ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2025 р. справа № 300/800/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Представник Бігун Вікторія Петрівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач), за змістом якого просить суд:
- визнати протиправним рішення комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військо, що сталися після 01.01.2014, оформлене протоколом № 738/975 від 04.11.2024 в частині призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року (з урахуванням раніше виплаченої суми за інвалідність ІІІ групи пов'язану з проходженням військової служби), у сумі 243 000 гривень;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, з урахуванням виплаченої суми у розмірі 243 000 гривень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації. Так, за результатами огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлено повторно ІІІ групу інвалідності безстроково та визначено причинний зв'язок захворювання - так, пов'язане із захистом Батьківщини. У зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана із захистом Батьківщини, Позивач звернувся у березні 2023 року до Головного управління Національної Гвардії України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи пов'язаної із захистом Батьківщини. Однак, Головне управління Національної гвардії України листом від 02.12.2024 повідомило про те, що 04 листопада 2024 року комісією Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, що сталися після 01.01.2014 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги за інвалідність ІІІ групи, яка пов'язана із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року (з урахуванням раніше виплаченої суми за інвалідність ІІІ групи пов'язану з проходженням військової служби), у сумі 243 000 гривень. Вказано, що оскаржена одноразова грошова допомога повинна бути нарахована ОСОБА_1 у 250-кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в сумі 671 000 гривень (2684 (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х 250 = 671 000), тоді як встановлено та виплачено тільки 243 000 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.21).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 25.02.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що Обласним центром медико-соціальної експертизи м. Краматорськ Обласна профпатологічна МСЕК м. Краматорськ позивачу з 02.06.2016 при первинному огляді (13.07.2016) встановлено третю групу інвалідності пов'язану з проходженням військової служби. В подальшому, після розгляду документів на виплату одноразової грошової допомоги комісією Головного управління НГУ прийнято рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму (101500,00 грн.), встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2016 року. Івано-Франківським обласним бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківська обласна МСЕК позивачу з 30.01.2023 при повторному огляді (01.03.2023) встановлено третю групу інвалідності пов'язану з захистом Батьківщини, внаслідок чого, комісією Головного управління НГУ прийнято рішення про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму (з урахуванням раніше виплаченої суми за інвалідність ІІІ групи пов'язану з проходженням військової служб) (243000,00 грн.), встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2016 року. Звернуто увагу, що пунктом 19 Порядку визначено, якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Внаслідок чого, відповідачем не порушено права позивача та діяв виключно в межах своїх повноважень та компетенції (а.с.24-25).
21.03.2025 від представника позивача, через Підсистему «Електронний суд» надійшли письмові додаткові пояснення. Зокрема, зазначено, що позивачу у різний час встановлено інвалідність з відмінних підстав, а саме: з липня 2016 року встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним із проходженням військової служби; з 30.01.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності (повторно по зміні категорії) внаслідок травми, захворювання, пов'язаних із захистом Батьківщини. Тобто, у даній справі спірним є не доплата грошової допомоги до існуючої, а перегляд рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги за інвалідність ІІІ групи, яка настала у 2023 року та пов'язана із захистом Батьківщини. На думку сторони позивача, в даному випадку має бути застосовано пункт «б» частини 1 статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону) (а.с.30-31).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що у липні 2016 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд медико-соціальної експертної комісії та відповідно до змісту довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії АГ № 0012894 від 13.07.2016 останньому встановлено ступінь втрати професійної працездатності 40% захворювання, так пов'язане із проходженням військової служби (а.с.13).
Після отримання ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю ним було подано заяву через уповноважений орган про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, за результатами розгляду якої комісією Головного управління НГУ прийнято рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму (101500,00 грн.), встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2016 року.
В подальшому, у березні 2023 року, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд медико-соціальної експертної комісії при Івано-Франківському обласному бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківська обласна МСЕК та згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 756447 від 01.03.2023 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, травми, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.8).
У зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, позивачем подано до відповідача заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За результатами розгляду поданої заяви, 04.11.2024 комісією Головного управління НГУ прийнято рішення оформлене протоколом № 738/975 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у 250-кратному розмірі (з урахуванням раніше виплаченої суми за інвалідність ІІІ групи пов'язану з проходженням військової служби) - 243 000 грн. (а.с.15-16).
Не погоджуючись із розміром одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі також - Закон № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, в редакції, станом на час спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII встановлено, що Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
За змістом пункту 1 та 2 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 3 статті 16-3 Закону № 2011-XII встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
За приписами пунктів 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975, в редакції, станом на час спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності, а у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
У відповідності до пункту 17 Порядку № 975 у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв'язку, зокрема:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;
Матеріалами справи підтверджено та не є спірним, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ним травми, поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини, внаслідок чого, йому з 30.01.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності.
Натомість спірним питанням в цій справі є зміст оскаржуваного рішення в частині відсутності, на думку позивача, у його формуванні підстав виплати грошової допомоги у взаємозв'язку з захистом Батьківщини.
Як встановлено судом, у липні 2016 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд медико-соціальної експертної комісії та відповідно до змісту довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії АГ № 0012894 від 13.07.2016 останньому встановлено ступінь втрати професійної працездатності 40% захворювання, так пов'язане із проходженням військової служби (а.с.13).
Враховуючи наведене в 2016 році прийнято рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність в сумі 101500,00 грн.
В подальшому, ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання отримав травми, поранення.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією МСЕК серії 12 ААВ № 756447 від 01.03.2023 позивачу вперше встановлено ІII групу інвалідності, внаслідок травми, поранення, так, пов'язаних із захистом Батьківщини (а.с.8).
Таким чином, в спірному випадку змінилися підстави отримання позивачем інвалідності, так, якщо раніше ІІІ групу інвалідності (13.07.2016) позивач отримав внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, то ІІІ групу інвалідності з 30.01.2023 позивачу встановлено вперше внаслідок травми, поранення, пов'язаних з захистом Батьківщини.
Матеріалами справи підтверджується, що втрата працездатності з 13.07.2016 встановлена позивачу вперше з інших підстав, ніж ІІІ група інвалідності, яка встановлена з 30.01.2023.
Тобто, отримання позивачем захворювання в 2016 році та очевидно в 2022 році, як за часом, так і за обставинами їх отримання відбулося з різних підстав та внаслідок різних ушкоджень здоров'я.
Відтак, встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності в 2023 році, що повязане з захистом Батьківщини, є самостійною підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року складає - 2684,00 гривень.
Відповідно, розмір одноразової грошової допомоги для позивача повинен складати - 671000,00 грн (2684,00 грн. х 250).
З огляду на вказане, відповідач протиправно прийняв рішення про право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2016), в сумі 243000 грн.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскільки вперше інвалідність позивачу встановлена в 2016 році, то й обчислення одноразової грошової допомоги має відбуватися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2016, позаяк ІІІ група інвалідності з 13.07.2016 встановлена позивачу не внаслідок повторного медичного огляду за фактом отримання ним захворювання, а у зв'язку із отриманням нових травм, поранення, за якими було проведено медичний огляд та за наслідками якого встановлено ІІІ групу інвалідності.
Суд зауважує, що в спірному випадку 01.03.2023 відбувся не наступний огляд (перегляд), а новий медичний огляд за фактом отримання нових травм, поранення, внаслідок чого, доводи відповідача про необхідність застосування норм пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII є помилковими.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність правових підстав для його задоволення шляхом визнання протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військо в частині призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року в сумі 243 000 грн., оформленого пунктом 2 протоколом № 738/975 від 04.11.2024 та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням з 30 січня 2023 року ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, з врахуванням вже виплаченої суми допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів у повному об'ємі правомірність своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір», а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців в частині призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року в сумі 243 000 грн., оформленого пунктом 2 протоколом №738/975 від 04.11.2024.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08803498, вул. Святослава Хороброго, 9а, м. Київ, 03151) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням з 30 січня 2023 року ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, з врахуванням вже виплаченої суми допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08803498, вул. Святослава Хороброго, 9а, м. Київ, 03151).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.