01 жовтня 2025 року № 640/36276/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан з вимогою визнати протиправними дії Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан про відмову в оформленні візи громадянину Ісламської Республіки Пакистан.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.02.2025 адміністративна справа №640/36276/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 адміністративну справу №640/36276/21 прийнято до провадження судді Озерянської С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 постановлено адміністративну справу №640/36276/21 за позовом ОСОБА_1 до Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Київському окружному адміністративному суду за підсудністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою суду від 09.04.2025 дану справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р., вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У судове, засідання, призначене на 12.06.2025 прибули представники відповідача. Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не з'явився.
Протокольною ухвалою сулу від 12.06.2025, на підставі приписів статті 205 КАС України та враховуючи заяву відповідача, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він звернувся до представництва України в Ісламській Республіці Пакистан для оформлення візи типу D з метою возз'єднання родини (сім'ї), проте отримав відповідь від представництва України в Ісламській Республіці Пакистан про відмову в оформленні (отримання візи). Рішення про відмову в оформленні візи прийняте на підставі п.п. 8 п. 28 правил оформлення віз для виїзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою КМУ від 01.03.2017 року №118, а саме: відсутність доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства. Вважаючи дане рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає, що рішення про оформлення віз громадянам цих країни приймається консульською посадовою особою за результатами поданих документів, проведення особистої співбесіди та за погодженням з державними органами України, уповноваженими приймати рішення про заборону в'їзду в Україну в рамках функціонування візової інформаційно-телекомунікаційної системи. Тому, після отримання відмови від Служби безпеки України в погодженні оформлення довгострокової візи D, на підставі п.п.8 п.28 Правил № 118 (відсутність доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства), консульською посадовою особою відмовлено в оформленні візи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_2 є громадянином Ісламської Республіки Афганістан.
17 березня 2021 року ОСОБА_2 уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_3 .
У подальшому, позивач подав до Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан пакет документів для оформлення довгострокової візи D-14 (возз?єднання сім?ї з громадянином України (на підставі шлюбу).
Згідно з відповіддю відповідача на адвокатський запит, після подачі пакету документів, консульською посадовою особою Посольства розглянуті надані документи, з використанням засобів віддаленого зв?язку, які дають змогу здійснити візуаль ідентифікацію заявника, проведена особиста співбесіда та прийнято попереднє рішення.
Судом встановлено, що відповідачем здійснено запит на державний орган України, уповноважений приймати рішення про заборону в?їзду в Україну іноземців та відмовлено у погодженні оформити візу за відсутності доказів, що підтверджують мету заплановано перебування в Україні іноземця.
29.06.2021 позивач звернувся до відповідача з апеляційним листом та подав прохання про повторний розгляд його візового клопотання та отримав повторну відмову в оформленні довгострокової візи.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач вважає, дану відмову безпідставною та протиправною, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Порядок в'їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства, а також правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, визначено Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон №3773, наводиться в редакції, чинній на дату виникнення правовідносин).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №3773, віза - дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в'їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку.
Частиною 1 статті 9 Закону №3773 встановлено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Згідно зі ст.10 Закону №3773, 1. Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення щодо оформлення візи приймається в установленому порядку дипломатичним представництвом або консульською установою України, Міністерством закордонних справ України або представництвом Міністерства закордонних справ України на території України.
Водночас, відповідно до ст. 11 Закону №3773, Іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено в наданні візи у разі:
загрози національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України;
перебування у базі даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
подання недійсного паспортного документа або паспортного документа, що належить іншій особі;
подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
відсутності дійсного полісу медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
відсутності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування;
відсутності документів, що дають можливість встановити намір заявника залишити територію України до закінчення дії візи;
звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи.
Рішення про відмову в наданні візи приймається уповноваженими органами, які прийняли рішення про її надання та оформлення.
Процедуру оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію визначають Правила оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року №118 (далі - Правила №118), та Вимогами до організації роботи з оформлення віз для в'їзду в Україну в транзитного проїзду через її територію, затвердженими наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30.10.2017 №469/897/605, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2017 за №432/31300 (далі Вимоги №469/897/605).
Згідно п.3 Правил №118 (в редакції на дату виникнення правовідносин), візи залежно від мети поїздки поділяються на такі типи, що позначаються літерним кодом (літерами латинського алфавіту - в машинозчитуваній зоні): транзитна віза (позначається літерою B, у машинозчитуваній зоні - VB); короткострокова віза (позначається літерою C, у машинозчитуваній зоні - VC); довгострокова віза (позначається літерою D, у машинозчитуваній зоні - VD).
Відповідно до п.4 Правил №118, довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в'їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів.
Довгострокова віза оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова на 90 днів, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Згідно п.5 Правил №118, для оформлення усіх типів віз, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України, уповноваженому органу подаються:
Для оформлення усіх типів віз, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України, уповноваженому органу подаються:
1) паспортний документ, який повинен відповідати таким вимогам:
бути дійсним не менш як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України;
містити не менше двох вільних сторінок;
строком дії не більше 10 років;
2) заповнена та підписана візова анкета. Візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники. Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;
3) одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;
4) дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в'їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року №884. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
6) документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.
У випадку позивача документом для оформлення довгострокової візи типу D є документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право. Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості на англійську мову.
Процедуру розгляду закордонними дипломатичними установами клопотань про оформлення віз для в'їзду в Україну регламентовано пунктами 10-12 Правил № 118.
Відповідно до пункту 10 Правил № 118 рішення про оформлення візи або відмову в її оформленні приймається уповноваженою особою за результатами розгляду поданих документів, співбесіди (у разі її проведення) та наявної інформації у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Водночас, оформлення віз іноземцям, які є громадянами держав згідно з переліком, визначеним МЗС разом з СБУ, та особам без громадянства, які постійно проживають у зазначених державах, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання заявників після проведення особистої співбесіди з іноземцем або особою без громадянства та за погодженням з державними органами України, уповноваженими приймати рішення про заборону в'їзду в Україну в рамках функціонування візової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 12 Правил № 118).
Перелік згаданих вище держав встановлено Додатком 3 до Вимог № 469/897/605. З огляду на те, що Ісламська Республіка Пакистан, а також Ісламська Республіка Афганістан входять до зазначеного переліку (відповідно до поданих документів Позивач є громадянином зазначеної країни), вимоги щодо обов'язкового проведення співбесіди, а також здійснення погодження з уповноваженими державними органами мають враховуватися при прийнятті рішень за клопотаннями про оформлення віз для в'їзду в Україну громадян цієї держави.
Згідно п.28 Правил 118, рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі: Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі: 1) загрози національній безпеці або охороні громадського порядку; 2) загрози забезпеченню охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України; 4) встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 5) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів; 6) відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання; 7) відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України; 8) відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства; 9) відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи; 10) звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи.
Процедуру погодження оформлення віз для в'їзду в Україну з компетентними органами України визначено розділом II Вимог № 469/897/605 «Інформаційна взаємодія державних органів України при оформленні віз». Так, відповідно до абзацу першого пункту 3 згаданого розділу Вимог № 469/897/605 погодження здійснюється шляхом направлення закордонними дипломатичними установами України компетентним органам запиту/відповіді щодо погодження оформлення віз.
Компетентні органи, протягом строку, що не перевищує п'яти робочих днів з дати направлення запиту, здійснюють його перевірку та надсилають відповідь про прийняте рішення щодо погодження або відмови у погодженні оформлення візи (абзац другий цього ж пункту).
За інформацією Посольства, на підставі даних, отриманих в рамках проведеної з позивачем особистої співбесіди, та наданих ним документів, згідно з вимогами пункту 12 Правил №118, на адресу Служби безпеки України направлено запит щодо погодження оформлення віз іноземцям та особам без громадянства, на який Посольством отримано відповідь від 15.06.2021, якою Служба безпеки України заперечила в оформлені Мухаммаду Кашифу візи відповідно до підпункту 8 пункту 28 Правил №118 (відсутність доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства).
Тобто, враховуючи результати співбесіди, а також позицію Служби безпеки України прийнято рішення про відмову позивачу в оформленні довгострокової візи типу D-14 (мета в'їзду - возз'єднання сім'ї) для в'їзду в Україну, відповідно до підпункту 8 пункту 28 Правил №118 (відсутність доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства).
Пунктом 29 Правил № 118 визначено, що у разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземцеві та особі без громадянства повідомляються підстави такої відмови, а у паспортному документі ставиться відмітка про відмову в оформленні візи, дата і підпис уповноваженої особи, що скріплюється печаткою. У разі відмови в оформленні візи іноземець або особа без громадянства може подати повторне звернення про оформлення візи відповідно до Правил № 118 або скористатися гарантованим пунктом 30 Правил № 118 правом оскарження такого рішення і подати апеляцію.
Враховуючи вищевикладене, дослідження матеріалів справи свідчить про дотримання посадовою особою Посольства встановленої чинним законодавством України процедури розгляду візового клопотання Позивача, зокрема:
- візове клопотання було прийнято до розгляду (пункт 5 та підпункт 1 пункту 8 Правил №118);
- розглянуто подані позивачем документи (підпункт 1 пункту 10 Правил № 118);
- проведено особисту співбесіду з позивачем (пункт 12 Правил № 118);
- прийнято рішення за результатами врахування сукупності даних, отриманих в рамках опрацювання Посольством візового клопотання Позивача (наданих позивачем документів; інформації, отриманої за результатами особистої співбесіди; наявної інформації у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України) згідно з підпунктом 5 пункту 10 та пунктом 12 Правил № 118.
Пунктом 4 Правил № 118, визначено, що довгострокова віза оформлюється закордонною дипломатичною установою України.
За таких підстав суд дійшов висновку, що Посольство та його посадові особи діяли на підставі, у межах та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення при розгляді клопотання громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про оформлення довгострокової візи для в'їзду в Україну, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 560/10658/23.
Відтак, оцінивши ключові доводи сторін та дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.