01 жовтня 2025 року справа №320/591/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ "ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінню Державної податкової служби у місті Києві, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 44116011) №9589903/43002598 від 26.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінню Державної податкової служби у місті Києві, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 44116011) №9600477/43002598 від 27.09.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» (код ЄДРПОУ - 43002598) податкові накладні №19 від 17.08.2023 та №23 від 18.08.2023, датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на безпідставність зупинення контролюючим органом реєстрації вказаних податкових накладних, та з огляду на надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, позивачем наголошено, що у спірних рішень комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкових накладних та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначених у податковій накладній інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарські операції, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаною податковою накладною. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
До суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, обґрунтовуючи яке заявник зазначив, що на його переконання участь у даній справі, що включатиме можливість надання пояснень та (або) заперечень стосовно питань, які виникатимуть у процесі дослідження обставин та доказів, є важливою складовою законності процесу та сприятиме його повноті й усебічності.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 ч.6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а ч.2 ст.257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 с.257 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування п.1 ст.6 Конвенції.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за участю сторін.
За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що заявником взагалі не було наведено будь-яких належних та об'єктивних доказів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та призначення розгляду справи за участю сторін.
Таким чином, оскільки, у заявленому клопотанні не було наведено будь-яких належних, допустимих та достатніх причин, окрім того, що для забезпечення реалізації прав є необхідність надання пояснень безпосередньо у судовому засіданні, у зв'язку з чим необхідно проводити розгляд даної справи у судовому засіданні за викликом сторін, в якому заявник буде брати безпосередньою участь, не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
Отже, підстави для здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відсутні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ТОВ«ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» розпочало здійснювати свою діяльність у 2019 році, дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 15.05.2019, помер запису №1000701070006082610.
Видами діяльності Товариства, крім інших, є:
Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин інструкцій (основний);
Код КВЕД 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання;
Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали;
Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів;
Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.;
Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи;
Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;
Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;
Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;
Код КВЕД 46.19 Діяльніст ь посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
Код КВЕД 77.39 Падання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
Код КВЕД 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устаткований;
Код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет;
Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;
Код КВЕД 58.29 Видання іншого програмного забезпечення;
Код КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування;
Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації;
Код КВЕД 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням;
Код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;
Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;
Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення;
Код КВЕД 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання;
Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання;
Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання;
Код КВЕД, 38.31 Демон таж (розбирання) машин і устатковання;
Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів;
Код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій;
Код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами;
Код КВЕД 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення;
Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;
Код КВЕД 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах;
Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;
Код КВЕД 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стій і підлоги в спеціалізованих магазинах;
Код КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах;
Код КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.
Щодо господарської операції за податковою накладною від 18.08.2023 №23 судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ», як Постачальником та ПрАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА», як Покупцем укладено договір поставки та монтажу обладнання від 31.07.2023 №1629/23 та додаткову угоду до нього від 26.10.2023 №1 (далі - Договір від 31.07.2023 №1629/23).
У відповідності до пункту 1.1. Договору від 26.10.2023 №1 Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця обладнання перелічене у додатку до договору (далі - Обладнання), та виконувати роботи по монтажу та приведення лінії CAN-3 до вимог стандартів з охорони праці, харчової безпеки та Карлсберг Екселенс, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати Обладнання, а також приймати та оплачувати виконанні Роботи.
Пунктом 2.1. Договору від 31.07.2023 №1629/23 визначено, що ціна Обладнання і Робіт вказується у додатках. Загальна сума Договору дорівнює сумі всіх Додатків, але не перевищує 11500664,47 гривень у тому числі ПДВ 1916777,41 гри.
Також, пунктом 2.2. Договору від 26.10.2023 №1 передбачено, що попередня оплата у розмірі 6029808,68 гривень без ПДВ, крім того ПДВ 20%, а разом - 7235771,62 грн. з ПДВ протягом 7 календарних днів від дати укладення Договору, але тільки у платіжній день. Також, надалі вказаний пункт договору визначає порядок здійснення подальших розрахунків.
Згідно пунктів 4.1. та 4.2. Договору від 31.07.2023 №1629/23 Постачальник зобов'язується здійснювати поставку обладнання в строки та за адресою об'єктів Покупця, узгодженими Сторонами у відповідному Додатку. Поставка здійснюється на умовах DDP об'єкт Покупця, згідно правил «Інкотермс» в редакції 2010 року. Передача Обладнання по кількості та якості здійснюється на об'єкті Покупця шляхом підписання Сторонами накладних на передачу Обладнання.
Керуючись вищенаведеними умовами Договору, ПрАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» платило ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» попередню оплату у розмірі » 235771,62 грн, що підтверджується заключною випискою з банківського рахунку Товариства за період 18.08.2023, внаслідок чого ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» па виконання вимог пп. «а» п. 187.1 ст. 187 ПК України у зв'язку з настанням «першої» події - отримання попередньої оплати та відповідно виникненням податкових зобов'язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну від 18 08.2023 №23.
06.09.2023 ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» зупинено реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної №23 від 18.08.2023.
Підставою для зупинення реєстрації у квитанції зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 43.29, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає її. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п. 4-5 та п. 7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, та пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України платником податків до ГУ ДПС в м. Києві надано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та пояснення з копіями підтверджуючих фінансово-господарські операції документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Тобто, Товариством надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснених операцій та правомірність складання зазначених податкових накладних.
У відповідь на вищевказані повідомлення щодо падання пояснень та копій підтверджуючих фінансово-господарські операції документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, Товариству в електронний кабінет платника податків від ГУ ДПС надійшло рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.09.2023 №9600477/43002598 (далі - Рішення).
В подальшому, не погоджуючись з законністю та обґрунтованістю вказаного рішення ГУ ДПС, Товариство оскаржило його до ДПС України, яка рішенням за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2023 №72523/43002598/2 відмовила у задоволенні скарги.
Щодо господарської операції за податковою накладною від 17.08.2023 №19 судом встановлено наступне.
Між ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ», як Виконавцем та ТОВ «КХС УКРАЇНИ», як Замовником укладено договір поставки від 22.12.2022 №221222 та додаткову угоду до нього від 03.07.2023 №3 (далі-Договір від 22.12.2022 №221222).
Згідно пункту 1.1. Договору від 22.12.2022 №221222 Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в даному Договорі, виконати за завданням Замовника роботи, а Замовник у випадку відсутності зауважень до якості наданих робіт, зобов'язується в порядку та на умовах; визначених в даному Договорі, прийняти і оплатити роботи з запуску лінії та налагодження, тесту па ефективність для 3 форматів для лінії наливу в банку потужністю 40000 банок на годину на підприємстві ПрАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА».
Так, у відповідності до п. 5.1. та п. 5.3. Договору від 22.12.2022 №221222 в редакції додаткової угоди від 03.07.2023 №3 вартість Робіт з ПДВ, що будуть виконані за даним договором складає 4696867,20 гривень. Вартість договору, що включає в себе вартість виконаних робіт та поставлених матеріалів з ПДВ становить 13115037,30 гривень. Оплати роботи проводяться Замовником наступним чином: 593080,20 гривень Замовник сплачує на поточний рахунок Виконавця впродовж 30-ти календарних днів від дати підписання відповідної додаткової угоди; 633329,28 гривень Замовник сплачує на поточний рахунок Виконавця впродовж 30-ти календарних днів від дати підписання відповідної додаткової угоди; 3470457,72 гривні Замовник сплачує на поточний рахунок Виконавця впродовж 30-ти календарних днів від дати підписання Актів виконаних робіт.
Пунктом 8.3. Договору від 22.12.2022 №221222 сторонами узгоджено, що після закінчення виконання робіт Виконавець оформлює Акт здачі-прийому викопаних робіт у двох примірниках для кожної Сторони.
Так, в порядку виконання Договору від 22.12.2022 №221222 в частині строків Доведення відповідних попередніх платежів, ТОВ «КХС УКРАЇНИ» оплатило на користь ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» 593080,20 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.03.2023 №901, внаслідок чого ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» на виконання вимог пп. «а» п. 187.1 ст. 187 ПК України у зв'язку з настанням «першої» події - отриманням частіш попередньої оплати та відповідно виникненням податкових зобов'язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну від 16.03.2023 №6), яка була зареєстрована в ЄРПН.
В подальшому, на виконання умов того ж Договору ТОВ «КХС УКРАЇНИ» оплатило на користь ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» 633329,28 гривень, підтверджується платіжною інструкцією від 03.04.2023 №NOTPROVIDE, внаслідок чого ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» на виконання вимог пп. «а» п. 87.1 ст. 187 ПК України у зв'язку з настанням «першої» події - отриманням частини попередньої оплати та відповідно виникненням податкових зобов'язань з ПДВ було направлено на реєстрацію податкову накладну від 3.04.2023 №10, яка була зареєстрована в ЄРПН.
Надалі, у зв'язку з виконанням відповідного комплексу робіт Сторони підписали акт надання послуг від 17.08.2023 №20, внаслідок чого ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ КОНСАЛТІНГ» на виконання вимог пп. «б» п. 187.1 ст. 187 ПК України зв'язку з настанням «першої» події - виконанням робіт та відповідно виникненням податкових зобов'язань з ПДВ було направлено на реєстрацію спірну податкову накладну від 17.08.2023 №19.
06.09.2023 ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» зупинено реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної №19 від 18.08.2023.
Підставою для зупинення реєстрації у квитанції зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 33.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п. 4-5 та п. 7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, та пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України платником податків до ГУ ДПС в м. Києві надано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та пояснення з копіями підтверджуючих фінансово-господарські операції документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Тобто, Товариством надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснених операцій та правомірність складання зазначених податкових накладних.
У відповідь на вищевказані повідомлення щодо падання пояснень та копій підтверджуючих фінансово-господарські операції документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, Товариству в електронний кабінет платника податків від ГУ ДПС надійшло рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.09.2023 №9589903/43002598 (далі - Рішення).
В подальшому, не погоджуючись з законністю та обґрунтованістю вказаного рішення ГУ ДПС, Товариство оскаржило його до ДПС України, яка рішенням за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.10.2023 №72959/43002598/2 відмовила у задоволенні скарги.
Не погоджуючись із прийнятими контролюючим органом рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165) та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року №1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з абзацами першим-другим, п'ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року.
Нормами податкового законодавства (пункти 3, 4, 5, 7, 10 Порядку № 1165) встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості операцій до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 Порядку №520).
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Отже, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
У постановах від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі № 520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 25 листопада 2022 року №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Судом встановлено, що позивачем було подано для реєстрації в ЄРПН податкові накладні №19 від 17.08.2023 та №23 від 18.08.2023. За наслідками проведеного моніторингу відповідачем зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних.
Підставою для зупинення реєстрації у квитанції зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 33.20, 43.29 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)».
Проте, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містять вимоги про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.
Також, суд звертає увагу на те, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі № 0940/1240/18, у справі №819/330/18, у справі № 824/245/19-а.
Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд зазначає, що позивач надав контролюючому органу пакет документів (пояснення щодо проведеної операції у податковій накладній, договір з покупцем, рахунок на оплату і інші документи, які стосуються господарської операції по якій виписано дану податкову накладну), а у письмових поясненнях було детально розписано специфіку діяльності позивача.
Як вже було зазначено, згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.
За вказаних обставин, суд зазначає, що ГУ ДПС у м.Києві, як при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при винесенні оскаржуваних рішення, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, процитовано лише норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи та не вказало конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Суд зазначає, за наявності поданих позивачем документів, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій, та відсутності роз'яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, були відсутні підстави для відмови у їх реєстрації у ЄРПН.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у місті Києві №9589903/43002598 від 26.09.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №19 від 17.08.2023, №9600477/43002598 від 27.09.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №23 від 18.08.2023 та задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» податкові накладні №19 від 17.08.2023, №23 від 18.08.2023 датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог підпункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі також - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо) неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Таким чином, враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації складених позивачем податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №19 від 17.08.2023, №23 від 18.08.2023 датою їх фактичного подання.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1493 від 26.12.2023.
Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що між ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» та адвокатським об'єднанням «Адвокатська група сприяння бізнесу» (далі - Об'єднання), в особі керуючого партнера адвоката Васильчук Світланою Станіславівною, укладено договір про надання правової допомоги від 20.10.2023 №20- 10/23 (далі - Договір, Додаток 1), в якому визначено права та обов'язки сторін та спосіб оплати наданих послуг.
Надалі, на виконання вимог п. 3.1 Договору ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» повідомило адвоката про необхідність в отриманні правової допомоги у даній справі у Київському окружному адміністративному суді та в порядку п. 5.4 укладено додаткову угоду від 23.10.2023 №1 до Договору (далі - Додаткова угода, Додаток 2).
Відповідно до п. 3 цієї Додаткової угоди сторонами відповідно до п. 5.4 Договору узгоджено фіксований розмір винагороди (гонорару) адвоката за надання правової допомоги щодо судового оскарження прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві рішень від 26.09.2023 №9589903/43002598, від 27.09.2023 №9600477/43002598 про відмову в реєстрації податкових накладних від 17.08.2023 №19, від 18.08.2023 №23 та зобов'язання ДПС України зареєструвати їх в ЄРПН датою фактичного подання, підготовки та подання відповідної позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів, представництва інтересів Клієнта у судовій справі в адміністративному суді першої інстанції, який становить 20000 грн.
Для виконання взятих на себе зобов'язань адвокатом Васильчук С.С. було з'ясовано фактичні обставини справи у ТОВ «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ», здійснено аналіз оскаржуваних рішень, первинної документації, специфіки господарської діяльності Позивача та підготовлено позовну заяву з усіма наявними додатками, яку подано до суду. Так, на виконання умов пункту 4 Додаткової угоди Клієнтом сплачено 50% від загальної вартості послуг (аванс), передбаченої п. 3 Додаткової угоди, в подальшому Об'єднанням виставлено рахунок на оплату від 26.12.2023 №26/12. Оплата авансу та вказаного рахунку підтверджується фільтрованою банківською випискою за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Позивачем не зазначено загальну кількість годин, витрачених на надання відповідних послуг.
Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 10000,00 грн.
Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та стягненню на його користь 10000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 132, 134, 139, 143, 241-246, 251,252 КАС України суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9589903/43002598 від 26.09.2023.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» податкову накладну №19 від 17.08.2023, датою її подання на реєстрацію.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9600477/43002598 від 26.09.2023.
5 Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» податкову накладну №23 від 18.08.2023, датою її подання на реєстрацію.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» судовий збір у розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ТА КОНСАЛТІНГ» на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.