Номер провадження 22-ц/821/1729/25 Справа № 703/4845/25 Категорія: на ухвалу Головуючий по 1 інстанції Волосовський В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
01 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.
секретар Івануса А.Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Смілянська міська рада Черкаської області
представник відповідача - ОСОБА_2
особа, що подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради від 18 червня 2025 року про скасування рішення Смілянської міської ради від 18 червня 2025 року № 99-80/VІІІ «Про інвентаризацію земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 », -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Смілянської міської ради Черкаської області в якому просила суд визнати недійсним рішення Смілянської міської ради Черкаської області від 18 червня 2025 року № 99-80/ VІІІ «Про інвентаризацію земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 » та визнати його таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі та роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала суду обґрунтована тим, що позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності. Тобто предметом позовних вимог є питання отримання у власність земельної ділянки, що перебуває на етапі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, тобто речові права на земельну відсутні, а отже спір є публічно-правовим та підлягає розгляду адміністративним судом, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень (міської ради як органу місцевого самоврядування), який реалізує в цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції під час постановлення ухвали не надав належної оцінки тій обставині, що відповідач приймав оскаржуване рішення не на виконання владних управлінських функцій, а розглянувши заяву ОСОБА_3 з метою коригування розмірів земельної ділянки комунальної власності під садибною забудовою. Отже спірне рішення прийняте на регулювання приватноправових відносин, а тому заявлений ОСОБА_1 позов підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.
У відзиві, що надійшов від Смілянської міської ради Черкаської області вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтовані та не дають підстав для скасування ухвали суду.
Зазначено, що Смілянська міська рада, ухвалюючи рішення ради від 18 червня 2025 року № 99-80/VІІІ «Про інвентаризацію земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 » реалізувала свої повноваження щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності в інтересах територіальної громади. Такі дії були спрямовані на задоволення публічного інтересу територіальної громади міста Сміла, що підлягає в забезпечення раціонального використання та розпорядженні земель, що перебувають у комунальній власності та запобігання випадкам безпідставного отримання громадянами у власність вільних від забудови земельних ділянок, які не перебувають у користуванні громадян в розумінні ч. 3 ст. 116 та ч. 1 ст. 118 ЗК України і які можуть бути передані лише на конкурентних засадах. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у відкритті провадження, оскільки спір не пов'язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, тому що виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності.
Від Смілянської міської ради Черкаської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Ухвалу суду вважають обґрунтованою та просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 27 травня 2025 року подано на адресу Смілянської міської ради Черкаської області клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0973 га кадастровий номер 711500000:02:003:0742 на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) та передачі вказаної земельної ділянки у власність.
18 червня 2025 року Смілянська міська рада Черкаської області прийняла рішення № 99-74/VІІІ (а.с. 23), яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
18 червня 2025 року Смілянська міська рада Черкаської області прийняла рішення № 99-80/VІІІ (а.с. 20) «Про проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 », яким вирішено провести інвентаризацію земельної ділянки комунальної власності під домоволодінням площею 0,0973 га, кадастровий номер 7110500000:02:003:0742 на АДРЕСА_1 .
Позивач оскаржила рішення органу місцевого самоврядування № 99-80/VІІІ від 18 червня 2025 року до суду загальної юрисдикції шляхом подачі позовної заяви, в якій просила визнати таке рішення недійсним та таким, що підлягає скасуванню.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що спір носить публічно-правовий характер та випливає із владно-розпорядчих функцій публічного органу, тому його вирішення відноситься до компетенції адміністративного суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно п.1 ч. 1. ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 5 ст. 186 ЦПК України визначено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України визначено, що завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування., їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 та 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами ч. 1 ст. КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі врегульовано ЗУ «Про землеустрій», ЗК України та постановою КМУ від 05 червня 2019 року № 476, якою затверджено порядок проведення інвентаризації земель.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про землеустрій» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать: здійснення землеустрою, у тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель.
Згідно зі ст. 35 ЗУ «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 2 Порядку проведення інвентаризації земель - інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Пунктом 3 Порядку проведення інвентаризації земель визначено, що державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.
Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.
Відповідно до п. 26 Порядку проведення інвентаризації земель за результатами проведення інвентаризації земель розробляється технічна документація відповідно до ст. 57 ЗУ «Про землеустрій».
Частиною 1 ст. 21 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 квітня 2023 року у справі № 300/6474/21 (провадження № К/990/1944/23) та від 26 вересня 2023 року у справі № 300/5917/21 (провадження № К/990/17401/22) зазначено, що приймаючи рішення про інвентаризацію земель або відмову в її проведенні, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування здійснюють владні управлінські функції, визначені законодавством у сфері землеустрою. Інвентаризація не є правовстановлюючим юридичним фактом, не змінює обсягу прав та обов'язків землекористувачів, не має безпосередніх наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення майнових чи особистих немайнових відносин. Зазначені правовідносини є публічно-правовими, а тому справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Смілянська міська рада Черкаської області при прийнятті оскаржуваного рішення реалізувала свої повноваження щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності в інтересах територіальної громади і спір між сторонами виник за участю суб'єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізував у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності, а тому спір є публічно-правовим та його розгляд відноситься до компетенції адміністративних судів.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення Смілянської міської ради від 18 червня 2025 року № 99-80/VІІІ «Про інвентаризацію земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 » регулює сферу приватноправових відносин, а тому спір повинен розглядатися судом загальної юрисдикції відхиляються колегією суддів як необґрунтовані. Такі доводи скаржника спростовуються вищеприведеними мотивами постанови апеляційного суду, врахованими судом висновками Верховного Суду щодо юрисдикції таких спорів, а тому ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2025 року.
Судді