про повернення позовної заяви
01 жовтня 2025 року м. Київ № 320/43921/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Черкаської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин про визнання протиправними та скасування протоколу, наказу та спеціального дозволу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Черкаська обласна прокуратура (далі - позивач) з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач 1), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - відповідач 2) , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 20.03.2014 № 3144;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології і надр України від 23.10.2015 № 339 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ “Катеринопільський елеватор» згідно з п. 3 Додатку 1 “Перелік спеціальних дозволів, які надаються згідно з підпунктом першим пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615;
- визнати протиправними та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 04.03.2016 № 6101, виданий ТОВ “Катеринопільський елеватор».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ним копії судового рішення.
29.10.2025 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду у якій заявник просить поновити строк звернення до суду з тих підстав, що на адресу Офісу Генерального прокурора листом Державної служби геології і надр від 21.05.2025 № 3816/03-4/2-25 скеровано лист із долученим оскаржуваним спецдозволом та протоколом ДКЗ. Такий лист Держгеонадра надійшов на адресу Офісу Генерального прокурора 27.05.2025 № 131549-25. Вважає, що підстави для звернення прокурора з цим позовом до суду виникли після надходження на адресу Офісу Генерального прокурора листа Держгеонадра, а саме 27.05.2025. Вказує, що Офіс Генерального прокурора скерував доручення на адресу Черкаської обласної прокуратури із дорученням щодо вивчення обставин, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень ДКЗ та Держгеонадра. До надходження згаданих документів на адресу Офісу Генерального прокурора остання не володіла інформацією про порушення інтересів держави у зв'язку з порушенням норм законодавства у сфері надрокористування. Протиправність дій ДКЗ та Держгеонадра, незаконність протоколу ДКЗ від 20.03.2014 № 3144, наказу від 23.10.2015 № 339 та спеціального дозволу на користування надрами від 04.03.2016 № 6101 встановлена прокурором лише після 27.05.2025, а тому вважає що процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню судом. Зазначає, що саме зі змісту вказаного протоколу вбачається, що серед документів, які подавались ТОВ «Катеринопільський елеватор» та розглянуті Державною комісією України по запасах корисних копалин був відсутній діючий спеціальний дозвіл на користування надрами.
На підставі викладених вище аргументів та висновків, представник позивача просив суд поновити позивачу строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Розглянувши подану позивачем до суду заяву про поновлення пропущеного строку, перевіривши доводи та аргументи зазначені позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Разом з тим, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).
Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб'єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов'язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб'єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов'язується із відповідними функціями та компетенцією суб'єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.
Щодо посилань позивача про те, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після отримання та вивчення позивачем 27.05.2025 інформації та матеріалів з Держгеонадр, суд зазначає, що вказані обгрунтування не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду та не можуть бути розцінені судом, як підстава поважності пропуску строку звернення з позовною заявою до суду. Суд зауважує, що посилання позивача на отримання 27.05.2025 ним всіх належних документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.
Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що у разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом.
Суд звертає увагу, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду не містить жодних обгрунтувань, які б вказували на наявність обставин об'єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора отримати відомості, на підставі яких мало б бути подано позовну заяву раніше, у визначені законом терміни.
Прокурором не надано доказів, які б свідчили про неможливість з 2014 року вивчати стан дотримання законів у сфері надрокористування та виявляти факти порушення вимог природоохоронного законодавства при видачі ТОВ “Катеринопільський елеватор» спеціального дозволу.
Інститут обмеження строку звернення до суду є однією з фундаментальних основ верховенства права і забезпечення правової визначеності суб'єктів правовідносин.
На думку суду, у разі пропуску строку звернення до суду на строк понад 10 (десять) років з моменту прийняття оскаржуваних рішень, поважність причин такого пропуску повинні бути на стільки важливими, ґрунтовними та вагомими, що поновлення таких строків, повинно переважати над ставленням під сумнів багаторічних суспільних відносини, що склалися за ці роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22.
Окремо суд зазначає, що у даній справі позивач представляє інтереси держави. При цьому, у разі розгляду питань порушень інтересів держави строк на звернення до суду має обчислюватись саме з моменту коли порушення інтересів держави відбулось, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, або окремій посадовій особі. Обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту дізнання представником державного апарату про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий (майже безмежний) обсяг механізмів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.
Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви Черкаської обласної прокуратури.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву Черкаської обласної прокуратури - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу (його представнику) невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Леонтович А.М.