02 жовтня 2025 рокуСправа № 280/7550/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши заяву представника позивача адвоката Литвинця Юрія Володимировича (Запорізька область, м. Запоріжжя РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у нездійснені ОСОБА_1 виплати щомісячного грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження служби) на рівні, визначеному Законодавством України, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (у період з 23.12.2022 по 31.12.2022) та Законом України від "Про державний бюджет на 2023 рік" (у період з 01.01.2023 по 19.05.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження служби), на рівні, визначеному Законодавством України, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (за період з 23.12.2022 по 31.12.2022) та Законом України від "Про державний бюджет на 2023 рік" (за період з 01.01.2023 по 19.05.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у нездійснені ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, п.п. 2, 10 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07.06.2018 №260, за період перебування на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 29 по 31 травня 2023 року включно збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, п.п. 2, 10 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07.06.2018 №260, за період перебування на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 29 по 31 травня 2023 року включно збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 , які полягає у нездійснені ОСОБА_1 у день звільнення з військової служби виплати, визначених наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23.08.2023 № 216 компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік (3 дні); грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік; компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік (18 днів); одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 за 8 календарних місяців у повному обсязі, зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 визначені наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23.08.2023 № 216: компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік (3 дні); грошову допомоги на оздоровлення за 2023 рік; компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік (18 днів); одноразову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 за 8 календарних місяців, з урахуванням грошового забезпечення на рівні, визначеному Законодавством України, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (за період з 23.12.2022 по 31.12.2022) та Законом України від "Про державний бюджет на 2023 рік" (за період з 01.01.2023 по 19.05.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в адміністративній справі № 280/7550/24 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 03.04.2025.
Виконавчі листи позивачем не отримувалися.
22 вересня 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Литвинця Юрія Володимировича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. У своїй заяві заявник стверджує, що відповідач, протягом більше чотирьох місяців, навмисно не виконує означене рішення суду та просить суд зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, призначено до розгляду заяву без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні та запропоновано учасникам подати до суду письмові пояснення щодо заяви, яка перебуває на розгляді, а також документи в обґрунтування наданих пояснень.
Відповідач 02.10.2025 надав суду додаткові пояснення по справі в яких зазначив, що з червня 2021 року по теперішній час особовий склад військової частини НОМЕР_3 залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у областях України, що унеможливлює своєчасно відпрацьовувати належним чином будь яку кореспонденцію в тому числі судову, таким чином кошти першочергово виділяються на потреби забезпечення військовослужбовців та оборону Держави. У зв'язку із тим, що військова частина НОМЕР_3 згідно статті 22 Бюджетного Кодексу України є розпорядником коштів 3 рівня, це унеможливлює здійснення перерахунків, виконання у такій спосіб рішення суду. Військова частина НОМЕР_3 подає розрахунки для перевірки і отримання коштів розпорядником 2 рівня - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після отримання відповідного фінансування, військова частина НОМЕР_3 , згідно рішення суду, невідкладно перерахує кошти на розрахунковий рахунок громадянина . Однак кошти на рахунок військової частини станом на 02.10.2025 не надійшли.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
З огляду на матеріали справи суд вказує на відсутність доказів виконання відповідачем рішення суду та вчинення ним всіх можливих залежні від нього дії по виконанню рішення суду.
Отже, зважаючи на те, що судове рішення у справі набрало законної сили та відповідачем не виконане, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №280/7550/24 - 30 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень - відповідачем даної ухвали.
Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача адвоката Литвинця Юрія Володимировича (Запорізька область, м. Запоріжжя РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №280/7550/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 подати звіт про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №280/7550/24 у строк 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання даної ухвали про встановлення судового контролю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвала виготовлена та підписана 02 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз