Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 жовтня 2025 року Справа№640/13033/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 15 березня 2021 року №Ф-170467-17 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 5 281,93 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - задоволено.
Визнана протиправною та скасована податкова вимога Головного управління ДПС у м. Києві від 15 березня 2021 року №Ф-170467-17 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 5 281,93 грн з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
18 вересня 2025 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення та долучення доказів понесення судових витрат на правничу допомогу. Просить стягнути на її користь понесені нею судові витрати в сумі 16 986,50 грн, з яких поштові витрати, пов'язані із розглядом справи складає 211,50 грн, та витрати на правничу допомогу у сумі 16 775,00 грн (9 875,00 грн + 6 900,00 грн).
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у сумі 16 986,50 грн. Призначено розгляд питання про ухвалення додаткового рішення у справі №640/13033/21 в порядку письмового провадження. Зобов'язане Головне управління ДПС у м. Києві протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду відзив/заперечення на заяву позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення стосовно розподілу судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.
Ухвала суду від 22 вересня 2025 року отримана відповідачем через «Електронний суд» 23.09.2025 о 12:37.
Станом на 02 жовтня 2025 року відповідач не скористався подати до суду відзив/заперечення на заяву позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення стосовно розподілу судових витрат.
Розглянувши заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу та судові витрати, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Так, за визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пунктів ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Так, п. 5 ч. 3 ст. 132 КАС України, встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Положеннями ч. 1 ст. 138 КАС України, визначено, що розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Частиною 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з аналізу наведених правових норм, убачається, що документально підтверджені судові витрати, зокрема, і пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з додатків до заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат пов'язаних з розглядом справи, позивачем надані суду 8 фіскальних чеків, а саме:
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 07.05.2021 р. №0071612 про відправку рекомендованого листа №0406006027390 до Окружного адміністративного суду м.Києва (із позовною заявою від 07.05.2021) на суму 21,50 грн;
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 07.05.2021 р. №007161 1 про відправку рекомендованого листа №0406006027403 до ГУ ДПС у м.Києві на суму 17,00 грн;
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 23.07.2021 р. №00111 про відправку рекомендованого листа №0406006109019 до Окружного адміністративного суду м.Киева на суму 17,00 грн;
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 30.11.2021 р. №0097276 про направлення рекомендованого листа №0406006240247 до Окружного адміністративного суду м. Києва на суму 20,00 грн;
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 01.08.2022 р. №00124 про відправку рекомендованого листа №0406006372895 до Касаційного адміністративного суду на суму 23,00 грн;
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 23.09.2022 р. №0117174 про відправку рекомендованого листа №0406006408431 до Касаційного адміністративного суду, що підтверджується фіскальним чеком AT «Укрпошта» від 23.09.2022 р. №0117173 на суму 23,00 грн;
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 07.06.2025 №168 про відправку рекомендованого листа №0406000032456 до Донецького окружного адміністративного суду суму 40,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком AT «Укрпошта» від 07.06.2025 №167;
- фіскальний чек AT «Укрпошта» від 09.09.2025 №32 про відправку рекомендованого листа №0406000022370 відправлено відповідачу із копією заяви про відшкодування судових витрат на суму 50,00 грн.
Отже зазначені позивачем сума, документально підтверджена поштовими витратами у сумі 211,50 грн.
Щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 16 775,00 грн (9875,00 грн + 6 900,00 грн), суд зазначає наступне.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу до заяви додано: договір про надання правничої (правової) допомоги №30/04 від 30 квітня 2021 року; договір №20/07 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20 липня 2022 року, Акт надання-приймання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) згідно договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.07.2022 №20-07.
Відповідно до пункту 2.1 договору №30/04 від 30 квітня 2022 року про надання правничої (правової допомоги), сторони погодили, що позивач сплачує адвокату гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі, за домовленістю сторін - 1 500,00 грн за годину роботи адвоката незалежно від результату надання правової допомоги.
На виконання договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 квітня 2022 року №30/04, був складений акт від 22 лютого 2022 року, в якому зазначені наступні роботи/надані послуги:
1. Консультація по справі - 1 послуга, витрачений час - 0,3 год; ціна за годину - 1500,00 грн, вартість гонорару склала - 750,00 грн (фіксований);
2. Аналіз наданих доказів - 1 послуга, витрачений час - 0,2 год; ціна за годину - 1500,00 грн, вартість гонорару склала - 500,00 грн (фіксований);
3. Аналіз судової практики в подібних правовідносинах - 1 послуга, витрачений час - 0,4 год; ціна за годину - 1 500,00 грн, вартість гонорару склала - 1000,00 грн (фіксований);
4. Складання адміністративного позову від 07.05.2021 - 1 послуга, витрачений час - 3,0 год; ціна за годину - 1 500,00 грн, вартість гонорару склала - 4 500,00 грн (фіксований);
5. Складання клопотання про звільнення від сплати судового збору у суді 1-ї інстанції від 23.07.2021 - 1 послуга, витрачений час - 0,4 год; ціна за годину - 1 500,00 грн, вартість гонорару склала - 1 000,00 грн (фіксований);
6. Складання апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції від 27.09.2021 від 30.11.2021 - 1 послуга, витрачений час - 1,0 год; ціна за годину - 1 500,00 грн, вартість гонорару склала - 1500,00 грн (фіксований);
7. Складання клопотання про звільнення від сплати судового збору 1 суді 2-ї інстанції від 12.02.2022 - 1 послуга, витрачений час - 0,25 год; ціна за годину - 1 500,00 грн, вартість гонорару склала - 525,00 грн (фіксований);
Загалом - 7 послуг, 6,35 год, ціна за годину - 1 500,00 грн, вартість гонорару склала - 9875,00 грн.
Відповідно до п. 3.3. договору №20/07 від 20 липня 2022 року, про надання професійної (правничої)допомоги, сума гонорару: за угодою сторін.
На виконання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20 липня 2022 року №20-07, був складений акт від 09 вересня 2025 року, в якому зазначені наступні роботи/надані послуги:
«1. Консультація по справі - 1, витрачений час - 0,2 год; ціна за годину - 1 800,00 грн, вартість гонорару склала - 600,00 грн (фіксований);
2. Аналіз наданих доказів - 1, витрачений час - 0,3 год, ціна за годину - 1 800,00 грн, вартість гонорару склала - 900,00 грн (фіксований);
3. Складання Касаційної скарги на постанову 6-го апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 р. та ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.09.2022 р. (від 01.08.2022) - 1 , витрачений час -1,2 год, ціна за годину - 1 800,00 грн, вартість гонорару склала - 2 400,00 грн (фіксований);
4. Складання Заяви про усунення недоліків касаційної скарги (від 23.09.2022) - 1, витрачений час - 0,3 год, ціна за годину - 1 800,00 грн, вартість гонорару склала - 900,00 грн (фіксований);
5. Складання Заяви про усунення недоліків позовної заяви (від 07.06.2025) 1 , витрачений час -0,4 год, ціна за годину - 1 800,00 грн, вартість гонорару склала -1 200,00 грн (фіксований);
Всього загальна вартість послуг є фіксованою та становить: 6 900,00 грн.
Так, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд також врахуває висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.
У зв'язку з чим, витрати пов'язані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому, на переконання суду, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 16 775,00 грн, є досить завищеними.
Адміністративна справа № 640/13033/21 розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.
Судом визнана протиправною та скасована податкова вимога Головного управління ДПС у м. Києві від 15 березня 2021 року №Ф-170467-17 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 5 281,93 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв'язку з розглядом цієї справи, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданим послугам, та доказів та їх підтвердження, суд приходить до переконання, що такі витрати підлягають зменшенню до 2 000,00 грн і такий розмір відповідатиме вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 2-20,72-78,132-142,252,241-246,255,295 КАС України, суд, -
Заяву позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві понесені судові витрати на пересилання процесуальних документів у сумі 211,50 грн, на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) грн, а всього: 2 211,50 грн (дві тисячі двісті одинадцять ) грн 50 коп.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 640/13033/21.
Копію додаткового рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова