30 вересня 2025 року справа №320/34420/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексті" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Імексті" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом подання уточненої позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій вказати прохальну частину позову (предмет позову).
30.08.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про усунення недоліків позову, подану через підсистему "Електронний Суд" 28.08.2024, до якої додано уточнену позовну заяву.
Так, в уточненій позовній заяві від 28.08.2024 позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 26.12.2023 №268632;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2024 №9754.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві №268632 від 26.12.2023 та №9754 від 15.01.2024 є передчасними, необґрунтованими та такими, що порушують його права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами.
Позивач зазначає, що товариство було зареєстроване 15.11.2023, а з 01.12.2023 набуло статусу платника податку на додану вартість. З моменту реєстрації розпочато активну господарську діяльність, зокрема укладено договори поставки товару, оренди складського приміщення, здійснено фінансові операції та фактичну поставку товару. Так, 01.12.2023 ТОВ "Імексті" уклало договір поставки з ТОВ "Папірус Груп" на придбання партії паперу фільтруючого для гарячих напоїв загальною вагою 14 328 кг на суму понад 4 млн грн з ПДВ. Товар був отриманий 18.12.2023, а його реалізація здійснена того ж дня компанії ТОВ "ТС Трейд" на підставі окремого договору поставки, укладеного 01.12.2023. Поставка товару підтверджується відповідними первинними документами, зокрема видатковими накладними, рахунками та банківськими виписками.
Позивач наголошує, що на момент здійснення господарських операцій мав в оренді складське приміщення за адресою: Київська область, Броварський район, село Требухів, вул. Броварська, 27А, що підтверджується договором оренди та взяттям на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі. Відповідно, твердження Комісії про накопичення залишків нереалізованого товару за відсутності місць для його зберігання не відповідає дійсності.
Позивач також зазначає, що рішення №268632 було прийнято 26.12.2023, тобто до моменту подання податкової накладної на реєстрацію, яка була подана 29.12.2023. Таким чином, рішення про ризиковість платника податку було прийнято без попереднього моніторингу податкової накладної, що суперечить вимогам Порядку №1165, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019. Позивач вважає, що така послідовність дій контролюючого органу є порушенням встановленої процедури.
Крім того, позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості має прийматися лише після подання податкової накладної та її моніторингу. Також зазначено, що податкова інформація, отримана контролюючим органом, має виключно інформативний характер і не може слугувати належним доказом без відповідного документального підтвердження. Позивач вважає, що рішення відповідача не містять належного обґрунтування, а отже, не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати рішення №268632 та №9754 протиправними та скасувати їх, оскільки вони порушують його право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, закріплене статтею 41 Конституції України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.11.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ДПС у м. Києві заперечує проти задоволення позовних вимог та обґрунтовує правомірність прийняття рішень №268632 від 26.12.2023 та №9754 від 15.01.2024 про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Відповідач зазначає, що рішення про визнання відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку із зазначенням ознаки ризиковості пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято на підставі аналізу податкової інформації, отриманої в межах функцій контролюючого органу, та відповідно до Порядку №1165, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019.
У відзиві також зазначено, що рішення було прийнято на підставі аналізу податкової інформації, яка надійшла до контролюючого органу, а не виключно внаслідок моніторингу податкової накладної. Відповідач наголошує, що Порядок №1165 не містить обмеження щодо джерел інформації, які можуть бути використані для прийняття рішення про ризиковість платника податку, а отже, податковий орган має право діяти на підставі всієї наявної інформації, що свідчить про ризики.
На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ "Імексті" в повному обсязі.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імексті" (ідентифікаційний код 45403962, місцезнаходження: 01054, Україна, місто Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 58-А, квартира 33) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.11.2023, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.12.2023.
Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 10.83 Виробництво чаю та кави; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 82.92 Пакування; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.
