Провадження № 11-кп/821/246/25 Справа № 710/1482/24 Категорія: ч. 3 ст. 191 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
30 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретарки - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
потерпілого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 на ухвалу Шполянського райсуду Черкаської обл. від 5.11.2024 р., -
4.10.2024 р. до Шполянського райсуду Черкаської обл. надійшло клопотання про закриття кримінального провадження відомості про яке, внесене до ЄРДР 1.03.2013 р. за № 12013250300000130 за ч. 3 ст. 191 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській обл. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013250300000130 від 1.03.2013 р. за ч. 3 ст. 191 КК України.
Кримінальне провадження зареєстровано про те, що в 2009 р. між ПП «Метроавтотранс», яке зареєстроване в м. Шпола по вул. Леніна, 136, кв. 50, та ТОВ «Шполянський завод запасних частин «Метровагонмаш» укладено договір оренди виробничих приміщень в яких зберігалась техніка, запасні частини ПП «Метроавтотранс». В подальшому, в 2012 р. службові особи ТОВ «Шполянського заводу запасних частин «Метровагонмаш», зловживаючи службовим становищем відмовили власнику ПП «Метроавтотранс» ОСОБА_8 в допуску на територію заводу до матеріальних цінностей, та зловживаючи службовим становищем привласнили екскаватор Є 652Б, який належить ОСОБА_8 , розукомплектували автомобіль ГАЗ-5312, бульдозер ДТ-75 та трактор Т-70, які належать ПП «Метроавтотранс», чим спричинили ОСОБА_8 матеріальні збитки.
Ухвалою суду від 5.11.2024 р. клопотання прокурора було задоволено, а кримінальне провадження, внесене до ЄРДР від 1.03.2013 р. за №12013250300000130 за ч. 3 ст. 191 КК України - закрито з підстави передбаченої п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись з ухвалою суду, потерпілий ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а в задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12013250300000130 від 1.03.2013 р. на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Постановити нову ухвалу щодо продовження повного незаангажованого розслідування з встановленням винних осіб як у розкраданні належного потерпілому майна, так і в зловживаннях при розслідуванні даного провадження.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні належним чином проведено не було.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні листи адресовані йому від УМВС України в Черкаській обл. від 7.03.2012 за № 4/42 Дзв-3 та матеріали перевірки, які були передані в Шполянську прокуратуру для прийняття рішень в порядку ст. 97 KПК України, про що 12.09.2013 р. листом прокурора Шполянського району йому було повідомлено, що 30.05.2012 р. слідчим CВ Шполянського РВ ОСОБА_9 порушено кримінальну справу № 2301200021 за фактом привласнення його майна вже лише службовими особами ТОВ «Шполянський завод запчастин «Метровагонмаш» по факту за ознаками злочину ч. 3 ст. 191 КК України.
Також відсутній в матеріалах справи його лист, де в додатках був викладений перелік документів з фактами протиправних дій керівництва ТОВ «Шполянський завод запчастин «Метровагонмаш», які на його думку могли суттєво вплинути на хід розслідування даної справи, встановлення винних, відновлення роботи ПП «Метроавтотранс».
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, потерпілий ОСОБА_8 вважає, що на даний час відсутні підстави для закриття даного кримінального провадження, оскільки не в повному обсязі проведені всі слідчі дії, в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України. За таких обставин дана ухвала не може вважатися повною, а закриття кримінального провадження буде суперечити засадам кримінального провадження.
Крім того, внесення змін до КПК України і зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України п. 31 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст. ст. 9, 25 КПК України. Стверджує, що в даному випадку, вказаних обов'язків органи досудового розслідування не виконали та порушили перед судом питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змій до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Враховуючи дані обставини, потерпілий вважає, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення в повній мірі особи чи осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, тому є передчасним, твердження про те, що в кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, потерпілого ОСОБА_8 , який просив задовольнити його апеляційну скаргу з вказаних у ній підстав, прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, вважаючи ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_8 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дотримався вищезазначених вимог закону при прийнятті рішення у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до витягу з кримінального провадження № 12013250300000130 від 5.06.2013 р., 1.03.2013 р. були внесені відомості до ЄРДР. Правова кваліфікація - ч. 3 ст. 191 КК України. Фабула: в 2009 р. між ПП «Метроавтотранс», яке зареєстроване в м. Шпола по вул. Леніна, 136, кв. 50 та ТОВ «Шполянський завод запасних частин «Метровагонмаш» укладено договір оренди виробничих приміщень, в яких зберігалась техніка, запасні частини ПП «Метровагонмаш». В подальшому, в 2012 р. службові особи ТОВ «Шполянського заводу запасних частин «Метровагонмаш», зловживаючи службовим становищем відмовили власнику ПП «Метровагонмаш» ОСОБА_8 в допуску на території заводу до матеріальних цінностей, та зловживаючи службовим становищем привласнили екскаватор Є 652Б, який належить ОСОБА_8 , розкомплектувати автомобіль ГАЗ-5312, бульдозер ДТ-75 та трактор Т-70, які належать ПП «Метровагонмаш», чим спричинили ОСОБА_8 матеріальні збитки (т. 1, а. пр. 131).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення, визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Санкція ч. 3 ст. 191 КК України в редакції від 20.05.2012 р., яка була чинною на дату подання заяви про злочин, а саме 30.05.2012 р. передбачала покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 31 ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Системне тлумачення ст. 49 КК України вказує на імперативність цієї норми кримінального закону, а тому суд, встановивши наявність підстав для застосування положень зазначеної статті, зобов'язаний закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Пунктом 31 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Цією нормою законодавець встановив обов'язкове правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження в разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Як встановлено апеляційним судом, відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР були внесені 1.03.2013 р. та з часу такого внесення минуло більше 10 років.
За час досудового розслідування, обвинувачення нікому не було пред'явлено.
Закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК, суд урахував те, що орган досудового розслідування дотримався вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин справи. Так, матеріалами провадження підтверджується те, що орган досудового розслідування неодноразово вживав процесуальних заходів для перевірки заяви потерпілого щодо вчиненого стосовно нього кримінального правопорушення, у тому числі шляхом проведення обшуків, виїмки документів, допиту свідків, направлення запитів та отримання відповідей із відповідних державних установ, які не дали позитивних результатів у встановленні особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що об'єктивних даних щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, матеріали досудового розслідування не містять, потерпілий і в апеляційній скарзі лише вказує на слідчі та прокурори не виконали завдання кримінального провадження та свої обов'язки, визначених загальними засадами у ст. ст. 9 та 25 КПК України.
Також, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про те, що потерпілий чи його представник оскаржував дії або бездіяльність органу досудового розслідування згідно з положеннями, передбаченими Главою 26 КПК України.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, рішення суду першої інстанції про те, що, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, яке кваліфіковано за ч. 3 ст. 191 КК України, на час проведення судового розгляду клопотання прокурора строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився, а тому клопотання прокурора підлягало до безумовного задоволення, а кримінальне провадження закриттю, з огляду на те, що досудове розслідування не пред'явило нікому обвинувачення, тому що всі вчинені розшукові та слідчі дії не встановили особу (осіб) причетних до його вчинення, а рішення суду про задоволення клопотання прокурора є обґрунтованим та законним, а тому повинно залишитись в законній силі.
Доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_8 про те, що в матеріалах справи відсутні листи адресовані йому від УМВС України в Черкаській області від 07.03.2012 р. за № 4/42 Дзв-3 та матеріали перевірки, які були передані в ІІІполянську прокуратуру для прийняття рішень в порядку ст. 97 KПК України, про що 12.09.2013 р. листом прокурора Шнолянського району йому було повідомлено, що 30.05.2012 р. слідчим CВ Шполянського РВ ОСОБА_9 порушено кримінальну справу № 2301200021 за фактом привласнення його майна вже лише службовими особами ТОВ «Шполянський завод запчастин - «Метровагонмаш» по факту за ознаками злочину ч. 3 ст. 191 КК України. Також відсутній в матеріалах справи його лист, де в додатках був викладений перелік документів з фактами протиправних дій керівництва ТОВ «Шполянський завод запчастин - «Метровагонмаш», які на його думку могли суттєво вплинути на хід розслідування даної справи, встановлення винних, відновлення роботи ПП «Метроавтотранс», але апеляційний суд вважає, що відсутність цих листів ніяким чином не впливає на суть судового рішення, тому що апелянт не вказує, що це листування вказує на винних, на його думку, осіб.
Крім того, внесення змін до КПК України і зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України п. 31 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст. ст. 9, 25 КПК України, то такі доводи до задоволення не підлягають, оскільки не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються доказами та висновками, які належним чином оцінені місцевим судом.
Таким чином, ухвала місцевого суду є належно вмотивованою й обґрунтованою і за змістом відповідає приписам ст. 370 КПК України, у ній наведено мотиви, з яких виходив суд, та положення закону, якими він керувався, постановляючи рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були підставами для скасування судового рішення, під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без зміни.
Керуючись ст. ст. 405, 407 та 419 КПК України, апеляційний суд -
Ухвалу Шполянського райсуду Черкаської обл. від 5.11.2024 р., якою задоволене клопотання прокурора та закрите кримінальне провадження № 12013250300000130 від 01.03.2013 р. за ч. 3 ст. 191 КК України на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - залишити без змін.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді