02 жовтня 2025 року Справа № 280/7558/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
28.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000244/1 від 31.07.2025;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі;
- призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі №280/7558/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою суду від 10.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/7558/25 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№43259 від 28.08.2025). Зокрема зазначено, що декларантом подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 64 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - Митний кодекс України). Зауважено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не може свідчити про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№45327 від 10.09.2025). В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем зазначено, що під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів на підставі якого було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Мототехімпорт» (код ЄДРПОУ 44830259) зареєстровано юридичною особою 07.11.2022. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства.
03.01.2023 між позивачем (Покупець) та компанією TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD, Китай (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт №BTSS1 (далі - Контракт №BTSS1) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту (а.с. 55 - 57).
За умовами пункту 2.1 Контракту №BTSS1 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту №BTSS1).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту №BTSS1 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
18.04.2025 сторонами контракту підписано Специфікацію №2025-1, якою погоджено поставку велосипедів (двоколісні дорожні для дорослих та дітей) в загальній кількості 1440 штук на загальну суму 29 460,00 доларів США. Строк поставки липень-серпень 2025; виробник товару TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD, Китай; умови поставки - FOB CN XINGANG, Китай, на умовах згідно з правилами INCOTERMS 2010; оплата - 100% передплата (а.с.58).
27.06.2025 сторони уклали Додаткову угоду №1 від 27.06.2025, якою було змінено умови оплати.
Відповідно до Контракту №BTSS1, Специфікації від 18.04.2025 №2025-1, та рахунку-фактури №BTSS2025-1 від 30.04.2025 було здійснено поставку велосипедів (двоколісні дорожні для дорослих та дітей) загальною вартістю 29 460,00 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем через електронну систему до Тернопільської митниці було подано митну декларацію №25UA403070006665U2 від 28.07.2025 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації:
Велосипеди двоколісні дорожні для дорослих та дітей, без двигуна, нові, з шарикопідшипниками, у частково розібраному стані:
- Велосипед SPARK HUNTER JR. 24 "ал12" ам лок-аут диск - 330шт.
- Велосипед SPARK FORESTER JR. 24 "ст11" ам лок-аут диск - 220шт.
- Велосипед SPARK FORESTER JR. 24 "ст13" ам лок-аут диск - 230шт.
- Велосипед SPARK SHARP JR. 24 "ст12" ам лок-аут диск - 165шт.
- Велосипед SPARK WAVE JR. 24 "ст12" ам лок-аут диск - 165шт.
- Велосипед SPARK MONTERO JR. 24 "ал11" ам лок-аут диск - 160шт.
- Велосипед SPARK MONTERO JR. 24 "ал13" ам лок-аут диск - 170шт.».
Митна вартість зазначених товарів ТОВ «Мототехімпорт» була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №BTSS-1 від 03.01.2023; Додаток (специфікація) до нього: №2025-1 від 18.04.2025; Додаткова угода №1 від 27.06.2025; Інвойс (рахунок - фактура) №BTSS2025-1 від 30.04.2025; пакувальний лист від 30.04.2025; сертифікат країни походження товару №C25MA06E3EH50001 від 20.05.2025; платіжна інструкція №1566 від 27.06.2025; технічні характеристики товару.
На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025 та договір про надання транспортно-експедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025; коносамент №BW25050203 від 18.05.2025; Рахунки (інвойси) №G10872 від 14.07.2025 та №2834 від 14.07.2025; Акт виконаних послуг від 14.07.2025; Довідки про транспортні витрати від 14.07.2025; Заявки на перевезення №44 від 09.05.2025 та №44 від 08.07.2025; залізничні накладні УМВС №590117, №590174, №590232, №590372 від 18.07.2025.
28.07.2025 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.39 зворотній бік).
На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «Мототехімпорт» листом №290701 від 29.07.2025 надано відповідачу наявні додаткові документи, а саме: виписку з банківського рахунку від 02.07.2025, прайс-лист та комерційну пропозицію виробника від 08.04.2025.
31.07.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000244/1 в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:
«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
- «не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару»;
- «до митного оформлення надано договір про перевезення від 27.02.2025 № Х270225 - 40, рахунок на перевезення від 14.07.2025 № 2834, довідка про транспортні витрати від 14.07.2025 №3581, заявка на перевезення від 08.07.2025 №44 де виконавцем/ перевізником зазначено ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК», хоча у накладних УМВС від 18.07.2025 № 590117, 590174, 590232, 590372 наявна інформація, щодо перевізника «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa» до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa»;
- «накладні УМВС від 18.07.2025 № 590117, 590174, 590232, 590372 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992»;
- «в п.6 Специфікації від 18.04.2025 № 2025-1 до контракту від 03.01.2023 № BTSS-1, відповідно до якої здійснюється поставка товару зазначено 100% передоплату за товар. Додаткова угода №1, що вносить зміни в п.6 специфікації від 18.04.2025 № 2025-1 до контракту від 03.01.2023 № BTSS-1, а саме: передоплата 29 210,3 дол. США, оплата 247,7 дол. США протягом 180 днів з моменту фактичної доставки товару укладена між сторонами контракту 27.06.2025, проплата за товар згідно платіжної інструкції №1566 також була здійснена 27.06.2025, проте відповідно до коносаменту №BW25050203 відправка товару була здійснена 18.05.2025. Тобто додаткова угода із змінами умов оплати за товар та сама оплата відбулися вже після фактичної відправки товару, що суперечить п.6 Специфікації від 18.04.2025 № 2025-1 до контракту від 03.01.2023 № BTSS-1 відповідно до якої здійснювалася зовнішньоекономічна операція та була чинна на час відправки товару»;
- «копія платіжної інструкції від 27.06.2025 № 1566 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216)»;
- в поданих до митного оформення документах зазначено різні умови поставки Інкотемс 2010. В одних зазначено FOB XINGANG, в інших FOB TIANJIN;
- не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару;
- прайс-лист, комерційну пропозицію від 08.04.2025 № б/н, щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB TIANJIN, що обмежує конкурентність.
На підставі даного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000399 (а.с.42).
Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію №25UA403070006838U0 від 01.08.2025.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000244/1 від 31.07.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.
Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що під час декларування митному органу для підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості були надані: договір про мультимодальне перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025; договір про надання транспортноекспедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025; коносамент №BW25050203 від 18.05.2025; рахунки №G10872 від 14.07.2025 року та №2834 від 14.07.2025; Акт виконаних послуг від 14.07.2025; Довідки про транспортні витрати від 14.07.2025 року; Заявки на перевезення №44 від 09.05.2025 та №44 від 08.07.2025; залізничні накладні №590117, №590174, №590232, №590372 від 18.07.2025 року. Зазначені документи підтверджують факт здійснення мультимодального перевезення товарів (морським та наземним (залізничним) транспортом), а також загальну вартість понесених транспортних витрат.
Отже, наданий пакет документів є повним і достатнім для підтвердження витрат на транспортування, які є складовою митної вартості.
Щодо вимоги надати копію митної декларації країни відправлення та висновок про вартісні характеристики товару, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення : «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Отже, ненадання експортної декларації країни відправлення не може бути самостійною підставою для невизнання заявленої митної вартості, якщо вона підтверджується іншими первинними документами.
Щодо висновку про вартісні характеристики. Такий висновок також є додатковим документом. Наданий декларантом пакет первинних документів (контракт, специфікації, інвойс, пакувальний лист, платіжні документи, прайс-лист, комерційна пропозиція) є повним, послідовним, не містить розбіжностей та повною мірою підтверджує вартість товару.
В спірному рішенні митний орган в якості підстави для коригування митної вартості зазначає - «до митного оформлення надано договір про перевезення від 27.02.2025 №Х270225-40, рахунок на перевезення від 14.07.2025 №2834, довідка про транспортні витрати від 14.07.2025 №3581, заявка на перевезення від 08.07.2025 №44 де виконавцем/перевізником зазначено ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК», хоча у накладних УМВС від 18.07.2025 №590117, 590174, 590232, 590372 наявна інформація, щодо перевізника «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa» до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa».
Судом встановлено, що позивач уклав договір №Х270225-40 від 27.02.2025 із ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» про надання транспортно-експедиторських послуг. Відповідно до умов цього договору, ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» виступило головним експедитором, який взяв на себе зобов'язання з організації перевезення вантажу з порту Гданськ до міста Тернополя.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та пунктом 4.3 укладеного договору, експедитор має право залучати третіх осіб до виконання своїх зобов'язань, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником. Реалізуючи це право, ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» залучило компанію «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o.» як фактичного перевізника для здійснення етапу залізничного перевезення.
Позивач, як замовник послуг, є стороною договірних відносин виключно з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС». Відповідно, позивач не є стороною договору перевезення, укладеного між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o.».
Щодо зауваження митниці про те, що «накладні УМВС від 18.07.2025 №590117, 590174, 590232, 590372 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 (далі-Угода).
Відповідно до статті 15 даної Угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 Угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірники залізничних накладних не містять сторінок з інформацією щодо тарифу та вартості перевезення товару. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України».
Судом встановлено, що вартість залізничного перевезення за межами митної території України була належним чином задокументована та підтверджена наданими позивачем документами, зокрема у: договорі про надання транспортно-експедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025, рахунку-фактурі від експедитора №2834 від 14.07.2025, де вартість перевезення за маршрутом Гданськ - м/п Мостиська-Пшемисль виділена окремими позиціями, довідці про транспортні витрати від 14.07.2025, яка була спеціально видана для митних органів і містить чітке зазначення вартості перевезення до кордону України.
Про твердження митниці про «в п.6 Специфікації від 18.04.2025 №2025-1 до контракту від 03.01.2023 №BTSS-1, відповідно до якої здійснюється поставка товару зазначено 100% передоплату за товар. Додаткова угода №1, що вносить зміни в п.6 специфікації від 18.04.2025 №2025-1 до контракту від 03.01.2023 №BTSS-1, а саме: передоплата 29 210,3 дол. США, оплата 247,7 дол. США протягом 180 днів з моменту фактичної доставки товару укладена між сторонами контракту 27.06.2025, проплата за товар згідно платіжної інструкції №1566 також була здійснена 27.06.2025, проте відповідно до коносаменту №BW25050203 відправка товару була здійснена 18.05.2025. Тобто додаткова угода із змінами умов оплати за товар та сама оплата відбулися вже після фактичної відправки товару, що суперечить п.6 Специфікації від 18.04.2025 №2025-1 до контракту від 03.01.2023 №BTSS-1 відповідно до якої здійснювалася зовнішньоекономічна операція та була чинна на час відправки товар» суд зазначає наступне.
Згідно зі статтями 49 та 58 Митного кодексу України, основою для визначення митної вартості є ціна угоди, тобто сума, яка була або буде фактично сплачена за товар. Терміни та порядок розрахунків між продавцем та покупцем є виключно комерційною домовленістю сторін і не впливають на розмір цієї ціни. Графік та умови оплати є лише порядком виконання грошового зобов'язання і не змінюють саму вартість товару.
Судом встановлено, що сторони діяли в межах своїх договірних прав, уклавши Додаткову угоду №1 від 27.06.2025, якою було змінено умови оплати. Цивільне та господарське законодавство дозволяє сторонам вносити зміни до договору в будь-який час за взаємною згодою.
Вартість товару, зазначена в рахунку-фактурі №BTSS2025-1 у розмірі 29 460,00 доларів США, була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1566 та випискою банку. Той факт, що продавець відвантажив товар до моменту отримання повної передоплати, свідчить лише про комерційні відносини між партнерами та згоду Продавця на такий порядок розрахунків. Це не змінює узгоджену ціну товару.
Таким чином, відсутні будь-які підстави вважати, що зміна порядку розрахунків якимось чином вплинула на вартість угоди. Зазначене зауваження не є розбіжністю в розумінні статті 53 Митного кодексу України і не може бути законною підставою для сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості.
Щодо твердження «копія платіжної інструкції від 27.06.2025 №1566 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216» суд зазначає наступне.
Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 затверджено Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, який містить розділ II з назвою «Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах», пунктом 14 якого визначено вимоги до обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, зокрема: 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.
Разом із тим, відповідно до пункту 26 вказаного Положення № 216, надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.
Досліджена судом копія платіжної інструкції від 27.06.2025 № 1566 містить відмітки банку, що свідчить і про відповідність заповнення реквізитів даної платіжної інструкції в іноземній валюті вимогам розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, і про прийняття та її виконання банком.
Зазначене спростовує доводи митниці про те, що надана позивачем платіжна інструкція не може бути прийнята як підтвердження оплати за товар.
Щодо твердження митниці про те, що в поданих до митного оформлення документах зазначено різні умови поставки Інкотемс 2010, в одних зазначено FOB XINGANG, в інших FOB TIANJIN, суд зазначає наступне.
Порт Сінган (Xingang) є основною та невід'ємною частиною морського порту міста Тяньцзінь (Tianjin). У комерційній та логістичній практиці ці назви часто використовуються як взаємозамінні для позначення одного й того ж географічного пункту відвантаження.
Відповідно до правил Інкотермс, за умов поставки FOB (незалежно від того, вказано Xingang чи Tianjin), обов'язки продавця та покупця, а отже, і всі витрати (вартість товару, вартість доставки до порту, вартість фрахту від порту), залишаються абсолютно ідентичними.
Суд зауважує, що різні умови поставки самі по собі не є достатньою підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки митний орган повинен надати об'єктивні докази того, що заявлена вартість не відповідає дійсності, і коригування відбувається виключно на основі документально підтверджених даних згідно з процедурами, встановленими Митним кодексом України.
Дана обставина є лише дрібною технічною неточністю в документах і не може вважатися «обґрунтованим сумнівом» для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
У зв'язку з чим також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ просимо надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Суд зауважує, що витребовуючи вказаний перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.
Більш того, митницею в електронному повідомленні про витребовування додаткових документів взагалі не зазначено наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії та будь- якого обґрунтування витребування від позивача додаткових документів.
З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Так, зі змісту графи 33 оскарженого рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 20.05.2025 №25UA100060513799U4 на рівні 5,2875 дол. США/кг (дол.90.3281 США/шт) (товар - Велосипеди з кульковими підшипниками: -Велосипед дитячий 16" TM Ardis mod. START MG -GREY-170шт; - Велосипед дитячий 16" TM Ardis mod. START MG -PINK-170шт; - Велосипед дитячий 18" TM Ardis mod. START MG -GREY-170шт; -Велосипед дитячий 18" TM Ardis mod. START MG -PINK-165шт; Країна виробництва CN Торговельна марка ARDIS; Виробник NINGBO VALUE BICYCLE CO.,LTD, умови поставки FOB). Коригування обсяг партії та комерційні рівні не проводились.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000244/1 від 31.07.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 18 134,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2907708103 від 20.08.2025 (а.с.9).
Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 18 134,72 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000244/1 від 31.07.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 18 134,72грн (вісімнадцять тисяч сто тридцять чотири гривні 72 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02.10.2025.
Суддя І.В.Садовий