У день набуття статусу платника ПДВ, 01.12.2023, позивачем уклало два договори поставки:
- з ТОВ "Папірус Груп" №01-12/2023, предметом якого є поставка ТОВ "Папірус Груп" партії паперу фільтруючого для гарячих напоїв загальною вагою 14 328 кг на суму 4 293 600 грн, включаючи ПДВ, а позивачем отримання та сплата товару за договором, що підтверджується Додатком №1 від 01.12.2023 до Договору поставки №01-12/2023 та рахунком №142 від 01.12.2023;
- з ТОВ "ТС Трейд" №01/12/23, предметом якого є поставка позивачем чаю, кави, спецій, іншої сировини та пакувальних матеріалів для виробництва (фасування/пакування) продукції з чаю та кави, а ТОВ "ТС Трейд" отримання та сплата товару за договором.
04.12.2023 позивачем перераховано грошові кошти в розмірі вартості товару за договором №01-12/2023 від 01.12.2023.
15.12.2023 ТОВ "Імексті" уклало з ТОВ "ТС Трейд" договір оренди нежитлового (складського) приміщення, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, село Требухів, вул. Броварська, 27А.
18.12.2023 ТОВ "Імексті" отримало товар від ТОВ "Папірус Груп", що підтверджується видатковою накладною №146 від 18.12.2023.
У той же день товар був реалізований ТОВ "ТС Трейд" з оформленням відповідних первинних документів, включаючи видаткову накладну №1 від 18.12.2023 та довіреність №1-23-ВЛ від 03.01.2023.
29.12.2023 позивачем подано на реєстрацію до Головного управління ДПС у м. Києві податкову накладну .
Водночас 26.12.2023 Головне управління ДПС у м. Києві прийняло рішення №268632 про відповідність ТОВ "Імексті" критеріям ризиковості платника податку у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності (підстава - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).
15.01.2024 контролюючий орган прийняв рішення №9754, яким підтвердив статус ризикового платника податку для ТОВ "Імексті". У рішенні зазначено, що воно прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 08.01.2024 №1/2, ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (підстава - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).
Не погоджуючись з такими рішеннями Головного управління ДПС у м. Києві, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII внесені зміни та доповнення до ПК України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 у редакції, чинній станом на дату складання оскаржуваного рішення).
Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
На момент прийняття спірного рішень Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.
У додатку №1 до Порядку №1165 (визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пунктом 8 "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".
Разом з цим, досліджуючи оскаржувані рішення, судом встановлено, що такі рішення не містять доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків із посиланнями на відповідні документи.
Суд наголошує, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 26.12.2023 №268632 та рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2024 №9754 не ідентифікують, які операції є ризиковими.
Більше того, суд звертає увагу, що ухвалою від 29.10.2024 витребувано від відповідача, зокрема, копії всіх документів та матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексті" критеріям ризиковості платника податку від 26.12.2023 №268632 та від 15.01.2024 №9754.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 02.11.2024, зазначена ухвала надійшла до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 30.10.2024.
Разом з цим, на час вирішення спору по суті, контролюючим органом не подано витребуваних судом документів.
Отже відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які покладені ним в основу прийнятих спірних рішень.
Суд зауважує, що зазначення в оскаржуваних рішеннях про здійснення контрагентом позивача ризикової діяльності, без надання відповідних пояснень щодо підстав та обґрунтувань стосовно таких висновків, свідчить про необґрунтованість спірних рішень.
Тобто в даному випадку, використання контролюючим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Суд відмічає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.
Таким чином, суд вважає, що спірні рішення контролюючого органу не містять конкретної податкової інформації, які саме операції є ризиковими з їх ідентифікацією (за якою податковою накладною, кодом УКТЗЕД тощо), що свідчить про необґрунтованість прийнятих ним рішень.
Наведене у сукупності свідчить про формальний підхід контролюючого органу до інформації, яка повинна бути зазначена у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, під час вирішення даного спору по суті, суд вважає, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, проаналізувавши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши наявні докази, суд дійшов до висновку про невідповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України. Відтак оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваних рішень не довів, а тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.06.2024 №12.
Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 26.12.2023 №268632.
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2024 №9754.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексті" (ідентифікаційний код 45403962) судовий збір у розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.