02 жовтня 2025 рокуСправа № 160/19371/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/19371/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р.З.) перебувала адміністративна справа №160/19371/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
11.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/19371/24, в якій заявник просить:
- відкрити провадження за заявою про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 в адміністративній справі №160/19371/24 за нововиявленими обставинами;
- переглянути вказане судове рішення;
- прийняти нове рішення у справі №160/19371/24, з урахуванням встановленої незаконності положень постанови Кабінету Міністрів України №119, та з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2025 заяву передано на розгляд судді Голобутовського Р.З.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/19371/24 - залишено без руху.
Встановлено заявнику 5 (п'ятиденний) строк для усунення недоліків заяви з дати отримання копії ухвали про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без руху шляхом надання до суду:
- належним чином складеної заяви із зазначенням інформація про належного заявника та зазначенням нововиявлених або виключних обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення у відповідності до ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України з доказами направлення відповідачу;
- доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин у відповідності до ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України з доказами направлення відповідачу.
26.09.2025 заявником подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що 28.08.2025 набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22, якою Постанову Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» визнано протиправною та нечинною. Визнання судом незаконним та скасування нормативно-правового акта, який був застосований судом при ухваленні рішення, є нововиявленою обставиною (дата відкриття - 28.08.2025) у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки: на момент ухвалення рішення від 21.10.2024 ця обставина об'єктивно не існувала; рішення суду першої інстанції ґрунтувалося на застосуванні Постанови Кабінету Міністрів України №119, яка згодом визнана незаконною; скасування цієї Постанови прямо впливає на правильність висновків суду про відмову в задоволенні позову. Вказав, що згідно з правовою позицією Верховного Суду (справа №500/2239/22 від 24.01.2024), скасування рішення або нормативного акта, який був підставою для ухваленого рішення, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Розглянувши питання щодо відповідності поданої заяви вимогам ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №160/19371/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №160/19371/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 160/19371/24 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №160/19371/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №160/19371/24.
Рішення суду від 21.10.2024 у справі №160/19371/24, ґрунтується, зокрема, на тому, що постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» (набрала чинності з 19.02.2022) внесені зміни до пункту 3 Порядку №393, а саме передбачено зарахування на пільгових умовах певних періодів до вислуги років лише для визначення розміру пенсії, в тому числі відповідно до підпункту «в» з розрахунку один місяць служби за півтора місяця. За таких умов на час звільнення позивача зі служби (18.08.2015) у Головного управління МВС України в Дніпропетровській області не виникало правових підстав для зарахування його календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.
Відповідна правова позиція підтримана Третім апеляційним адміністративним судом.
В подальшому 28.08.2025 набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22, якою Постанову Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» визнано протиправною та нечинною.
Заявник вважає, що визнання судом незаконним та скасування нормативно-правового акта, який був застосований судом при ухваленні рішення є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; - встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з ч. 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: - переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; - докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 також зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вказаний висновок застосував також Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі №640/19240/21, де додав, що перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
З аналізу зазначених норм та позицій суду касаційної інстанції можна зробити висновок щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, зокрема те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270.
Поряд з цим, як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові 03.02.2021 у справі №826/20239/16 перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною Великою Палатою Верховного суду у постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а.
Суд зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» (набрала чинності з 19.02.2022) внесені зміни до пункту 3 Порядку №393, а саме передбачено зарахування на пільгових умовах певних періодів до вислуги років лише для визначення розміру пенсії, в тому числі відповідно до підпункту «в» з розрахунку один місяць служби за півтора місяця. За таких умов на час звільнення позивача зі служби (18.08.2015) у Головного управління МВС України в Дніпропетровській області не виникало правових підстав для зарахування його календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.
Суд першої інстанції при ухвалення рішення від 21.10.2024, оцінюючи оскаржувані дії відповідача, виходив з чинності нормативно-правових актів, застосованих відповідачем у заявлений позивачем період.
На момент розгляду справи судом постанова Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» була чинною.
В той час як постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22, якою Постанову Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» визнано протиправною та нечинною набрала законної сили 28.08.2025.
Тобто на момент розгляду справи судом та існування спірних правовідносин, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22 не існувала та не могла бути доказом у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22 не впливає на правовідносини, які виникли між учасниками справи до її прийняття.
А тому посилання заявника на прийняття 28.08.2025 постанови Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №640/13694/22, якою Постанову Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» визнано протиправною та нечинною, не свідчить про виникнення нововиявлених обставин, які можуть бути підставою для перегляду рішення у справі №160/19371/24.
Щодо посилань заявника на правову позицію, викладену у справі №500/2239/22, суд вказує, що позиція Верховного Суду у цій справі не є релевантною до правовідносин, які виникли у цій справі. У справі №500/2239/22 в основу обставин перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами покладено факт скасування судового рішення, яке було преюдиційним під час розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідна обставина прямо передбачена нормами Кодексу адміністративного судочинства України як нововиявлена.
Проте у справі №160/19371/24 заявником покладено в основу питання щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відмінну підставу від тієї, що досліджувалась у справі №500/2239/22, а тому посилання на правову позицію у справі №500/2239/22 є необґрунтованим.
Відтак, суд робить висновок, що заявником не виконано вимогу п. 5 ч. 2 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України та не вказано в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами про наявність таких обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України заява повертається заявникові, якщо він не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає поверненню заявнику, як така, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку ч. 3 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/19371/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський