про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/34480/23
категорія 110010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Про", про визнання протиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу,
установив:
12 грудня 2023 року Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об'єкта РДГВН У-18-96/1, визнати протиправним та скасувати протокол №4515 від 18 вересня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14 листопада 2018 року № 6294, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» з метою видобування гранітів Слобідського - 1 родовища на території Коростишівського району Житомирської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/34480/23 за вказаним позовом визначено суддю Шуляк Л.А.
Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Державна комісія України по запасах корисних копалин подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами щонайменше у 2018 році (дня опублікування рішень про погодження та надання спеціального дозволу ТОВ «Стоун Про»), а враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року та лист-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 31 серпня 2021 року № 12/2-320вих-514окв-21 міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, не через 5 років після отримання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами.
Державна служба геології та надр України також подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Прокурор подав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, де вказує, що для звернення до адміністративного суду прокурору встановлюється шестимісячний строк. Зазначає, що про порушення, які стали підставою звернення до суду, стало відомо лише після ознайомлення 17 жовтня 2023 року працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження №52018000000001132 від 14 листопада 2018 року. Раніше документи з органів влади з цього питання прокурором не витребовувалися.
ТОВ «Стоун Про» подало клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів щодо наявності обставин, які б об'єктивно унеможливили звернення прокурора до суду в інтересах держави протягом визначеного законом строку, зокрема - доказів неможливості звернення із відповідними запитами до державних органів з метою перевірки оскаржуваних рішень та надрокористування, що здійснювалося ТОВ «Стоун Про» ще з 2018 року, до листопада 2023 року. Звертає увагу, що отримання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами №6294 з метою видобування гранітів, родовище Слобідське-1 у Коростишівському районі Житомирської області, строком на 20 років до 14 листопада 2038 року є загальнодоступною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті (http://geoinf/kiev/ua/specdozvoli). Також зауважує, що кримінальне провадження №52018000000001132 від 14 листопада 2018 року Національним антикорупційним бюро України закрито ще 18 січня 2022 року в зв'язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення - майже за два роки до звернення прокурора до суду.
Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року позовну заяву залишено без розгляду, оскільки з матеріалами кримінального провадження працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ознайомився лише 17 жовтня 2023 року. Прокурором не наведено обґрунтувань та не надано доказів на їх підтвердження, які свідчать про наявність причин неможливості прокурора раніше ознайомитись із такими матеріалами та надіслати їх позивачу. З урахуванням наведеного, про закриття кримінального провадження №52018000000001132 мало бути відомо Спеціалізованій екологічній прокуратурі, яка здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у такій категорії справ, яка в свою чергу, мала вжити всіх заходів для своєчасного ознайомлення та подальшого надсилання матеріалів цього кримінального провадження позивачу для представництва інтересів держави. Суд уважав, що отримання позивачем матеріалів кримінального провадження 31 жовтня 2023 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення прав держави, а свідчить лише про час, коли органи прокуратури почали вчиняти дії щодо реалізації права на звернення до суду з цим позовом. Також, органам прокуратури додатково стало відомо про порушення інтересів держави, які підлягають захисту в суді 18 січня 2022 року - після закриття кримінального провадження №52018000000001132. Проте позов подано лише 12 грудня 2023 року, тобто з порушенням тримісячного строку з дня виявлення таких порушень. При цьому, причини пропуску строку звернення до суду, наведені прокурором у заяві про поновлення цього строку, суд визнав неповажними.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року скасовано, справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції вказав, що у справі прокурор листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не скеровував. Після виявлення факту порушення інтересів держави в межах кримінального провадження заступником керівника обласної прокуратури в найкоротші строки був скерований позов до суду. Крім того, в розглядуваному випадку, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, строк звернення прокурором до суду становить шість місяців з для виявлення порушень, а не три місяці як встановив суд першої інстанції. Підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після надання детективом Національного антикорупційного бюро України дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування та ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження №52018000000001132 від 14 листопада 2018 року у частині документів, які стосуються отримання ТОВ «Стоун Про» оспорюваного спеціального дозволу. Працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, на підставі такого дозволу, 17 жовтня 2023 року ознайомився з матеріалами вказаного кримінального провадження. Таким чином, порушення, які стали підставою для звернення до суду, стали відомі прокурору лише після 17 жовтня 2023 року, тобто після розголошення відомостей досудового розслідування вказаного кримінального провадження з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою суду від 23 січня 2025 року справу прийнято до провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» знову подало клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що існують обставини, які вказують на виявлення та ознайомлення прокурора з матеріалами та підставами позову у справі №240/34480/23 ще 2020 року, а також передчасний висновок правосуддя у цій справі про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку. Зокрема, у вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року в кримінальному провадженні №12020100040001223 (у справі №755/2831/20), де обвинувачення здійснювалося прокурором, а вирок опубліковано 24 березня 2020 року, ретельно досліджені й перелічені усі підстави, обставини та документи, що їх перелічує прокурор у позовній заяві у справі №240/34480/23.
Таким чином, уважає, що прокурору про підстави звернення з позовом у справі №240/34480/23 стало відомо під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12020100040001223 - не пізніше березня 2020 року, як і усім іншим зацікавленим особам внаслідок публікації вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року в кримінальному провадженні №12020100040001223 (у справі №755/2831/20) в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року запропоновано позивачу та відповідачам надати пояснення щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» про залишення позовної заяви без розгляду.
Державна служба геології та надр України подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами щонайменше у 2018 році (дня опублікування рішень про погодження та надання спеціального дозволу ТОВ «Стоун Про»), а враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року та лист-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 31 серпня 2021 року № 12/2-320вих-514окв-21 міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, не через 5 років після отримання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами. Вважає, що позивач дізнався про наявність підстав для звернення з позовом ще 17 червня 2021 року, коли Держгеонадра надали Офісу Генерального прокурора перелік підприємств, які отримували спецдозволи без аукціону.
Прокурор подав заперечення на клопотання ТОВ «Стоун Про» про залишення позову без розгляду, де вказує, що предмет розгляду Дніпровським районним судом міста Києва у справі №755/2831/20 є відмінним від предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132, і судом не досліджувалися обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.
Державна комісія України по запасах корисних копалин подала пояснення, в яких підтримує клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року призначено розгляд справи в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 27 червня 2025 року 14:00.
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року задоволено клопотання Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про поновлення строку звернення до суду з позовом та поновлено цей строк, у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» та Державної служби геології та надр України про залишення позову без розгляду відмовлено.
Суд указав, що після ознайомлення із матеріалами кримінального провадження працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури офісу Генерального прокурора встановлено, що ТОВ «Стоун Про», не будучи надрокористувачем, у лютому 2018 року звернулося до Держгеонадр для проведення державної реєстрації робіт попередньої геолого-економічної оцінки ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області, а у подальшому апробовано запаси корисних копалин, що оформлено протоколом №4515, складеним Державною комісією України по запасах корисних копалин 18 вересня 2018 року, а також видано ТОВ «Стоун Про» 14 листопада 2018 року спеціальний дозвіл на користування надрами № 6294. Офісом Генерального прокурора до Житомирської обласної прокуратури направлено матеріали із кримінального провадження для вирішення питання щодо пред'явлення позову. Ураховуючи те, що раніше Житомирською обласною прокуратурою документи з органів влади з цього питання не витребовувалися, а отримані лише 31 жовтня 2023 року з Офісу Генерального прокурора, вважає, що пропущений процесуальний строк звернення до суду підлягає поновленню. Суд апеляційної інстанції при перегляді ухвали від 16 лютого 2024 року, погодився із зазначеною позицією прокурора та звернув увагу на те, що після здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації ТОВ «Стоун Про» робіт з геологічного вивчення надр в межах Слобідського-1 родовища гранітів у Коростишівському районі Житомирської області, прийняття Державною комісією по запасах корисних копалин оскаржуваного протоколу та наданням товариству спеціального дозволу на користування надрами, Житомирська обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачами вимог законодавства, які порушують інтереси держави. Таким чином, у Житомирської обласної прокуратури не було підстав для скерування запитів у порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою отримання оскаржуваного протоколу, інформації щодо підстав здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації ТОВ «Стоун Про» робіт з геологічного вивчення надр, а також отримання оскаржуваного спеціального дозволу, що вказує на передчасність висновків щодо можливості та обов'язку прокурора з'ясувати відповідні обставини в 2018 році. Крім того, колегія суддів вважала необґрунтованими посилання щодо можливості оскарження прокурором дій та рішень відповідачів, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року, яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом із іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Зокрема вказано, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 364, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, в рамках якого в органів державної влади вилучалися документи, пов'язані з триманням ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами від 14 листопада 2018 року №6294. Початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 364, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, не свідчить про обізнаність слідчого, прокурора, керівника органу прокуратури про відповідні порушення вимог законодавства та порушення інтересів держави. У цій справі прокурор листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не скеровував. Після виявлення факту порушення інтересів держави в межах кримінального провадження заступником керівника обласної прокуратури в найкоротші строки був скерований позов до суду.
