02 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/7098/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи з 60% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 06.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення і в подальшому виплачувати 60% відповідних сум грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначена пенсія 60% від сум грошового забезпечення відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 5%, як ліквідатору аварії на ЧАЕС. Однак, з 01.01.2008 пенсія позивача виплачується без врахуванням доплати до пенсії у розмірі 5%, як ліквідатору аварії на ЧАЕС. Вказані дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечить законодавчим нормам.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
15.05.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №39897/25, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що з 01.01.2008, статтею 13 Закону №2262-XII не передбачено 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та з 31.05.2002 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія позивача у травні 2002 року була призначена у розмірі 60% від сум грошового забезпечення, з яких 5%, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
З 01.01.2008 розмір пенсії позивача перераховано з урахуванням основного розміру 55% від сум грошового забезпечення, без урахування 5%, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру його пенсії з врахуванням 5%, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 06.03.2025 повідомлено позивача, що з дня прийняття на облік пенсія позивача була обчислена відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як особі, яка має вислугу 20 років - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням участі на ЧАЕС). Зауважено, що 29.04.2006 були внесені зміни до статті 13 Закону та скасована дія попередньої її редакції, якою було передбачено, що особам, зазначеним у пунктах "а" і "6" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а тому розрахунок пенсії позивача було проведено за діючою редакцією ст.13 Закону у розмірі 55% від сум грошового забезпечення (за вислугу 20 років).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано умови, норми і порядок пенсійного забезпечення пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
З матеріалів справи слідує, що позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, а тому мав право на підвищення пенсії на 5% при її призначенні.
Статтею 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом "в" статті 13 Закону №2262-ХІІ було передбачено, що особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.01.2008 на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294) відповідач провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів.
З набуттям чинності Законом №3591-IV нова редакція пункту «в» ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ не передбачала указаної відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до відповідних категорій.
Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій визначено ст.63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до ч.1, 3 та 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється ст.13 Закону №2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі ст.63 Закону №2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено з наведених у п.43-48 цієї постанови норм, складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Матеріали справи свідчать, що на час виникнення спірних правовідносин ст.13 Закону №2262-ХІІ була чинною у редакції Закону №3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду по вищезазначеній справі з подібними правовідносинами, в якому вказано, що ст.58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, а тому застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень ст.13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивача з 06.03.2025 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі ст.63 Закону №2262-ХІІ, її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію у розмірі 60% від сум грошового забезпечення. При цьому, станом на 01.01.2008 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з 55% сум грошового забезпечення.
Враховуючи зазначене, суд наголошує, що зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача відбулося не під час призначення пенсії, а на момент здійснення її перерахунку з 01.01.2008.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача з 60% до 55% сум грошового забезпечення, як особі, яка під час проходження служби, брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2, оскільки такі здійснені в порушення чинного законодавства України та порушують гарантоване державою право позивача на соціальний захист.
Враховуючи наведене, суд з метою ефективного захисту права позивача, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до пунктів «а» та «в» частини 1 статті 13 Закону №2262-XI (у редакції, чинній на час призначення пенсії) з врахуванням додаткових 5% грошового забезпечення передбачених для ліквідаторів аварії на ЧАЕС і віднесених до 2-ї категорії.
При цьому, суд зазначає, що позовна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати призначену пенсію у розмірі 60% від сум грошового забезпечення у подальшому, заявлена позивачем щодо правовідносин, які ще не виникли - виплачувати пенсію (тобто на майбутнє).
Відповідно до змісту положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягають лише порушені права, відтак позовні вимоги, звернені на майбутнє, не можуть бути захищені у судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність відмови у перерахунку пенсії, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 відповідно до пунктів «а» та «в» частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії) з врахуванням додаткових 5 відсотків грошового забезпечення передбачених для ліквідаторів аварії на ЧАЕС і віднесених до 2-ї категорії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, відповідно до пунктів «а» та «в» частини 1 статті 13 Закону №2262-XI (у редакції, чинній на час призначення пенсії) з врахуванням додаткових 5 відсотків грошового забезпечення передбачених для ліквідаторів аварії на ЧАЕС і віднесених до 2-ї категорії, починаючи з 06.03.2025, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
02.10.25