02 жовтня 2025 рокуСправа №160/14697/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) №1884-п від 21.03.2025 про проведення документальної позапланової перевірки «Логістік груп» (ЄДРПОУ 32838690);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) від 02.05.2025 №0229570713.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про порушення порядку (відсутність підстав) проведення відповідачем документальної позапланової перевірки позивача. Відтак, вважає наказ про проведення документальної позапланової перевірки та податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатом проведеної перевірки, такими, що підлягають скасуванню судом як протиправні. Вважає, що позивачем належним чином спростовано твердження відповідача, покладені в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення, про порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16, в частині неотримання товару по імпорту у сумі 29535,85 дол. США від нерезидента - компанії «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, на адресу позивача, оскільки сторонами контракту здійснено залік зустрічних однорідних вимог. Таку підставу вважає достатньою для підтвердження розрахунків за зовнішньоекономічною операцією та, як наслідок, відсутності порушень валютного законодавства.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
До суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначено, що станом на 20.03.2025 по контракту №12/16 від 06.07.2016 рахується прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 29 535,85 дол. США. Відповідачем отримано податкову інформацію від Національного банку України від 23.10.2023 №25-0008/249/ДСК щодо виявлених фактів порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» (далі - позивач, ТОВ «Логістік Груп») норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16: імпортна операція дата першого перевищення 22.02.2023, дата авансового платежу 22.02.2022. За результатами перевірки встановлено порушення норм валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16, саме від 02.12.2022 в сумі 19 535,85 доларів США, граничний термін поставки товару - 30.05.2023, станом на 20.03.2025 перевищено на 660 днів; від 18.01.2023 в сумі 10 000,00 доларів США, граничний термін поставки товару - 16.07.2023, станом на 20.03.2025 перевищено на 613 днів. Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Логістік Груп» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 17.03.2017 по 20.03.2025 встановлено порушення пункту14-6 постанови Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18», ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контракту від 06.07.2017 №12/16 укладеного ТОВ «Логістік Груп» з нерезидентом компанією «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», China, в частині не отримання товару по імпорту у сумі 29 535,85 доларів США, за що згідно із ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.
На адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім підтримано позицію, викладену в позовній заяві. Посилається на те, що відповідачем у відзиві не надано доказів правомірності винесення наказу про проведення позапланової перевірки. Щодо встановленого перевіркою порушення навів правові позиції Верховного Суду, зокрема, у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.07.2021 у справі №817/1200/15: у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Наголошує на тому, що відповідач помилково стверджує про прострочену дебіторську заборгованість у сумі 29 535,85 дол. США, ігноруючи факт припинення зобов'язань. Акт перевірки №1579/04-36-07-13/32838690 від 07.04.2025 визнає взаємозалік, але суперечливо робить висновок про порушення, що є внутрішньою невідповідністю.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Логістік Груп», ідентифікаційний код 32838690, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа у встановленому законом порядку, запис про проведення державної реєстрації №12241200000005702 від 16.12.2004. Основний вид економічної діяльності позивача згідно КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 №1884-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690)», на підставі пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв'язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690), призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690) з 25.03.2025, тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 17.03.2017 по 20.03.2025 з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/6.
Копію наказу від 21.03.2025 №1884-п вручено 25.03.2025 під розписку головному бухгалтеру ТОВ «Логістік груп» Тетяні Івахненко.
З направленнями на право проведення перевірки від 25.03.2025 №3256 та від 25.03.2025 №3270 ознайомлено під підпис 25.03.2025 головного бухгалтера ТОВ «Логістік груп» Тетяну Івахненко.
Проведеною перевіркою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16 за період з 17.03.2017 по 20.03.2025 згідно з наданими документами контролюючим органом установлено наступне.
Між ТОВ «Логістік Груп» (Покупець), в особі директора Дерець Станіслава, який діє на підставі Статуту підприємства, з однієї сторони, та нерезидентом - компанією ZHEJIANG GOODSENSE FORKLIFT CO., LTD, Китай (Продавець), в особі директора компанії громадянина Chen Junfu, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Контракт від 06.07.2016 №12/16 про наступне.
Предмет контракту: Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити навантажувачі марки «GOODSENSE» виробника «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, та запчастини до них, в подальшому «товар», у номенклатурі, по якості та по цінам, зазначеним у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Ціна за товар встановлюється в доларах США, включаючи вартість пакування, маркування, транспортних витрат та інших витрат (у відповідності до умов Контракту) та відповідають Специфікаціям, які є невід'ємною частиною Контракту.
Загальна вартість контракту складає та відповідає сумі погоджених Специфікацій.
Валютою платежу по діючому контракту приймаються долари США. Оплату за товар, що постачається, Покупець здійснює банківським переказом по реквізитах, зазначених Продавцем в наступному порядку: 100% суми погодженої специфікацією перераховується Покупцем передплатою.
Всі банківські комісії за проходження платежу сплачуються за рахунок Покупця.
Додатковою угодою від 28.11.2016 №1 змінено умови оплати:
- 20% суми погодженої специфікацією перераховується Покупцем як авансовий платіж, після чого починається виробництво;
- 80% загальної вартості може бути виплачено передплатою та одночасно дозволяється відстрочка платежу до 120 днів з моменту відвантаження. Момент відвантаження приймається дата коносамента. Всі банківські комісії за проходження платежу сплачуються за рахунок Покупця.
Місцем передачі товару є м. Дніпро через транспорту організацію.
Прийомка-здача товару здійснюється у відповідності з товаро-супроводжувальними документами.
Поставка здійснюється на умовах «Інкотермс 2010» FOB - порт Нінгбо, Китай, морським та автомобільним транспортом.
Строк дії Контракту до 31.12.2017. Додатковою угодою від 27.12.2017 № 2 до Контракту №12/16 від 06.07.2016 строк дії Контракту продовжено до 31.12.2021, додатковою угодою від 27.12.2019 № 2 до Контракту №12/16 від 06.07.2016 строк дії Контракту продовжено до 31.12.2024.
Станом на 17.03.2017 згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Логістік Груп» за рахунком №63.25 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за Контрактом від 06.07.2016 №12/16 сальдо по Кт дорівнює 90 688,80 доларів США.
На виконання договірних зобов'язань по контракту від 06.07.2016 №12/16 у періоді, що перевірявся з 17.03.2017 по 20.03.2025 ТОВ «Логістік Груп» перерахувало з рахунку, який відкритий в уповноваженому банку ПАТ «Укрсіббанк», МФО 351005, нерезиденту - компанії «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», валютні кошти на загальну суму 4 532 407,65 доларів США (еквівалент 122 790 221,90 грн), що зафіксовано в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку Дт 63.25 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».
У періоді, що перевірявся з 17.03.2017 по 20.03.2025 по контракту від 06.07.2016 №12/16 ТОВ «Логістік Груп» отримано товар (автонавантажувачі самохідні з вилковим захватом, нові, для складських вантажних робіт, для рівної місцевості, в комплекті ЗІП, які не містять у своєму складі передавачі та приймачі, телевізійну апаратуру та радіоелектронні прилади, WI-FI (код товару 84272019) та запчастини до них (код товару 8301200090) від нерезидента «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», згідно МД типу ІМ40 ДЕ на загальну суму 4 412 183 доларів США (еквівалент 119 079 752,42 грн), що зафіксовано в бухгалтерському обліку підприємства Кт 63.25 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».
За результатами перевірки станом на 20.03.2025 по контракту від 06.07.2016 №12/16, складеному з «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», зафіксована прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 29 535,85 дол. США (еквівалент 3 711 013,62 грн).
Відповідно до наданої ТОВ «Логістік Груп» додаткової угоди від 03.10.2022 №6 до Контракту №12/16 від 06.07.2016: компанія «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Zhejiang, Китай, в подальшому «Продавець», особі директора громадянина Chen Junfu, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Логістік груп», Україна, в подальшому «Покупець», в особі директора С.С. Дерця, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, в подальшому «Сторони», підписали цю угоду про наступне:
1. У зв'язку з неможливістю поставки товару (навантажувачів Goodsense) по Контракту №12/16 від 06.07.2016 по специфікації №60 від 27.12.2021 та специфікації №62 від 18.02.2022 сторони дійшли угоди.
Передплати: 59 291,85 дол. США від 06.01.2022, 21 280,00 дол. США від 22.02.2022, на загальну суму 80 571,85 дол. США зарахувати в оплату отриманого товару (навантажувачів Goodsense) по митним деклараціям №UA500130/2022/007090 від 31.03.2022 та №UA110160/2022/001270 від 07.02.2022.
ТОВ «Логістік Груп» надано бухгалтерську довідку БС/К від 10.01.2023, згідно якої проведено взаємозалік передплати по Контракту №12/16 в оплату отриманого товару по контракту №09/21 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ «Логістік Груп» (Покупець) та компанією «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd» (Продавець) на поставку навантажувачів Goodsense.
Залік проведено на загальну суму 29535,85 доларів США, а саме:
- Дт рах. 63.25 Кт рах.63.25 сума в національній валюті 226665,19 грн, курс 27,4551 (станом на 06.01.2022), сума в іноземній валюті 8255,85 дол. США;
- Дт рах. 63.25 Кт рах.63.25 сума в національній валюті 606152,29 грн, курс 28,4846 (станом на 22.02.2022), сума в іноземній валюті 8255,85 дол. США.
Таким чином, залік взаємних однорідних вимог за Контрактом №12/16 від 06.07.2016 було проведено 10.01.2023.
Відповідно постанови Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18» постановку доповнено пунктом такого змісту:
« 14-6. Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахування зустрічних однорідних вимог.
Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропусків міжнародного трафіка).»
Таким чином, станом на 20.03.2025 по Контракту №12/16 від 06.07.2016 рахується прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 29 535,85 дол. США.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 23.10.2023 №25-0008/249/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ «Логістік Груп» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16: імпортна операція дата першого перевищення 22.02.2023, дата авансового платежу 22.02.2022.
За результатами перевірки встановлено порушення норм валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16, а саме:
від 02.12.2022 в сумі 19 535,85 доларів США, граничний термін поставки товару - 30.05.2023, станом на 20.03.2025 перевищено на 660 днів;
від 18.01.2023 в сумі 10 000,00 доларів США, граничний термін поставки товару - 16.07.2023, станом на 20.03.2025 перевищено на 613 днів.
Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Логістік груп» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 17.03.2017 по 20.03.2025 встановлено порушення пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18», ч. 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контракту від 06.07.2017 №12/16, укладеного ТОВ «Логістік Груп» з нерезидентом - компанією «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», China, в частині неотримання товару по імпорту у сумі 29 535,85 доларів США, за що згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік-Груп» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 07.04.2025 №1579/04-36-07-13/32838690 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік-Груп» (податковий номер 32838690), з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16 за період з 17.03.2017 по 20.03.2025».
На підставі наведених висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.05.2025 №0229570713 (форми «С»), яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 714 398,68 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем наказу про призначення перевірки та податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктами 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (далі - Порядок № 1245).
Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, які пропонується надати, а також підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За правилами пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;
- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
За приписами підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім:
б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).
З наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 №1884-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690)» судом установлено, що перевірку було призначено на підставі пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв'язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690) при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/6.
З матеріалів справи судом встановлено, що листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №28794/6/04-36-07-09-11 від 24.04.2023 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» повідомлено позивачу про отримання податкової інформації від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК щодо фактів порушень ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16 за період з 17.03.2017 по теперішній час. У зв'язку з цим, у позивача запитано відповідні інформацію та документи з приводу наведених вище фактів, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту.
ТОВ «Логістік-Груп» зазначено, що на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №28794/6/04-36-07-09-11 від 24.04.2023 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» ним було надано інформацію із копіями відповідних документів, що підтверджується листом-відповіддю від 13.06.2023 №51/06-2023, отриманим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 14.06.2023.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
За вказаних підстав, наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 №1884-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690)» оскарженню не підлягає.
Відтак, надаючи оцінку підставам призначення перевірки позивача, суд дійшов висновку, що вони жодним чином не вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Щодо встановлених у ході перевірки порушень, суд зазначає наступне.
Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду за експортно-імпортними операціями) регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (далі - Положення № 5), Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція № 7).
За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб'єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті "б" пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.
Статтею 11 Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб'єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому Національним банком України.
Частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За правилами частини 5 статті 13 цього Закону, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Пунктом 21 розділу II Положення № 5 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
При цьому, згідно пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Відповідно до підпункту 2 пункту 7 Інструкції № 7 банк розпочинає відлік встановлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Згідно пункту 8 Інструкції № 7, Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності).
Підпунктом 2 пункту 9 Інструкції № 7 встановлено, що Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Згідно пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
Відповідно до пункту 25 Інструкції № 7, Банк відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13.11.2018 №120, надає Національному банку інформацію про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів, товарів (або незавершення у граничні строки розрахунків імпортних операцій резидентів без увезення продукції на територію України), уключаючи такі факти за власними операціями банку.
З аналізу наведених норм чинного законодавства можливо дійти висновків, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов'язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції № 7.
Отже, законодавство, в тому числі й спеціальне в сфері зовнішньоекономічних договорів, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов'язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов'язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду.
З матеріалів справи судом встановлено, що між компанією-нерезидентом «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, (продавець) та ТОВ «Логістік Груп» (покупець) було укладено Контракт № 12/16 від 06.07.2016 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити навантажувачі марки «Goodsense» виробника «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, та запчастини до них, в подальшому «товар», в номенклатурі, за якістю та цінами , вказаними у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно п. 3 Контракту умови поставки - FOB, порт Нінгбо, Китай (Інкотермс - 2010). Товар поставляється морським та автомобільним транспортом до м. Дніпро. Строк поставки не більше 45 днів з моменту перерахування коштів за товар.
Відповідно до п. 4 Контракту ціна за товар встановлюється у доларах США, включаючи вартість упаковки, маркування, транспортних витрат та інших витрат (у відповідності до умов Контракту), та відповідає специфікаціям, що є невід'ємною частиною Контракту. Загальна вартість Контракту складає та відповідає сумі узгоджених специфікацій.
Згідно п. 5 Контракту валютою платежу по даному контракту є долар США. Оплату за товар, що поставляється, покупець здійснює шляхом банківського переводу за реквізитами, вказаними продавцем у наступному порядку:
- 100% суми узгодженої специфікацією перераховується покупцем передплатою.
Усі банківські комісії за проходження платежу сплачуються Покупцем.
03.10.2022 сторонами Контракту укладено Додаткову угоду №6, згідно якої у зв'язку з неможливістю поставки товару (навантажувачів Goodsense) за Контрактом №12/16 від 06.07.2016 за специфікацією №60 від 27.12.2021 та специфікацією №62 від 18.02.2022, сторони дійшли до згоди попередню оплату: 59291,85 дол. США від 06.01.2022, 21280,00 дол. США від 22.02.2022, на загальну суму 80571,85 дол. США зарахувати в оплату отриманого товару (навантажувачів Goodsense) за вантажною митною декларацією №UA500130/2022/007090 від 31.03.2022.
На виконання умов Контракту та Додаткової угоди № 6 до нього проведено платіж на суму 59 291,85 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №145/01d від 06.01.2022, та платіж на суму 21 280,00 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №166/02d від 22.02.2022 №166/02d від 22.02.2022, копії яких містяться у матеріалах справи.
З матеріалів справи судом встановлено, що сторонами Контракту проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог за Контрактом, що також підтверджується листом компанії-нерезидента «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, від 02.05.2025, в якому представником останньої підтверджено, що відповідно до Додаткової угоди №6 від 03.10.2022 до Контракту № 12/16 від 06.07.2016 за специфікацією №60 від 27.12.2021 та специфікацією №62 від 18.02.2022 усі зустрічні однорідні вимоги між компанією «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, та ТОВ «Логістік Груп» повністю врегульовані шляхом зарахування коштів в оплату поставленого товару. Згідно зазначеної Додаткової угоди, попередні оплати, проведені ТОВ «Логістік Груп», в розмірі 59 291,85 дол. США від 06.01.2022 та 21 280,00 дол. США від 22.02.2022, на загальну суму 80 571,85 дол. США, були зараховані в якості оплати за отриманий товар (навантажувачі Goodsense) за митною декларацією №UA500130/2022/007090 від 31.03.2022. Ці платежі були зараховані в рахунок зобов'язань за Контрактом № 09/21 від 20.09.2021, як було узгоджено сторонами. Компанія «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd» підтвердила відсутність подальших претензій до ТОВ «Логістік Груп» за Контрактом №12/16 від 06.07.2016 за специфікацією №60 от 27.12.2021 та специфікацією №62 от 18.02.2022, оскільки всі зобов'язання були виконані шляхом зазначеного вище зарахування коштів в оплату поставленого товару.
Дослідивши документи, за якими відбулося зарахування зустрічних вимог, контролюючий орган дійшов висновку, що залік зустрічних вимог суперечить пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
При цьому, пунктом 14-6 постанову Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» доповнено згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197, яка набула чинності 06.09.2022).
Тобто, зарахування між позивачем та його контрагентом зустрічних однорідних вимог відбулось до внесення відповідних змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, а саме: 06.01.2022 та 22.02.2022.
Щодо зазначеного суд зауважує наступне.
Одним із принципів валютного регулювання, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону 2473-VIII є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає, зокрема право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
Статтею 3 Закону 2473-VIII передбачено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов'язки для суб'єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили.
У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Засоби захисту, які можуть запроваджуватись Національним банком України передбачені частиною 1 статті 12 Закону 2473-VIII, до них відносяться: 1) обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України; 2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов'язаних із рухом капіталу; 4) запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій; 5) резервування коштів за валютними операціями; 6) заходи відповідно до статті 7-1 Закону України «Про Національний банк України», виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18) встановлено, що банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.
Пунктом 14-2 Постанови № 18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Відповідно до пункту 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Пунктом 14-6 Постанови № 18 встановлено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами, серед яких зокрема:
- принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.
- принцип верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.
Статтею 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Станом на дату проведення позивачем з компанією-нерезидентом «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd» зарахування зустрічних однорідних вимог положення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» жодних заборон не містив.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.
Цивільний кодекс України у статті 3 констатує свободу підприємницької діяльності серед загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одним із способів припинення зобов'язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст. 601 ЦК України).
Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов'язань.
Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що випадки, у яких суб'єктам господарювання забороняється припиняти зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України.
При цьому, суд завертає увагу на те, що жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України (у тому числі Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність») не передбачено.
Суд зауважує, що Положення актів Національного банку України не регулюють підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, не містять прямої заборони припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, якими передбачено вільний вибір сторонами форми розрахунків.
Таким чином, сторони зовнішньоекономічних операцій - ТОВ «Логістік Груп» та компанія-нерезидент «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, здійснюючи експортно-імпортні операції, виходили з того, що законами України передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків як зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, а також обґрунтовано виходили з того, що таке право не може бути скасоване підзаконними актами.
При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції № 7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні;
- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Тобто, постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (пункт 14-6) та постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (підпункт 5 пункту 10 розділу III) містять суперечливі положення щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду. Так, підпункт 5 пункту 10 розділу Постанови № 7 вказує на таку можливість, пункт 14-6 Постанови № 18 зазначає, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Як вже зазначалось вище, відповідно до статті 3 Закону 2473-VIII у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Тобто, суперечності щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, наявні в пункті 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 та підпункт 5 пункту 10 розділу III постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 повинні трактуватися на користь позивача.
Крім того, суд вважає, що обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені пунктом 14-6 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», адресовані виключно уповноваженим банкам, не означають та не встановлюють заборону суб'єктам господарювання припиняти зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог.
На переконання суду, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому, перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені). У разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 1340/3649/18, від 07.02.2023 у справі № 813/1342/16, від 29.07.2021 у справі № 817/1200/15, від 16.07.2025 у справі № 320/29423/23.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України не було доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу спірних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки податкове повідомлення-рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За таких умов, судовий збір у розмірі 10715,98 грн стягується відповідно до ч. 3 статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.05.2025 №0229570713 (форми «С»).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10715 (десять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн 98 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька