Номер провадження 22-ц/821/1373/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №698/168/24 Категорія: на ухвалу Баранов О. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
30 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретарШирокова Г.К.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Звенигородської окружної прокуратури Гасича Олександра Васильовича на ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 05.06.2025 про залишення без розгляду позовної заяви (суддя в суді першої інстанції Баранов О.І.) у справі за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Калинопільської селищної ради, ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро-Вікторія Катеринопіль», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою,
у лютому 2024 року перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
- усунути перешкоди власнику - Калинопільській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим №7122255100:04:001:0112 шляхом визнання недійсним рішення Катеринопільської селищної ради від 11.02.2021 № 3-26/УІІІ «Про затвердження технічних документацій із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 та передачі її у власність ОСОБА_1 (п. 19, 19.1, 19.2);
- усунути перешкоди власнику - Калинопільській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим № 7122255100:04:001:0112 шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 25.03.2021, укладеного між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Агро-Вікторія Катеринопіль», номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 42104041, дата реєстрації - 20.05.2021;
- усунути перешкоди власнику - Калинопільській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим № 7122255100:04:001:0112 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Калинопільської селищної ради земельну ділянку природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112;
- усунути перешкоди власнику - Калинопільській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим № 7122255100:04:001:0112 шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області Штепана Р.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.03.2021 № 57047487, здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї (відомості про право власності зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.03.2021 за № 40948083) та скасування рішення державного реєстратора Катеринопільської селищної ради Козловського В.В. від 24.05.2021 № 58309876 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійсненої на його підставі реєстрації права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Агро-Вікторія Катеринопіль» з одночасним припиненням права оренди фермерського господарства «Агро-Вікторія Катеринопіль» на цю земельну ділянку (відомості про право оренди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.05.2021 за № 42104041);
- усунути перешкоди власнику - Калинопільській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням для особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 7122255100:04:001:0112, виключивши відповідні відомості про це з Державного земельного кадастру.
Після відкриття провадження у справі ухвалою суду від 21.05.2025 з підстав, пов'язаних із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено прокурору десятиденний строк для усунення її недоліків, шляхом надання до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви; надання до суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі вартості спірної земельної ділянки.
Ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 05.06.2025 позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, з посиланням на те, що прокурором не усунуто, визначених судом недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, а отже провадження у справі є таким, що відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, керівник Звенигородської окружної прокуратури Гасич О.В. 18.06.2025 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 05.06.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що позовна заява подана з додержанням вимог, визначених ст. 177 ЦПК України, яка діяла на момент подачі позову до суду.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, помилково послався на набрання чинності 09.04.2025 Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та неправильно встановив, що позовна заява подана без додержання вимог ЦПК України через те, що до позову не додано експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки та не долучено документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна на дату подання позовної заяви.
Звертає увагу суду на те, що в законодавстві України відсутні норми, які вказують на те, що ч. 4 ст. 177 ЦПК України має зворотну дію в часі.
В апеляційній скарзі прокурор також зазначає, що висновки викладені в ухвалі суду від 05.06.2025 є взаємно суперечливими та судом фактично без дослідження матеріалів справи, уже на стадії підготовчого засідання, вирішено питання про добросовісність відповідача ОСОБА_1 та неефективності обраного способу захисту прокурором.
Крім того, вказує, що невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.
На підставі викладеного прокурор вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ФГ «Агро-Вікторія Катеринопіль» Коваленко О.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки вважає її законної і обґрунтованою.
У клопотанні від 25.06.2025 представник Державної екологічної інспекції Центрального округу Прибєг Д.А. підтримує у повному обсязі апеляційну скаргу прокуратури та просить розгляд справи проводити за відсутності представника Державної екологічної інспекції Центрального округу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Калинопільської селищної ради Коваленко В.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки вважає її законної і обґрунтованою.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно з частиною першою, п'ятою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (в редакції, чинній на дату подачі позову).
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Судом встановлено, що у лютому 2024 року заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду із даним позовом.
04.03.2024 ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області було відкрито провадження у даній справі.
21.06.2024 ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області справу призначено до розгляду на 22.07.2024 на 12 год 00 хв.
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 21.05.2025 позовну заяву прокурора залишено без руху та надано 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірних земельних ділянок, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви, а також подачі документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви.
05.06.2025 ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області позовну заяву заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що прокурор не усунув визначених судом недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, а тому провадження у справі є таким, що відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України (зокрема, вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України), отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Апеляційним судом встановлено, що ухвалу про залишення позову без розгляду винесено після закриття судом першої інстанції підготовчого провадження у даній справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Також з матеріалів справи вбачається, що позовна заява, подана прокурором 05.03.2024, відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, в редакції, чинній на дату звернення до суду.
Нова редакція ч. 4 ст. 177 ЦПК України набула чинності 09.04.2025, тобто після подачі позовної заяви та після відкриття провадження у даній справі.
Застосовуючи вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме долучення до позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, суд першої інстанції посилався на Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», якими передбачено зворотну дію в часі положень цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що Законом не передбачено зворотну дію в часі положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України та послався на положення закону, які не підлягають застосуванню у даній справі.
Разом з тим, як і в ухвалі про залишення позову без руху, так і в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокурор не заперечує проти добросовісності відповідача ОСОБА_1 та метою звернення до суду з даним позовом є захист прав територіальної громади саме шляхом вилучення майна у добросовісного набувача.
Апеляційний суд звертає увагу на відсутність у суду процесуальної можливості наперед встановити добросовісність, чи недобросовісність набувача. При цьому, належний висновок щодо добросовісності, чи недобросовісності відповідача, суд має право викласти лише у судовому рішенні, постановленому за наслідками судового розгляду.
Відтак, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про добросовісність відповідача ОСОБА_1 .
Крім того, заслуговують на увагу твердження прокурора, викладені в апеляційній скарзі про те, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону, а тому суд не в праві на стадії підготовчого провадження вирішити питання про ефективність обраного способу захисту позивачем.
Згідно з ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі викладеного вище, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали та підлягає скасуванню з направленням даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити.
Ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 05.06.2025 про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 01.10.2025.
Суддя-доповідач
Судді