про повернення позовної заяви
01 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/21065/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 серпня 2025 року ВП №78839785, винесену старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сорокою Тетяною Леонідівною.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору та відсутності підстав для задоволення заявленого у позові клопотання про відстрочення сплати судового збору, й надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою від 17 вересня 2025 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору та продовжено на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Відмовляючи у відстроченні сплати судового збору суд виходив з того, що сформована у доданій до клопотання заявці потреба у додатковому фінансуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, включаючи присуджені виплати за судовими рішеннями, а також інших видатків за КЕКВ 2800 за напрямом "грошового забезпечення" не підтверджує відсутність коштів у розпорядженні позивача, зокрема для сплати судового збору у цій справі у сумі 2422,40 грн, як і не доводить достатність ужитих заходів щодо виділення фінансування (у разі його відсутності, що позивачем не підтверджено жодними доказами) за напрямом "судових витрат".
Роблячи такі висновки судом проаналізовано додану до клопотання Основну заявку-розрахунок Військової частини НОМЕР_1 , якою сформовано відповідний запит на визначення потреби фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення на вересень 2025 року. Отже, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір та вжиття послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання позовної заяви саме у даній справі, позивачем на розгляд суду не надано.
26 вересня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, аналогічного змісту заявленому у позові клопотанні та попередньо поданому 12 вересня 2025 року, з доданням Додаткової заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення (від 18 вересня 2025 року № 8694).
Розглянувши повторно заявлене клопотання та визначаючись щодо достатності підстав для відстрочення сплати судового збору суд зазначає таке.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Тому судом досліджено та детально проаналізовано надану Військовою частиною НОМЕР_1 Додаткову заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення (від 18 вересня 2025 року № 8694), та з'ясовано формування у такий спосіб військовою частиною потреби на виділення коштів за напрямками, зокрема: у рядку "153 "Бердичівський ВДВС" "Рішення суду (у разі відсутності дозволу) № 78775540, від 12 серпня 2025 року", "16 травня 2025 року", сума 2423"; у рядку "154 "Бердичівський ВДВС" "Рішення суду (у разі відсутності дозволу) № 78839785, від 13 серпня 2025 року", "16 травня 2025 року", сума 2423"; у рядку "155 "Бердичівський ВДВС" "Рішення суду (у разі відсутності дозволу) № 78775186, від 06 серпня 2025 року", "23 червня 2025 року", сума 2423".
Однак у цій справі за № 240/21065/25 судом постановлено ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02 вересня 2025 року та від 17 вересня 2025 року; у Єдиному державному реєстрі судових рішень ці судові ухвали обліковуються за номерами 129940453 та 130316486 відповідно. Тому відсутні підстави вважати сформованою та доведеною до органу фінансування потребу щодо виділення коштів для сплати судового збору у цій справі, з урахуванням доводів Військової частини НОМЕР_1 про їх відсутність. В аспекті останнього суд зауважує на тому, що військовою частиною не надано жодних доказів на підтвердження відсутності у її розпорядженні коштів, зокрема на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн, оскільки доданими до заявлених клопотань про відстрочення судового збору заявками визначено потреби у дофінансуванні виплат за судовими рішеннями, тобто потреби бюджетного фінансування грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, зазначеним не підтверджено наміру позивача виконати обов'язок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі, що, своєю чергою, не доводить його добросовісної поведінки, на чому зауважує позивач покликаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 560/16696/23.
Щодо посилання Військової частини НОМЕР_1 на вказану постанову Верховного Суду, суд звертає увагу позивача, що у цій постанові висновки Верховного Суду зроблено у питанні продовження процесуального строку усунення недоліків апеляційної скарги (в частині сплати судового збору). В цьому аспекті Верховним Судом зазначено, що оцінюючи обставини щодо продовження процесуального строку, суд повинен виходити з оцінки та аналізу усіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно виконати свій обов'язок, у даному випадку щодо сплати судового збору. Тому Суд зауважив, що відповідачем у клопотанні було зазначено, що грошові кошти на оплату судового збору на момент подання клопотання відсутні, проте для оплати судового збору військовою частиною було замовлено кошти з Державного бюджету України, в підтвердження чого долучено розрахунок та додаткову заявку-розрахунок з додатком 2.
Враховуючи ці обставини Суд у згаданій постанові від 18 лютого 2025 року зауважив, що подане клопотання було подано не з підстав звільнення або відстрочення сплати судового збору, а саме з підстав продовження строку на усунення недоліків, з обґрунтуванням відсутності можливості сплати судового збору саме станом на останній день строку на усунення недоліків.
Відмінність процесуального питання, постановленого на вирішення суду, не дозволяє застосувати відповідні висновки при вирішенні питання відстрочення сплати судового збору у цій справі.
Тому суд зазначає, що доводи Військової частини НОМЕР_1 не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок позивача, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. У цій справі судом двічі встановлювався строк (ухвалами від 02 та 17 вересня 2025 року), який є достатнім для виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання позову до суду. При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
За усталеною практикою Верховного Суду відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними (постанови Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 200/1965/24, від 19 червня 2025 року у справі № 380/14101/24).
Принагідно суд також зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на судовий розгляд кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, за відсутності належних та підтверджених документально підстав для відстрочення Військовій частині НОМЕР_1 сплати судового збору, заявлене клопотання належить залишити без задоволення, а позовну заяву за правилами частини четвертої статті 169 КАС України - повернути військовій частині без розгляду.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив:
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 серпня 2025 року ВП №78839785, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько