Номер провадження 22-ц/821/1474/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №754/3916/25 Категорія: 304090000 Побережна Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
01 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
судді Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 16.06.2025 (повний текст складено 16.06.2025, суддя в суді першої інстанції Побережна Н. П.) у цивільній справі за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у березні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту у сумі 28000,00 грн, з яких 5 600,00 грн тіло кредиту та прострочена заборгованість за процентами 22 400,00 грн, мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконала належним чином свої зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилася зазначена заборгованість.
Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 16.06.2025 позов у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1353-6409 від 23.02.2024 у загальній сумі 14560,00 грн, з яких 5600,00 грн за тілом кредиту, 8960,00 грн за нарахованими процентами, а також 1259,65 грн судового збору, а в решті вимог - відмовлено.
Суд вказав про те, що приписи ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» щодо обмеження максимальної ставки відсотків по кредиту є підставою для перерахунку відсотків по кредиту з розрахунку 1,5 % у день від залишку несплаченого тіла кредиту.
З цих підстав суд частково задовольнив вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за кредитом.
Позивач подав на вказане рішення суду 02.07.2025 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відхилених позовних вимог та новим рішенням вимоги банку у справі задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вказано на те, що сторони належним чином погодили відсоткову ставку по договору, про що позичальник була поінформована у повній мірі.
На дату укладення Кредитного договору № 1353-6409 від 23.02.2024 діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.
При цьому скаржник зауважує, що не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні ЗУ «Про споживче кредитування» та процентну ставку(ки) в день, які встановлені в Кредитному договорів укладеному сторонами.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, визначеною у ч. 4 ст. 8 Закону: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Щодо загальних витрат за споживчим кредитом, то відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до таких витрат включаються:
- доходи кредитодавця у вигляді процентів;
- комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:
1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит;
2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Отже денна процентна ставка не перевищуватиме обмеження, передбачені законодавством, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі - як того вимагає норма ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у даній справі позивач вважає обґрунтованими.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі меншому тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже за таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що 23.02.2024 між відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1353-6409 шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А7788, надано кредит на суму у загальному розмірі 5600,00 грн на строк 300 днів, денна процентна ставка, 2,50%, мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб. Тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка 2,50%. Стандартна процентна ставка на весь строк кредиту 912,50 % річних. (а.с. 21-31).
Відповідно до довідки виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс», дане товариство перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 грошові кошти, згідно договору №1353-6409 від 23.02.2024 під номером транзакції 2429477767 у сумі 5600,00 грн (а.с. 18).
Згідно листа АТ КБ «Приват Банк» від 14.02.2025 на картковий рахунок ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зараховано грошовий переказ у розмірі 5600,00 грн за 23.02.2024 (а.с. 19-20).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1353-6409 від 23.02.2024 станом на 13.02.2025 сума заборгованості за відсотками складає 42000,00 грн, сума заборгованості за тілом кредиту 5600,00 грн, загальна сума заборгованості 47600,00 грн (а.с. 15-17).
Однак кредитор у даній справі заявив вимоги про стягнення з позичальника кредитного боргу у сумі 28000,00 грн, з яких 5 600,00 грн тіло кредиту та прострочена заборгованість за процентами 22 400,00 грн.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На час розгляду справи кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, сума боргу по тілу кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами позичальником наданими доказами не спростовується.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивач належним чином обґрунтував наявність та розмір кредитної заборгованості, яка має бути стягнута з відповідача на його користь.
Надаючи оцінку доводам скаржника у справі про відповідність приписам законодавства погодженої сторонами відсоткової ставки по кредитному договору, апеляційний суд враховує таке.
Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно) - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно) - з 21.08.2024 включно та надалі - 1%.
Одночасно за приписами п.9 ч.1 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» у договорі по споживчий кредит зазначається денна процента ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Отже, як вірно зауважує скаржник, за договорами про споживчий кредит денна процентна ставка повинна розраховуватись на дату укладення договору з урахуванням наявних законодавчих обмежень.
Денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносились зміни щодо складових показників, які застосовуються для її обчислення, як у даній справі.
Кредитний договір № 1353-6409 укладений між сторонами 23.02.2024 зі строком кредитування 300 календарних днів зі стандартною відсотковою ставкою 2,5% в день, та станом на 23.02.2024 Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» передбачав денну процентну ставку максимальним розміром саме 2,5% в день, про що слушно зауважує позивач у поданій апеляційній скарзі.
Отже правових підстав для зменшення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, як вказав суд першої інстанції, у даній справі не має, оскільки погоджена сторонами у кредитному договорі денна процентна ставка не перевищує максимальні розміри, визначені законодавством.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 16.06.2025 у даній справі слід скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитним коштами у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права (ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування») та прийняти постанову про задоволення відповідних позовних вимог у повному обсязі, а також в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Таким чином подана позивачем апеляційна скарга підлягає до задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог у справі з відповідача на користь позивача слід стягнути 6056 грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу позивача - задовольнити.
Заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 16.06.2025 у даній цивільній справі - скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитним коштами та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитним коштами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 1353-6409 від 23.02.2024 в сумі 22 400,00 грн.
Остаточно визначити, що до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у даній справі підлягає загальна сума кредитного боргу у розмірі 28000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 6056 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
У решті заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 16.06.2025 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 01.10. 2025.
Суддя-доповідач
Судді