Саме в межах названого кримінального провадження № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року встановлювались обставини, які свідчать про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, а саме зловживання службовим становищем службовими особами Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасам корисних копалин при видачі спеціальних дозволів на користування надрами.
У вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року, на який посилається представник ТОВ «Стоун Про», яким колишній директор ТОВ «Дісіжн» визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, не досліджувалися обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.
Отже, предмет розгляду Дніпровським районним судом міста Києва є відмінним від предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132, і судом не досліджувалися обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.
Також суд урахував, що основною вимогою у розглядуваному позові є визнання протиправним та скасування протоколу № 4515 від 18 вересня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, а усі інші вимоги, є похідними, тобто саме після отримання доступу до матеріалів кримінального провадження № 52018000000001132 прокурором було встановлено підстави для представництва інтересів держави та пред'явлення цього позову.
Ухвалою від 14 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОУН ПРО» про відвід судді Шуляк Л.А.
Ухвалою від 14 серпня 2025 року залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» про відвід судді Шуляк Л.А. на підставі частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також 14 серпня 2025 року суддею Шуляк Л.А. заявлено самовідвід, оскільки у справі викладено дві взаємовиключні позиції судді щодо вирішення питання про дотримання строку звернення до суду з позовом, що з урахуванням обставин справи не суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, але, водночас, зумовило виникнення в учасників судового розгляду сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді.
Ухвалою суду від 14 серпня 2025 року заяву судді Шуляк Л.А. про самовідвід від участі в розгляді справи №240/34480/23 задоволено, передано справу для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2025 року, головуючим суддею для розгляду справи №240/34480/23 визначено суддю Окис Т.О.
Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року прийнято справу до провадження та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін на 26 серпня 2025 року.
У судове засідання представники відповідача та третьої особи не прибули, останній просив відкласти розгляд справи.
За результатами розгляду такого клопотання ухвалою суду, яка внесена до протоколу судового засідання, причини неприбуття представника ТОВ «Стоун Про» визнані поважними, клопотання про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на 16 вересня 2025 року.
16 вересня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких указує, що з 14 листопада 2018 року у Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1,2 статті 364, частиною 4 статті 368 КК України, в якому в органах державної влади вилучалися документи, пов'язані з триманням ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами від 14 листопада 2018 року №6294. Саме в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження встановлено обставини правопорушення, зокрема шляхом отримання від уповноважених органів необхідної інформації. Працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 17 жовтня 2023 року ознайомився з матеріалами вказаного кримінального провадження. Зокрема, із вказаних матеріалів і встановлено, що ТОВ «Стоун Про», не будучи надрокористувачем, у лютому 2018 року звернулося до Держгеонадр для проведення державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області, а у подальшому апробовано запаси корисних копалин, що оформлено протоколом № 4515 складений Державною комісією України по запасах корисних копалин 18 вересня 2018 року, а також видано ТОВ «Стоун Про» 14 листопада 2018 року спеціальний дозвіл на користування надрами № 6294.Враховуючи те, що раніше Житомирською обласною прокуратурою документи з органів влади з цього питання не витребовувалися (вказані документи були вилученні і долучені до матеріалів кримінального провадження), а отримані лише 31 жовтня 2023 року з Офісу Генерального прокурора, тому підлягає поновленню пропущений процесуальний строк звернення до суду.
16 вересня 2025 року представник третьої особи подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Указує, що скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року відбулося з процесуальних підстав, зокрема - у зв'язку з порушенням принципу змагальності та права учасника справи на подання відповідних пояснень. Так, під час судового розгляду головуючим наголошено на тому, що оскільки провадження у справі було відкрито, то помилковим є залишення позову без розгляду без надання прокурору часу на подання заяви, в якій він міг би обґрунтувати пропущення процесуального строку поважними причинами. У подальшому, на підставі тієї ж системи доводів, виснуваних апеляційною інстанцією (як виявилося згодом з врахуванням практики Верховного Суду - помилкових), суддею ухвалою від 27 червня 2025 року всупереч існуючій практиці Верховного Суду, поновлено прокурору строк звернення до суду, що дає підстави стверджувати про передчасність висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, викладеного в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Судове засідання, призначене на 16 вересня 2025 року перенесено на 30 вересня 2025 року через неявку сторін.
У судове засідання, призначене на 30 вересня 2025 року з'явився представник позивача, яка на запитання суду стосовно дотримання строків звернення до суду не змогла відповісти.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та оцінюючи дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зауважує на таке.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, частиною 1 статті 5 якого закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини 2 названої правової норми встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 4 названої правової норми визначено, що у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це тривалість часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб'єкта владних повноважень розраховується з дня виникнення підстав, що дають такому суб'єкту право на пред'явлення визначених законом вимог.
Вище наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 05 липня 2023 року у справі № 380/15396/22, від 13 листопада 2024 року у справі 560/22224/23.
Суд наголошує, що законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Своєю чергою, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 826/9772/17.
Разом з тим, суд ураховує, що відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2022 року у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, і для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суд зобов'язаний встановити: 1) момент виникнення у прокурора права на звернення з цим позовом до суду з урахуванням положень статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; 2) дату, з якої прокурор мав дізнатися про фактичні обставини, що слугували підставою для його звернення до суду з позовом у цій справі.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що його право на звернення до суду виникло лише після 17 жовтня 2023 року, тобто, дати ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, після надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави щодо документів, на підставі яких ТОВ «Стоун Про» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами.
Суд установив, що позовна заява обґрунтована протиправністю видачі спеціального дозволу на користування надрами від 14 листопада 2018 року № 6294, оскільки ТОВ «Стоун Про», не будучи надрокористувачем, у лютому 2018 року звернулося до Держгеонадр для проведення державної реєстрації робіт, попередньої геолого-економічної оцінки ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області, а у подальшому апробовано запаси корисних копалин, що оформлено протоколом № 4515 складеним Державною комісією України по запасах корисних копалин 18 вересня 2018 року, а також 14 листопада 2018 року видано ТОВ «Стоун Про» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6294 (останні додаткові пояснення прокуратури).
Інші заявлені прокурором вимоги, зокрема, вимоги щодо визнання протиправним та скасування протоколу №4515 від 18 вересня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, є похідними, оскільки на цьому засіданні ухвалено видачу спеціального дозволу.
Таким чином, визначальним при вирішенні питання щодо дотримання прокурором строку звернення з позовом до суду, є встановлення обставин, які свідчать про те, коли прокурор дізнався чи повинен був дізнатися про те, що у ТОВ «Стоун Про», на час отримання спірного дозволу, не було іншого спеціального дозволу на користування надрами.
Установлені обставини справи свідчать про те, що наказом Держгеонадр від 31 жовтня 2018 року № 409 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами», ТОВ «Стоун Про» надано спеціальний дозвіл на користування надрами граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області.
Указаний наказ опублікований на офіційному сайті (https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/) суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік протягом 5 днів з моменту прийняття, на виконання пункту 10 постанови Кабінету МІністрів України від 30 травня 2011 року № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", яким передбачено, що дозвіл з угодою про умови користування надрами та додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після їх підписання.
Суд звертає увагу, що наказ Державної служби геології та надр України від 31 жовтня 2018 року № 409 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» було своєчасно опубліковано на офіційному веб-сайті суб'єкта владних повноважень, доступ до якого є відкритим та вільним.
Таким чином, органи прокуратури мали реальну можливість дізнатись про ймовірне порушення законодавства шляхом опрацювання джерел інформації, що були відкриті, зокрема у 2018 році, з моменту розміщення на офіційному веб-сайті суб'єкта владних повноважень згаданого вище наказу про надання ТОВ «Стоун Про».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі № 640/26257/21, від 16 травня 2024 року справа № 460/12886/23.
У судовому засідання представник позивача не змогла відповісти на питання щодо перевірки факту опублікування оскаржуваного спеціального дозволу до жовтня 2023 року.
Окрім того, суд наголошує, що Офіс Генерального прокурора надіслав власний лист-орієнтування на керівників обласних прокуратур про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31 серпня 2021 року № 12/2-320ВИХ-514ОКВ-21 та зазначав щодо отримання поза аукціоном 117 спеціальних дозволів на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин.
Тобто, починаючи з серпня 2021 органам прокуратури достеменно було відомо те, що, зокрема, ТОВ «Стоун Про» отримано дозвіл поза аукціоном без спеціального дозволу на користування надрами.
При цьому, суд акцентує увагу, що у судовому засіданні представник позивача підтвердила отримання зазначеного листа у день його складання, тобто 31 серпня 2021 року.
Про наявність цього листа, який впливає на початок строку відліку звернення до суду в аналогічних справах, звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2024 року справа № 320/5641/24 та від 25 березня 2025 року справа № 160/4460/24.
У судовому засідання представник позивача не змогла повідомити суду про вчинення дій, які мали місце на виконання зазначеного листа після його дотримання.
На пропозицію суду представник позивача зазначила, що додаткових доказів надати суду не бажає.
Застереження представника позивача про те, що відповідний позов не було подано одразу після отримання листа з Офісу Генерального прокурора з огляду на те, що у той період у судах перебували справи за позовами колишнього користувача спірного родовища щодо правомірності надання ТОВ "Стойн Про" права користування таким, суд до уваги не приймає.
За результатами вивчення загальнодоступної інформації на сайті Судової влади України, суд установив, що всі такі справи були розглянуті, ще до отримання позивачем листа-орієнтування Офісу Генерального прокурора 31 серпня 2021 року.
Надаючи правову оцінку доводам позивача про те, що право на звернення до суду виникло 17 жовтня 2023 року після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року, тому саме з цієї дати потрібно рахувати трьохмісячний строк звернення до суду, слід зауважити на таке.
На переконання суду вказана дата не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25 березня 2025 року справа № 160/4460/24.
Додатково суд зауважує, що ТОВ "Стоун Про" стверджує, а представник позивача у судовому засіданні не спростувала, що назване кримінальне провадження було закрито 18 січня 2022 року. Таким чином, на переконання суду, з вказаної дати відсутні правові підстави для посилань позивача на необхідність отримання дозволу слідчого для розголошення відомостей такого кримінального провадження.
Також суд наголошує, що позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення дій, направлених на отримання органами прокуратури такого дозволу з моменту отримання листа-орієнтування Офісу Генерельного прокурора або, що у отриманні такого дозволу було відмовлено.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що позов поданий з пропуском строку звернення до суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити та визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис