02 жовтня 2025 року Справа № 280/5506/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.08.2000 по 24.03.2016 в органах податкової міліції ГУ ДФС у Донецькій області;
2) зарахувати до страхового стажу періоду роботи з 01.08.2000 по 24.03.2016 в органах податкової міліції ГУ ДФС у Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із вимогою про зарахування до страхового стажу періодів роботи в органах податкової міліції в ГУ ДФС у Донецькій області з 01.08.2000 по 24.03.2016 шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб. Разом з тим, позивачу до страхового стажу не зараховано спірний період проходження служби, оскільки за даний період відсутня інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу в базі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому що відповідно до Постанови КМУ №770 від 21.08.2019 уповноважені органи повинні подати звіти до територіальних органів Пенсійного фонду України. Позивач вважає, що в період з 01.08.2000 по 24.03.2016 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача спірний період, а саме з 01.08.2000 по 24.03.2016. При цьому, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за спірний період у ДФС України у Донецькій області не може бути підставою для не зарахування цього періодів до страхового стажу позивачу.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
06.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відомості про заробітну плату, дохід, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію, на яку нараховано і з якої сплачено внески вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на підставі звітності, що подається страхувальниками-підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсації відповідно до законодавства. До червня 2016 року суми доходів, отримуваних застрахованою особою (військовослужбовцем), з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені внески, відображалися у звіті загальною сумою та до реєстру застрахованих осіб вони не потрапляли. На сьогоднішній день Пенсійним фондом України, за результатами інформаційного обміну з ДПС на центральному рівні, внесена інформація з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, відповідно до пункту 3 Порядку № 770. Листи про необхідність подання звітності про грошове забезпечення відповідно до Постанови № 770 щодо ОСОБА_1 направлено до: Головного управління ДПС у Донецькій області (від 13.08.2024 № 0500-0710-5/81447); Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (від 13.08.2024 № 0500-0710-9/81451). З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.07.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду належних доказів реєстрації у встановленому законом порядку проживання (перебування, знаходження) позивача за адресою, зазначеною у позовній заяві (вул.Гоголя, 67-а, м.Запоріжжя, 69063), або іншою, на яку поширюється територіальна юрисдикція Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 17.07.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці та навчанні згідно з довідками Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/74 від 20.08.2025 та за вих.№ 02-35/25/88 від 23.09.2025, а також участі на семінарі 29.09.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.03.2008 у період з 01.08.2000 по 24.03.2016 працював в органах податкової міліції (Державна податкова адміністрація у Донецькій області, з 15.03.2012 Державна податкова адміністрація реорганізована в Державну податкову службу, з 23.07.2013 відряджений для подальшого проходження служби у розпорядження Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, з 28.09.2015 Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області).
На звернення позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.08.2024 №21471-20722/Т-07/8-0500/24 повідомлено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №770 забезпечується наповнення реєстру наповнення реєстру застрахованих осіб відсутніми відомостями про грошове забезпечення та сплату страхових внесків військовослужбовців та відповідне зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям, які звернулися за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Станом на теперішній час до територіальних органів Пенсійного фонду України означена вище інформація військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення подається на паперових носіях у вигляді звіту за формою згідно з додатком до Порядку, завіряється підписом керівника (або уповноваженого органу) та скріплюється печаткою. Згідно з Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. А у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Також повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області листами від 13.08.2024 № 0500-0710-5/81447 до Головного управління ДПС у Донецькій області та від 13.08.2024 № 0500-0710-9/81451 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області доведено про необхідність подання звітності за ОСОБА_1 згідно до Порядку. Повідомлено про можливість самостійно звернутись до страхувальників або до правонаступників з означеного питання.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 13.08.2024 № 0500-0710-5/81447 «Щодо подання звітності по ОСОБА_1 згідно постанови КМУ від 21.08.2019 № 770» звернулось до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому повідомило про можливість подання до територіальних органів Фонду звітності у відповідності до абз. 3 п. 4 Порядку подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року. Звіт подається на паперових носіях, завіряється підписом керівника (або уповноваженого органу) та скріплюється печаткою. Звітність за ліквідованого страхувальника подається правонаступником.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 13.08.2024 № 0500-0710-9/81451 «Щодо подання звітності по ОСОБА_1 згідно постанови КМУ від 21.08.2019 № 770» звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просило для забезпечення достовірної інформації в Реєстрі застрахованих осіб повідомити відповідальних осіб страхувальника (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області) або правонаступника щодо подання звітності у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 770 «Про затвердження порядків зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу та подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських».
На звернення позивача щодо видачі довідки про грошове забезпечення за період служби з 01.08.2000 по 24.03.2016 в органах податкової міліції та передачі звітності до ПФУ в Донецькій області листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.04.2025 №127/Т/05-99-10-02-26 позивача поінформовано, що діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в якій ДПС та ГУ ДПС є правонаступниками ДФС та ГУ ДФС у Донецькій області. Підрозділи податкової міліції у структурі ДПС та ГУ ДПС у сфері трудових правовідносин, з питань грошового забезпечення, підготовки довідок тощо Постановою №1200 не передбачено.
У матеріалах справи також містяться відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела /суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 2000 по 2016 рік, в яких зазначено про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми доходу (суми нарахованого та перерахованого податку).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.08.2000 по 24.03.2016 в органах податкової міліції ГУ ДФС у Донецькій області, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон №1058-IV).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1058-IV:
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частин першої, другої, статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Статтями 11, 14 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та страхувальників.
Військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового та начальницького складу включено до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, Законом України від 03.04.2007 №857 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», доповнивши статтю 11 пунктом 17.
Частиною першою статті 21 Закону №1058-IV установлено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Наведеними правовими нормами визначено обов'язок роботодавця щодо подання до Пенсійного фонду відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески (персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб), правила зарахування органами Пенсійного фонду відповідних періодів до страхового стажу у цілях призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана вести відповідно до законодавства реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та у складі цього реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи пенсійного страхування.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI), дія якого відповідно до статті 2 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.
Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1 частини першої статті 1 Закону №2464-VI).
За змістом положень статті 16 Закону №2464-VI Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації просплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону №2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
У свою чергу, до обов'язків Пенсійного фонду та його територіальних органів стосовно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відносяться: забезпечення своєчасного внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (частина перша статті 14-1 Закону №2464-VI).
Згідно із частиною шостою статті 20 Закону №2464-VI зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Суд також враховує, що постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення №10-1), яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 4 розділу І Положення №10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Нормами пункту 2 розділу ІІ Положення №10-1 визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Положення №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення №10-1, у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Отже, законодавцем встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких.
Абзацами шістнадцятим, сімнадцятим підпункту 27 пункту 19 розділу I Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV викладено у такій редакції: «Зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного Державною бюджету України. Протягом п'яти років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.».
Абзацом четвертим підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року стосовно військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.
Відповідно до абзаців шістнадцятого, сімнадцятого підпункту 27 пункту 19 розділу I та абзацу четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 770 (чинна з 28.08.2019) затверджено:
1. Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 року;
2. Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським (далі - Порядок №770).
Відповідно до пункту 1 Порядку №770 цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).
За приписами пункту 3 Порядку №770 відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію.
Крім цього, згідно з пунктом 4 Порядку №770, у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.
Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки: за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року - не пізніше ніж 1 грудня 2019 року; за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року - не пізніше ніж 1 травня 2020 року; за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 року; за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 року; за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.
Звіт подається у вигляді електронного документа (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису). У разі неможливості подання звіту у вигляді електронного документа він подається на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника або уповноваженого органу та скріплений печаткою (за наявності) (подається страхувальником або уповноваженим органом разом із звітом в електронній формі на електронних носіях інформації) (пункт 5 Порядку №770).
Згідно з пунктом 14 Порядку №770 відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.
Поряд з тим, пунктами 9, 10 Порядку №770 передбачено, що на територіальний орган Пенсійного фонду України покладено повноваження щодо звіряння звіту, поданого відповідно до цього Порядку, з поданими страхувальником або уповноваженим органом раніше відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення. А у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб, не пізніше ніж через два робочі дні орган Пенсійного фонду України повідомляє страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей.
Пунктом 13 Порядку №770 також передбачено, що додаткові документи подаються страхувальником або уповноваженим органом, якщо у звіті не було зазначено застраховану особу.
Таким чином, суд зазначає, що аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок внесення відомостей про застрахованих осіб до реєстру, дозволяє дійти висновку, що такий обов'язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган.
У розглядуваній справі з наданих позивачем Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору суд встановив, що у період з 01.08.2000 по 24.03.2016 позивач як платник податку обліковувався в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Центральній державній податковій інспекції (Центральний район м. Маріуполь). При цьому такі відомості містять лише інформацію про отримання доходів позивачем від органів податкової міліції Головного управління ДФС у Донецькій області за період з 3 кварталу 2004 року (Державна податкова інспекція у місті Маріуполі, з 1 кварталу 2012 року - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, з 3 кварталу 2013 року - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області), а також в органах податкової міліції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 4 кварталу 2013 року (Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) по 2 квартал 2016 року.
Таким чином, у спірний період страхувальником позивача були Головне управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про те, що Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) та Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) знаходяться в стані припинення, тобто є такими, що можуть і повинні нести зобов'язання щодо своїх працівників, в тому числі і подання звіту.
Отже, обов'язок подання відомостей про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та іншої інформації, необхідної для обчислення, призначення та здійснення пенсійних виплат та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних покладено саме на страхувальника або уповноважений орган - Головне управління ДФС у Донецькій області та Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.
До того ж, у листі Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.04.2025 №127/Т/05-99-10-02-26 позивача було повідомлено, що діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в якій ДПС та ГУ ДПС є правонаступниками ДФС та ГУ ДФС у Донецькій області.
Відповідно до пунктів 5, 6 розділу IV Положення №10-1, органи Пенсійного фонду України уповноважені вносити відомості про застраховану особу в реєстр застрахованих осіб тільки: 1) у разі ліквідації страхувальника без визначення правонаступника за відповідним рішенням суду, що набрало законної сили; 2) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень.
Суд зауважує, що Головне управління ДФС у Донецькій області та Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не ліквідовані (відомості щодо їх ліквідації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні), а тому зобов'язані подати до органу Пенсійного фонду відсутню у реєстрі інформацію, за період служби позивача в органах податкової міліції.
Інформацію про відсутність у страхувальників звітності (відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків) матеріали справи не містять.
Разом з тим, відповідачем вживались дії щодо спонукання страхувальників надати звітність про грошове забезпечення відповідно до Порядку № 770 щодо ОСОБА_1 шляхом направлення листів до Головного управління ДПС у Донецькій області (від 13.08.2024 № 0500-0710-5/81447) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (від 13.08.2024 № 0500-0710-9/81451). Відповіді на вказані листи матеріали справи не містять.
Суд погоджується з позивачем, що останній не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через невиконання або неналежне виконання страхувальником його обов'язків по нарахуванню і сплаті страхових внесків (єдиного внеску). Разом з тим, зарахування періоду роботи до страхового стажу (внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб) має відбуватися відповідно до законодавчо визначеного порядку (процедури), після отримання пенсійним органом звітності про грошове забезпечення позивача та сплату страхових внесків від страхувальника.
Таким чином, за відсутності у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.08.2000 по 24.03.2016 в органах податкової міліції.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: пл.Соборна, буд.3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122; код ЄДРПОУ 13486010.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.10.2025.
Суддя К.В.Мінаєва