позивачем документів, що підтверджують понесені транспортні витрати залученими до перевезення особами.
Між позивачем (Клієнт) та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор) укладено Договір № 20223 від 20.12.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування, предметом якого було, Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортне-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін.
Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що експедитор зобов'язаний за рахунок Клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених Сторонами, а також надати інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу, оплаті провізної плати (залізничного тарифу) за завантажені та порожні рейси РС та інші послуги/роботи надані залізницею/перевізником. При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.
Пунктом 5.1.3 Договору визначено, що Сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов'язань за цим договором, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цією третьою стороною..
Зокрема, позивачем до митниці надано транспортні (перевізні) документи, а саме: Договір № 20223 від 20.12.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування, довідку про транспортні витрати від 14.06.2024 № 435386.
Отже, всі викладені зауваження Відповідача є безпідставними та спростовуються поданими о митного оформлення документами та нормами чинного законодавства.
Таким чином, будь-які розбіжності щодо поданих документів, які мають вплив на правильність визначення митної вартості відсутні.
Вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Тому, суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення про коригування митної вартості товарів рішення № UA100380/2024/000510 від 17.06.2024 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2024/000047/2 від 17.06.2024 є обґрунтованим та мотивованим, у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні.
Тому, такі рішення та картки підлягають скасуванню як протиправні.
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028 грн, що сплачений платіжною інструкцією від 12.12.2024 №416.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВА КОМПАНІЯ РЕЙСЕР» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2024/000510 від 17.06.2024.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2024/000047/2 від 17.06.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВА КОМПАНІЯ РЕЙСЕР» (код ЄДРПОУ, місцезнаходження: 04073, вул. Сирецька, буд. 9) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 1 жовтня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.