02 жовтня 2025 рокуСправа №160/21599/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду,-
15.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року у справі №160/21599/24 до 14.04.2026 року.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, шо з метою належної організації виконання рішення суду відповідачем 30.01.2025 року було скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання про надання командиру Військової частини НОМЕР_1 письмової згоди стосовно виконання рішення суду. Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2025 року №117/3068 командиру Військової частини НОМЕР_1 було надано погодження для замовлення коштів щодо виконання рішення суду. 06.02.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_2 штурмових військ заявку-розрахунок потреби в коштах для виплати військовослужбовцям в порядку виконання судових рішень, в тому числі відносно позивача. Попри скеровування до ІНФОРМАЦІЯ_2 військ заявки розрахунку у лютому 2025 року, надходження коштів на рахунок за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для виконання рішення суду відсутнє. На підставі зазначеного відповідач просить відстрочити виконання рішення суду.
18.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено заяву до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд заяви без участі позивача та його представника.
Відповідно до ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд в судовому засіданні ухвалив продовжити розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
14.10.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 12 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 12 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року набрало законної сили 03.12.2024 року.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 5 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи наведене, суд, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, зобов'язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у цьому випадку заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.
Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003 року зазначив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об'єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду.
З основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на лютий 2025 року вбачається, що відповідачем включалась сума заборгованості на виконання рішення суду у даній справі на отримання відповідного фінансування.
Відповідач зауважив, що фінансування заборгованості по рішенню суду у даній справі Командування Десантно-штурмових військ не здійснено.
Таким чином відповідач наголошує, що ним здійснено всіх необхідних заходів з метою виконання рішення суду, проте за відсутності коштів відповідач просить відстрочити виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 14.04.2026 року, проте, суд звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, тобто в даному випадку до 14.10.2025 року.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи наведені відповідачем підстави для відстрочення рішення суду, суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду до 14.10.2025 року, тобто в межах строку, визначеного частиною 5 статті 378 КАС України, а тому заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.
Керуючись положеннями ст. 243, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року в адміністративній справі №160/21599/24 до 14.10.2025 року.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський