Справа № 991/9943/25
Провадження 1-кс/991/10030/25
01 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу голови Громадської Організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 18.09.2025 року,
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін
29.09.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) головою Громадської Організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» (далі - ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА») - ОСОБА_3 було подано скаргу на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення вих. № 18/09/2025-4-4 від 18.09.2025 року.
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» 18.09.2025 року була подана заява до НАБУ про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ст. 236, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 275, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- заяву про вчинення кримінального правопорушення було відправлено з офіційної електронної адреси ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА», а саме gononstopukraina@gmail.com, на офіційну електронну пошту НАБУ: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua;
- підтвердженням відправлення заяви є роздруківка скріншота з офіційної електронної адреси;
- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
У судове засіданні заявник скарги не з'явився, у скарзі просив проводити розгляд без його участі.
Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки завчасно не повідомила, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 18.09.2025 року голова ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 за допомогою електронної пошти звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується скріншотом про відправку листа на електронну адресу: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення скаржник вказує на те, що ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП», співзасновницею якого є ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові із посадовими особами Київської міської державної адміністрації, із головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також окремими представниками контролюючих і правоохоронних органів, що фактично забезпечує прикриття незаконних дій, системно реалізує протиправні схеми у сфері землекористування та містобудування. Основним проявом діяльності є незаконне відведення земель державної та комунальної власності шляхом прийняття рішень органами місцевого самоврядування всупереч вимогам земельного та містобудівного законодавства, адже земельні ділянки передаються підконтрольним компаніям без проведення відкритих торгів, з використанням підроблених документів та схем зміни цільового призначення. Крім того, забудова здійснюється з грубими порушеннями Генерального плану м. Києва, детальних планів територій та державних будівельних норм. Відомі факти забудови зелених зон, територій рекреаційного призначення та водоохоронних зон, що призводить до руйнування екосистем, знищення зелених насаджень, порушення водного балансу міста та створення небезпеки для довкілля і здоров'я населення. З метою легалізації незаконно отриманого майна використовується розгалужена мережа підконтрольних юридичних осіб та номінальних власників, через яких оформлюються права на землю і в подальшому реалізуються масштабні комерційні проєкти, що забезпечують надприбутки забудовникам за рахунок державних і суспільних інтересів. Уникнення кримінальної відповідальності забезпечується шляхом впливу на посадових осіб органів влади та правоохоронних структур, що проявляється у прийнятті рішень всупереч висновкам експертиз, ігноруванні протестів громадськості та бездіяльності щодо численних порушень. Внаслідок системної протиправної діяльності ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» та його співзасновниці ОСОБА_4 державі та територіальній громаді м. Києва завдано значної шкоди, що виражається у незаконній втраті земель, хаотичній забудові міста, погіршенні екологічної ситуації, зростанні навантаження на соціальну інфраструктуру та транспортну систему.
Інші відомості, зазначені у скарзі, не містять достатніх об'єктивних даних, що можуть свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень, які відносяться до підслідності НАБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, слід зазначити, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Частина 1 статті 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Отже, у даному випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , оскільки викладені заявником скарги обставини не містять фактичних відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, у скарзі йдеться про незгоду із судовим рішенням ВАКС у справі № 991/9164/25. Заявник скарги не є учасником того кримінального провадження, а отже не є стороною, яка має право подавати скаргу.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1