ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2025 р. справа № 300/8816/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої згідно довіреності діє представник Шевченко Наталія Павлівна, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) отриману на території Туркменістану з 27.09.2004 по 28.02.2006, з 01.03.2006 по 30.08.2014, з 01.09.2014 по 30.11.2016, з 11.06.2018 по 30.07.2022, що підтверджується довідками про заробітну плату, виданими Господарським товариством “Петро ГАЗ Азія» № 23-353 від 14.07.2023 та філіалом компанії “Петро Газ ФЗЕ» № 21-149 від 23.11.2021, зобов'язання здійснити з 26.07.2023 перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди з вересня 2004 року по лютий 2006 року, з вересня 2014 року по листопад 2016 року, з червня 2018 року по липень 2022 року - згідно довідки про заробітну плату № 23-353 від 14.07.2023, виданої Господарським товариством “Петро ГАЗ Азія», за період з січня 2007 року по серпень 2014 року - згідно довідки про заробітну плату № 21-149 від 23.11.2021, виданої філіалом компанії “Петро Газ ФЗЕ».
Позовні вимоги мотивовані тим, позивачу на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 300/8347/23, призначено пенсію за віком з 26.07.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, при обчисленні розміру пенсії не було взято до розрахунку суми заробітку відповідно до довідки № 23-353 від 14.07.2023, видану Господарським товариством "Петро ГАЗ Азія", про заробітну плату за періоди з вересня 2004 року по лютий 2006 року, з вересня 2014 року по листопад 2016 року, з червня 2018 року по липень 2022 року, а також довідку № 21-149 від 23.11.2021 видану філіалом компанії "Петро Газ ФЗЕ" про заробітну плату за періоди з січня 2007 року по серпень 2014 року. Періоди заробітної плати з вересня 2004 року по липень 2022 року враховано у нульовому еквіваленті, оскільки рішенням суду не було покладено зобов'язань зарахувати заробітну плату за вказані періоди. Однак, на думку представника позивача, скільки, при зверненні до УПФУ із заявою про призначення пенсії від 28.08.2023 ОСОБА_1 подав до пенсійного органу усі необхідні документи про страховий стаж та заробітну плату, серед яких: довідка Господарського товариства “Петро ГАЗ Азія» про заробітну плату № 23-353 від 14.07.2023 за періоди з вересня 2004 року по лютий 2006 року, з вересня 2014 року по листопад 2016 року, з червня 2018 року по липень 2022 року, довідка філіалу компанії “Петро Газ ФЗЕ» про заробітну плату № 21-149 від 23.11.2021 за період з січня 2007 року по серпень 2014 року, тому доводи пенсійного органу щодо відсутності підстав для врахування заробітної плати за вказані періоди є безпідставними. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 25.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.12.2024. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що при обчисленні розміру пенсії не було взято до розрахунку суми заробітку відповідно до довідки № 23-353 від 14.07.2023, видану Господарським товариством "Петро ГАЗ Азія", про заробітну плату за періоди з вересня 2004 року по лютий 2006 року, з вересня 2014 року по листопад 2016 року, з червня 2018 року по липень 2022 року, а також довідку № 21-149 від 23.11.2021 видану філіалом компанії "Петро Газ ФЗЕ" про заробітну плату за періоди з січня 2007 року по серпень 2014 року. Періоди заробітної плати з вересня 2004 року по липень 2022 року враховано у нульовому еквіваленті, оскільки рішенням суду не було покладено зобов'язань зарахувати заробітну плату за вказані періоди. Так, із матеріалів справи вбачається, що довідки про заробітну плату Господарськими товариствами, які знаходяться на території російської федерації. При цьому, наразі відсутній міжнародний договір з російською федерацією з приводу пенсійного забезпечення, а відтак положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежності держав у галузі пенсійного забезпечення, в тому числі щодо визнання стажу, не поширюються на стаж, набутий громадянами України на території російської федерації. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 по справі № 300/8347/23, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 092850020576 від 04.09.2023 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 26.07.2023 - наступного дня після досягнення 60-річного віку, з урахуванням до страхового стажу періодів роботи в Туркменістані з 27.09.2004 по 28.02.2006, з 01.03.2006 по 30.08.2014, з 01.09.2014 по 30.11.2016, з 11.06.2018 по 30.07.2022.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 300/8347 23, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 26.07.2023 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням до страхового стажу періодів роботи в Туркменістані з 27.09.2004 по 28.02.2006, з 01.03.2006 по 30.08.2014. з 01.09.2014 по 30.11.2016, з 11.06.2018 по 30.07.2022, що визнається та не заперечується сторонами.
06.09.2024 адвокатом Шевченко Н.П. було направлено на адресу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області адвокатський запит з вимогою про надання інформації щодо виконання рішень суду у справі №300/8347/23, які набрали законної сили, а саме:
- розмір призначеної пенсії та дату, з якої ПФУ розпочало нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ;
- розмір заборгованості по пенсії (помісячно) та дату її виплати;
- періоди страхового та пільгового стажу, які враховано ОСОБА_1 при призначенні пенсії згідно рішень суду (із зазначенням чітких дат, посади та найменування наймодавця);
- які саме періоди роботи ОСОБА_1 не зараховані до страхового та/або окремо до спеціального (пільгового) стажу для призначення і обчислення пенсії (із зазначенням чітких дат, посади та найменування наймодавця), вказуючи на конкретні фактичні і юридичні причини такого не зарахування, розкриваючи правовий зміст такого не зарахування;
- періоди заробітної плати, які враховано при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням довідок про заробітну плату, які було враховано при здійсненні такого нарахування;
- періоди заробітної плати, які не було враховано при обчисленні розміру пенсії, або було враховано у нульовому еквіваленті, вказуючи на конкретні фактичні і юридичні причини такого не зарахування або зарахування у нульовому значенні, розкриваючи правовий зміст такого не зарахування, з окремим зазначенням які довідки про заробітну плату не були взяті до уваги (а.с.44-45).
Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області надано відповідь від 12.09.2024 №0900-0202-8/49000 на адвокатський запит, згідно якої зазначено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 300/8347/23, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 26.07.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням до страхового стажу періодів роботи в Туркменістані з 27.09.2004 по 28.02.2006, з 01.03.2006 по 30.08.2014, з 01.09.2014 по 30.11.2016, з 11.06.2018по 30.07.2022. Для визначення індивідуального коефіцієнта заробітку було внесено суми заробітної плати згідно з довідкою № 49 від 08.12.2022, виданої ЗАТ "Прикарпатжитлобуд", а також внесено дані персоніфікованого обліку за періоди з 01.07.2000 по липень 2004 року. При обчисленні розміру пенсії не було взято до розрахунку суми заробітку відповідно до довідки № 23-353 від 14.07.2023, видану Господарським товариством "Петро ГАЗ Азія", про заробітну плату за періоди з вересня 2004 року по лютий 2006 року, з вересня 2014 року по листопад 2016 року, з червня 2018 року по липень 2022 року, а також довідку № 21-149 від 23.11.2021 видану філіалом компанії "Петро Газ ФЗЕ" про заробітну плату за періоди з січня 2007 року по серпень 2014 року. Періоди заробітної плати з вересня 2004 року по липень 2022 року враховано у нульовому еквіваленті, оскільки рішенням суду не було покладено зобов'язань зарахувати заробітну плату за вказані періоди (а.с.46-47).
Вважаючи, протиправними дії щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) отриману на території Туркменістану з 27.09.2004 по 28.02.2006, з 01.03.2006 по 30.08.2014, з 01.09.2014 по 30.11.2016, з 11.06.2018 по 30.07.2022, що порушує право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі також Закон 1058-IV).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 - 6 частини 1 статті 40 Закону 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Згідно підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі також Порядок №22-1) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (пункт 2.10 Порядку №22-1).
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії є документи про нарахування заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Статтею 1 Закону України Про пенсійне забезпечення (надалі також - Закон № 1788-XII) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
За змістом частини 2 статті 4 Закону №1058-IVякщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Вимогами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Згідно із статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обрахування пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць СНД і держав, які входили в склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.
Приписами частин 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (надалі також Угода) передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Положеннями статті 3 цієї Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Обрахування розміру пенсії за віком працівнику який працював на підприємстві іншої держави проводиться за наявності інформації про сплату страхових внесків, у разі якщо внески сплачувалися до Пенсійного фонду України така інформація повинна міститися в системі персоніфікованого обліку, або така інформація повинна міститися у довідках, виданих підприємством іншої держави особі яка претендує на призначення пенсії за віком, у разі якщо облік сплати страхових внесків які сплачуються підприємствами інших держав ведеться компетентними органами таких держав.
Доводи відповідача про те, що спірні довідки про заробітну плату позивача, не підлягає врахуванню при обчисленні пенсії позивача з підстав припинення участі російської федерації та України в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зупинення дії і виходу України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року у відносинах із російською федерацією, є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
За приписами частини 2 статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №639 «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 10.07.2023 № 72/14-612/1-80209 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, припинила дію 4 липня 2023 року.
Згідно статті 1 Закону України «Про зупинення у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року» від 29 червня 2023 року № 3192-IX, (набрав чинності 21.03.2023), зупинено у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, вчиненої в місті Москва 15 квітня 1994 року та ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, вчиненого в місті Москва 25 листопада 2005 року та ратифікованого Законом України від 16 березня 2007 року № 757-V.
Листом Міністерства закордонних справ України від 26.07.2023 №72/14-612-87561повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики України, Посольство України в Республіці Білорусь, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), повідомляємо, що українська сторона повідомила Виконавчий комітет СНД про зупинення у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, вчиненої в місті Москва 15 квітня 1994 року та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, вчиненого 25 листопада 2005 року в м. Москва. Дію зазначених документів зупинено з 25 липня 2023 року.
01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року»(надалі також - Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР(Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст.417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.
Таким чином, положення Закону №2783-IX підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Угода між Урядом України і урядом російської федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 та Угода "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, а також Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протокол до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року у відносинах із російською федерацією підлягають застосуванню в спірному випадку, оскільки вказані Угоди та Конвенція були чинними на час роботи позивача в росії і позивач мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
Відтак, стаж набутий на території російської федерації та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватись при встановленні права позивача на пенсію і її обчисленні.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 17.09.2024 в справі №580/3576/22 дійшов висновку про те, що не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди). Отже, положення відповідного міжнародного договору розповсюджується на питання пов'язані із призначенням пенсії, зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу тощо.
Таким чином, суд вважає, що оскільки спірні довідки були видані до виходу Держави Україна та російської федерації з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року, то така довідка повинна прийматися на території України без легалізації.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок та виплату пенсії за віком, з врахуванням заробітної плати (доходу) отриманої на території Туркменістану з 27.09.2004 по 28.02.2006, з 01.03.2006 по 30.08.2014, з 01.09.2014 по 30.11.2016, з 11.06.2018 по 30.07.2022, яка враховується при обчисленні пенсії, визначеної згідно довідки про заробітну плату № 23-353 від 14.07.2023, виданої Господарським товариством “Петро ГАЗ Азія», за період з січня 2007 року по серпень 2014 року - згідно довідки про заробітну плату № 21-149 від 23.11.2021, виданої філіалом компанії “Петро Газ ФЗЕ», з урахуванням виплачених сум.
Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить із такого.
Суд зазначає, що постановою Восьмого ААС від 28.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі №300/8347/23 - без змін.
Таким чином, рішення суду у справі №300/8347/23 набрало законної сили 28.08.2024.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, суд зазначає, що шестимісячний строк звернення до суду ОСОБА_1 слід обчислювати саме з моменту отримання його представником відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2024 №0900-0202-8/49000, а не з дати призначення позивачу пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 26 січня 2024 року у справі №300/8347/23, як вважає представник відповідача. Також, відповідач не надав доказів про повідомлення ОСОБА_1 при призначенні пенсії на виконання судового рішення у справі № 300/8347/23 про неврахування спірних довідок про заробітну плату.
Відтак, позовну заяву представником позивача подано до суду в межах строку, встановленого КАС України.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 968,96 грн, сплачений згідно квитанції №6415-9063-9953-6441 від 18.11.2024.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати (доходу), яку він отримував на території Туркменістану з 27.09.2004 по з 01.03.2006 по 30.08.2014, з 01.09.2014 по 30.11.2016, з 11.06.2018 по 30.07.2022 що підтверджується довідками про заробітну плату, виданими Господарським товариством “Петро ГАЗ Азія» № 23-353 від 14.07.2023 та філіалом компанії “Петро Газ ФЗЕ» № 21-149 від 23.11.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 26.07.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди з вересня 2004 року по лютий 2006 року, з вересня 2014 року по листопад 2016 року, з червня 2018 року по липень 2022 року - згідно довідки про заробітну плату № 23-353 від 14.07.2023, виданої Господарським товариством “Петро ГАЗ Азія», за період з січня 2007 року по серпень 2014 року - згідно довідки про заробітну плату № 21-149 від 23.11.2021, виданої філіалом компанії “Петро Газ ФЗЕ».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.