ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2025 р. справа № 300/1107/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №300/1107/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дії,
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №300/1107/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
17.09.2025 позивач подав заяву про роз'яснення судового рішення, у якій просить роз'яснити «чи частину 5 резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного суду у справі №300/1107/25 від 31.03.2025 слід розуміти таким чином, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зобов'язане здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», тобто із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії».
До заяви позивач долучив квитанцію на підтвердження відправлення копії заяви відповідачу. Проте, від відповідача станом на дату розгляду заяви по суті не надано пояснень чи заперечень.
Розглянувши дану заяву позивача та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Це означає, що роз'яснення судового рішення є за своєю правовою суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Інакше кажучи це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого судового рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що виникають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення, є як це визначає закон його незрозумілість. Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Сама суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише має пояснити положення постановленого ним рішенням, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє його можливості реалізації або оскарження.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю розширеним мотивуванням судового рішення та способом усунення незрозумілості його змісту, що може виражатись, зокрема, у можливості неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому роз'яснення здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №300/1107/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема абзацами 4-5 резолютивної частини рішення визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосуванням обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку з 01.01.2025 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років від усіх сум грошового забезпечення з урахуванням сум щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства України та всіх підвищень та надбавок без обмеження максимального розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність (а.с. 78-79).
При цьому, суд зауважує, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №300/1107/25 - без змін (а.с. 99-113).
У поданій заяві позивач звертає увагу, що «оскільки в частині 5 резолютивної частин рішення Івано-Франківського окружного суду не має чіткого виснування суду щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність, то у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не має ясності щодо урахування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при проведенні виплати моєї пенсії».
Проте, суд відхиляє такі доводи, адже у випадку незрозумілості у відповідача щодо виконання рішення суду в цій частині саме ГУ ПФУ в Івано-Франківській області звернулося б для роз'яснення рішення суду. А тому такі твердження заявника є всього лише його припущеннями, не підтвердженими жодним чином, та які суд не бере до уваги.
Також заявник зазначив, що в позовній заяві не ставив вимогу про визнання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» незаконною чи щодо її застосування до його перерахованого пенсійного забезпечення.
Проте, суд з цього приводу зауважує, що у мотивувальній частині рішення суду від 31.03.2025 детально і обґрунтовано мотивовано висновки щодо необхідності застосування згаданої Постанови №1, зокрема, з виходом за межі позовних вимог.
Так, у мотивувальній частині рішення суду зазначено таке:
«Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії без її обмеження максимальним розміром, суд зазначає таке.
…
Як слідує з наявного в матеріалах справи протоколу за пенсійною справою ХД-17453 (Міноборони) від 01.01.2025, Головним управлінням ОСОБА_1 з 01.01.2025 розраховано пенсію позивача, розмір якої склав 24 240,21 грн. Однак, призначено до виплати пенсію у розмірі 23 610,00 грн, тобто із урахуванням максимального розміру пенсії (а.с. 63).
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області безпідставно обмежило максимальний розмір пенсії позивача під час здійснення її перерахунку, оскільки таке обмеження є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, у зв'язку з чим такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, судом зроблено висновок, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Водночас, в даному випадку суд бере до уваги, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1), пунктом 1 якої, зокрема установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Пунктом 2 цієї Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Відповідно до пункту 3, ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 01.01.2025.
Положеннями Постанови №1 не надано їй зворотної дії в часі та можливості застосування її приписів з іншої дати. За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною 1 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Зважаючи на відсутність приписів в Постанові №1 про її застосування із іншої дати ніж 01.01.2025, суд дійшов висновку, що вказані нормативні зміни регулюють правовідносини, починаючи з 01.01.2025.
Як слідує із позовних вимог, позивач просить здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.01.2025, тобто з дати, коли набрала чинності Постанова №1.
Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини щодо протиправності дій відповідача, факт перевищення розміру пенсії ОСОБА_1 10-ти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також набрання чинності нового правового регулювання спірних правовідносин, починаючи з 01.01.2025 відповідно до Постанови №1, суд, з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , для належного способу відновлення порушеного права позивача, зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням положень Постанови №1, тобто із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії».
Тобто, суд, враховуючи нове правове регулювання, починаючи з 01.01.2025, вирішив зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням положень Постанови №1, тобто із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд констатує, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №300/1107/25, зокрема його резолютивна частина, є чітким за змістом та зрозумілим, а також не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та не припускає кілька варіантів тлумачення.
У вказаному рішенні вказані норми законодавства, якими мотивував свої висновки суд та якими керувався суд при його ухваленні.
Суд зазначає, що заявником не наведено обставин, які можуть бути підставою для роз'яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №300/1107/25 не підлягає до задоволення.
Керуючись положеннями статей 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №300/1107/25 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.