01 жовтня 2025 року
м. Харків
справа № 646/4900/19
провадження № 22-ц/818/4/25
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого Тичкової О.Ю.
суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
за участі секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківська міська рада, ОСОБА_5 , Служба у справах дітей по Основ'янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків клопотання ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів штрафу відповідно до ст. 148 ЦПК України,-
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про поновлення становища, що існувало до порушення права власності та стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями.
Рішенням Червнозаводського районного суду міста Харкова від 30 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скарга містить посилання, що суд не повно встановив обставини у справі та дійшов помилкового висновку про відмову у позові. Суд не сприяв їй у наданні доказів на підтвердження позову, а саме безпідставно не задовольнив її клопотання про проведення експертизи та допит свідків.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.11.2023 клопотання ОСОБА_6 яка діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено.
Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: «Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об'єктів, в том парканів, правовстановлюючим документам і первинній технічній документ на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (друга назва згідно відомостей Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим №3409873 «Єлізаветинська 16/34, якщо не відповідає, то що саме?» «Якщо фактичне розташування будівель, споруд та інших об'єктів, в тому числі парканів не відповідає правовстановлюючим документам і первинній технічній документ на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим №3409873 «Єлізаветинська 16/34, то яким чином та які можливі варіанти приведення у попередній стан, у відповіді правовстановлюючих документів та первинної технічної документації, в тому урахуванням ухвали народного суду Червонозаводського району від 30.06.1969 року по справі №2/339?»
Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8А).
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 червня 2024 року клопотання експерта Кирилова Л.І. про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи № 25308 та ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів та зобов'язання забезпечити доступ для проведення геодезичної зйомки - задоволено.
Витребувано з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» копію інвентаризаційної справи на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим № 3409873 «Єлізаветинська, 16/34» та Акт про пожежу в садибі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим № 3409873 «Єлізаветинська, 16/34».
Зобов'язано ОСОБА_1 провести геодезичну зйомку фактичних меж земельної ділянки садиби за адресою: АДРЕСА_2 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим № 3409873 «Єлізаветинська, 16/34», з нанесенням всіх будівель і споруд та меж виділення (за даними БТІ), в паперовому та електронному вигляді (для роботи в програмі АutoСАD).
Зобов'язано співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 забезпечити доступ інженерам геодезистам ТОВ «Юридична компанія «Всесвіт» до домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим № 3409873 «Єлізаветинська, 16/34» для проведення геодезичної зйомки.
До суду апеляційної інстанції від Бабій Лідії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 надійшли клопотання про зобов'язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 забезпечити доступ для проведення геодезичної зйомки інженерам геодезистам ТОВ «Юридична компанія «Всесвіт» до домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим № 3409873 «Єлізаветинська, 16/34» для проведення геодезичної зйомки.
В обґрунтування клопотань зазначено, що відповідачі у добровільному порядку виконувати ухвалу суду від 20 червня 2024 року відмовляються, а органи виконавчої служби надали відповідь, що ухвала не відповідає вимогам до виконавчого документу згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року клопотання ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення безперешкодного доступу до об'єкта дослідження для проведення геодезичної зйомки - задоволено.
Зобов'язано співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 забезпечити доступ інженерам геодезистам ТОВ «Юридична компанія «Всесвіт» до домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим № 3409873 «Єлізаветинська, 16/34» для проведення геодезичної зйомки.
20 травня 2025 року ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала клопотання про стягнення з відповідачів в дохід держави штрафу за невиконання вимог ухвали, якою зобов'язано надати доступ для проведення геодезичної зйомки.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про поновлення становища, що існувало до порушення права власності та стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями.
В обґрунтування вимог посилається, що 31.10.2018 року позивачка виявила, що належний їй будинок зруйнований, замки до хвіртки переобладнані, встановлена нова огорожа, сад повністю знищений. Надвірні споруди та фундамент будинку частково ще були збережені. З'ясувалося, що 02.08.2018 року належну ОСОБА_7 частку сусіднього будинку було придбано відповідачем ОСОБА_2 , яка зрізала сад, встановила власні ворота та хвіртку, а в подальшому знесла і будинок з надвірними спорудами, частку в якому придбала, не зважаючи на те, що він належить іншим особам. На теперішній час на місці знесеного будинку відповідач самовільно здійснює будівництво, на територію домоволодіння нікого не пускає.
Для встановлення викладених у позовній заяві обставин, позивачка просила призначити експертизу, для виконання якої необхідний доступ до об'єкту дослідження.
Відповідно до ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника суд насамперед зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
З метою проведення призначеної раніше судом експертизи, суд задовольнив клопотання ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом безперешкодного доступу до об'єкта дослідження.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).
Права та обов'язки представника учасників справи визначені ч. ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, на учасників судового процесу та їх представників покладено обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Цивільне процесуальне законодавство України містить невичерпний перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ст. 143 ЦПК України).
Види заходів процесуального примусу визначені ч. 1 ст. 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 ст. 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Судом встановлено, що 04 березня 2022 року ухвалою суду було зобов'язано ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса перебування: АДРЕСА_3 забезпечити доступ інженерам геодезистам ТОВ «Юридична компанія «Всесвіт» до домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (друга назва згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно за реєстровим № 3409873 «Єлізаветинська, 16/34» для проведення геодезичної зйомки.
Проте , стороною відповідача у встановленому законом порядку вимоги ухвали не виконані, представником відповідачки повідомлено, що остання у зв'язку із війною в Україні перебуває з неповнолітніми дітьми у Німеччині, тому можливість виконати покладений на неї судом обов'язок забезпечити доступ для проведення геодезичної зйомки інженерам геодезистам ТОВ «Юридична компанія «Всесвіт» до домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у ОСОБА_4 відсутній з поважних причин.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання в суд апеляційної інстанції жодного разу не з'явилась, дані про отримання нею ухвал Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, від 20 червня 2024 року та від 10 грудня 2024 року в матеріалах справи відсутні.
Відповідач ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог закону підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісного виконання процесуальних обов'язків учасником судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.
Враховуючи, що ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_4 брав участь у розгляді справи був повідомлений про необхідність виконання вимоги суду та від імені відповідачки неодноразово висловлював бажання та готовність ОСОБА_4 виконати ухвали суду про забезпечення доказів з червня 2024 року, судова колегія вважає повідомлені ним причини неможливості виконання ухвали суду - перебування за кордоном неповажними і вважає поведінку відповідачки зловживанням процесуальними правами, що є підставою для застосування до відповідача ОСОБА_4 заходу процесуального примусу у виді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому клопотання сторони позивача підлягає частковому задоволенню.
Частиною 5 статті 148 Кодексу визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 143, 144, 148 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів штрафу відповідно до ст. 148 ЦПК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , заходи процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , штраф у розмірі 3028,00 грн на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
Роз'яснити що грошове стягнення - штраф (як засіб процесуального примусу), має бути сплачено на рахунок за реквізитами:
Сплату судового збору належить здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101
Код отримувача Державна судова адміністрація України
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA398999980313161206080020661
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох місяців з дня набрання ухвалою суду законної сили.
Стягувач - Державна судова адміністрація України, Державна судова адміністрація України, адреса перебування: м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36.
Боржник - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса перебування: АДРЕСА_3 .
Роз'яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених ЦПК України (ч.2 ст.144 ЦПК України).
Ухвала про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу є виконавчим документом (на підставі ч. 3 ст. 146 ЦПК України) та підлягає негайному виконанню.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 02.10.2025
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук