Номер провадження 22-ц/821/1370/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №691/1116/24 Категорія: 307000000 Подорога Л. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
01 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретар Івануса А.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Білінкіної Т.В. на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2025 (повний текст складено 19.05.2025, суддя в суді першої інстанції Подорога Л.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: Городищенської державної нотаріальної контори Черкаської області, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок. Мати позивача до дня смерті проживала у своєму будинку по АДРЕСА_1 , де була зареєстрована та проживала одиноко. Інші особи з померлою не проживали та не були зареєстровані.
За життя мати склала заповіт на користь неї та її рідної сестри у рівних частинах. У позивача не було можливості бути присутньою під час поховання матері, оскільки вона з 2003 року проживає та працює по контракту в Королівстві Іспанія. Перед смертю матері, вона приїжджала в Україну, була близько 2 тижнів та повернулася до Іспанії 20.03.2018, а влітку розпочався сезон курортів і квитки були розкуплені завчасно.
Крім того, Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірісу СОVID-19|на всій території України з 12.03.2020 по 03.04.2020 встановлено карантин, який неодноразово продовжувався. Та листом МЮ України від 17.03.2020було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.
У 2023 році вона оформила громадянство Іспанії. До консульства щодо оформлення спадкових прав вона не зверталася, оскільки із сестрою у неї були добрі стосунки, про заповіт вони з сестрою були обізнані, тому у квітні 2019 року, коли позивачка приїхала черговий раз в Україну, вона оформила довіреність на ім'я сестри та ОСОБА_5 , щоб були її представниками з питань оформлення спадщини. Особисто позивач не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, бо була за кордоном у Іспанії, але думала, що на підставі її довіреності сестра здійснила всі необхідні дії за неї.
Сестра позивача - відповідач у справі, після смерті мами відкрила спадкову справу №155/2019 та оформила весь будинок на себе у жовтні 2023 року.
Позивач звернулася до адвоката, щоб вирішити дане питання і написала заяву до ЦНАП та дізналася, що її сестра успадкувала будинок матері одноосібно, оформивши його повністю на себе у жовтні 2023 року. Позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після покійної матері, однак їй відмовили у зв'язку із пропуском шестимісячного строку звернення з відповідною заявою.
Саме перебування тривалий час за кордоном, а згодом запровадження військового стану в Україні із постійними оголошеннями повітряних тривог та обстрілами рф створили позивачу перешкоди своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при подачі заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання відповідної заяви, та у зв'язку з чим вона звернулася до суду із вказаним позовом.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2025 у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування ухваленого рішення, суд вказав, що причини пропуску позивачем строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не є поважними, а є недбалим ставленням позивача до реалізації своїх прав.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала 17.06.2025 апеляційну скаргу та 27.06.2025 на виконання ухвали апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги - уточнену апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність й необґрунтованість через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги у справі.
В обґрунтування скарги вказано на те, що суд не надав оцінку факту проживання та працевлаштування по контракту позивача в Королівстві Іспанія, перебування на великій відстані від спадкового майна, поважності причин пропуску позивачем саме шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини. Крім зазначених у позовній заяві обставин, які на думку позивача підтверджують поважні, об'єктивні, незалежні від волі позивачки причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, таких як тривале проживання та робота за межами України - понад 20 років, карантинні заходи, пов'язаними із пандемією СОVID-19 та початок війни у 2022, зокрема, вказано на хворобу чоловіка позивача, який переніс хворобу та тяжку операцію і необхідність здійснення позивачем догляду за ним. Позивач не відмовлялася від отримання спадщини, жодної заяви з цього приводу не оформляла та навпаки мала намір і хоче наразі отримати свою частку за заповітом у спадщині матері.
Крім того, на думку скаржника суд не в повній мірі з'ясував і не надав оцінку наступним доказам: заяві сестри про прийняття спадщини за законом з підстав спільного проживання з матір'ю, а не за заповітом, бо сестра не проживала з матір'ю постійно, матір доглядали 2 доглядальниці; пропущенню відповідачем також шестимісячного строку для вступу у спадщину за заповітом; факт замовчування при зверненні до нотаріуса у травні 2019 року наявності довіреності позивача на оформлення спадкових прав; порушення нотаріусом принципу збереження спадкового майна та непорушності прав спадкоємців за заповітом; особисте розпорядження спадкодавця спадковим майном на користь обох дочок у рівних частках.
Скаржник вважає, що матеріали даної справи та викладені обставини свідчать про те, що причини пропуску позивачем строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у цій справі є поважними, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
У відзиві на апеляційну скаргу представника позивача представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки рішення суду винесено за повного з'ясування всіх обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Городище Черкаської області померла ОСОБА_4 , (повторне свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 09.08.2024), після смерті якої відкрилась спадщина (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 26.10.1959 та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 22.08.1981, ОСОБА_1 була дочкою ОСОБА_4 та мала дошлюбне прізвище ОСОБА_6 (а.с.11).
Окрім ОСОБА_1 , у нині покійної ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 від 22.06.1954, була дочка ОСОБА_2 , яка після реєстрації шлюбів змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 та у подальшому на ОСОБА_8 , свідоцтво про одруження серії НОМЕР_5 від 11.06.1975, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_6 від 28.11.2003.
За життя, нині покійній ОСОБА_4 , згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 349363771 від 06.10.2023, належав житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.17).
30.09.2016 ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідала належне їй майно своїм дочкам: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.13).
Довіреністю від 23.04.219 ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 та ОСОБА_5 бути представником з питань оформлення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 . Довіреність видана терміном на три роки до 23.04.2022 (а.с.14).
Постановою від 08.08.2024 державний нотаріус Городищенської державної нотаріальної контори Бідна М.О. відмовила гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.19).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2023, спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_2 . Спадщина складається з житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.123).
Дане свідоцтво є чинним і ніким не оспорюється.
Згідно договору дарування земельної ділянки та житлового будинку від 18.09.2024, ОСОБА_2 передала безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7120310100:01:001:2128, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_1 , та житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Такими є фактичні обставини у справі.
Правовідносини, що виникли між сторонами на їх підставі, мають зазначене правове регулювання.
Відповідно до положень ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; ч. 1 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; ч.1 ст.1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; ч.1 ст.1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень, наданих судам Пленумом ВСУ у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Крім того, як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах: від 04.11.2015 6-1486цс15 та від 23.08.2017 №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі ВС: від 26.06.2019 у справі №565/1145/17 (провадження №61-38298св18), від 17.10.2019 у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження №61-21447св19) та інших.
Також суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений ним у постанові від 26.03.2025 у справі за № 522/18483/21, згідно до якого вбачається, що карантинні обмеження та перебування за кордоном не є поважними причинами для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, якщо спадкоємець мав можливість подати заяву через консульські установи, поштою або електронним повідомленням. Поважними причинами пропуску строку є лише ті, що пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23, провадження №14-50цс24.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апеляційний суд враховує, що днем відкриття спадщини за обставин цієї справи є 15.07.2019, заява про прийняття спадщини мала бути подана до нотаріуса до 15.01.2019 включно.
Однак до нотаріуса позивач, як спадкоємець, який не проживав зі спадкодавцем та має намір прийняти спадщину, звернулася лише у серпні 2024 року, пропустивши визначений законодавством 6-місячний строк. До суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася 26.09.2024, тобто через 6 років 2 місяці і 11 днів після спливу строку на прийняття спадщини.
Звертаючись до суду першої інстанції позивач у позовній заяві про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини навела те, що тривалий час перебувала за кордоном, покладала сподівання на сестру, на ім'я якої видала довіреність бути представником з питань оформлення спадкової справи після смерті матері ОСОБА_4 , хворобу чоловіка з необхідністю здійснювати догляд за ним, а також встановлення карантину у зв'язку із пандемією СОVID-19 та початок війни у 2022.
При цьому, згідно з встановленими обставинами справи, які наводила і сама позивач, ОСОБА_1 особисто перебувала на території України у квітні-травні 2019 року, у вересні 2023 року та у квітні-вересні 2024 року.
Також позивач не довела, що не мала змоги протягом шести місяців з дня смерті матері звернутися до консульської установи для подачі заяви про прийняття спадщини, чи направити таку заяву засобами поштового зв'язку особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Посилання апелянта на хворобу чоловіка з необхідністю здійснювати догляд за ним не підтверджено в суді першої інстанції належними доказами, ці свідчення носять загальний характер і не містять конкретного часу, у який період це відбувалося.
Доводи як позовної заяви так і апеляційної скарги щодо працевлаштування по контракту у Королівстві Іспанії нічим не підтверджено, як не підтверджено і неможливість звернення позивача до консульської установи із заявою про прийняття спадщини через графік роботи чи відсутність вихідних днів, відпусток тощо, тому такі посилання не можуть бути взяті до уваги судом.
Крім іншого, в апеляційній скарзі йдеться про те, що позивач довіреністю від 23.04.2019 уповноважила відповідача та ОСОБА_5 на представництво з питань оформлення спадщини. Однак такі твердження апеляційний суд оцінює критично з огляду на те, що згадана довіреність була видана вже поза межами строку на прийняття спадщини, термін дії цієї довіреності - три роки і закінчився 23.04.2022, а позовна заява була подана до суду лише 27.09.2024. Крім того, згідно з приписами ч. 2 ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, чого позивачем зроблено не було.
Таким чином висновки суду першої інстанції у даній справі про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є вірними.
Усі інші апеляційні доводи наведеного не спростовують, так як не свідчать про існування обставин, які б перешкодили позивачу у визначений строк подати заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2025 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: Городищенської державної нотаріальної контори Черкаської області, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 01.10.2025
Суддя-доповідач
Судді