01 жовтня 2025 року Справа 160/27790/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 25.09.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка була передана 26.09.2025 р., в якій просить:
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплати додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою КМУ №168 за період стаціонарного лікування в ДУ "ІТО НАМН України" з 10.01.2025 року по 17.01.2025 року та за період перебування у відпустці згідно із довідкою ВЛК №7258 від 17.01.2025 р.;
- визнати протиправним дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не відображення те не зазначення в грошовому атестаті та відповідних довідках всіх сум грошового забезпечення котрі виплачувались, отримувалися ним за період з 01.08.2023 р. по 27.05.2025 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 належним чином оформити та видати йому грошовий атестат та відповідні довідки котрі слугують підставою для призначення пенсії.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частин 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши позовну заяву, суд зазначає, що позовні вимоги не відповідають приписам ч.1 ст.5 КАС України.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п.1-6 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, позивач просить зокрема зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплати додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою КМУ №168 за період стаціонарного лікування в ДУ "ІТО НАМН України" з 10.01.2025 року по 17.01.2025 року та за період перебування у відпустці згідно із довідкою ВЛК №7258 від 17.01.2025 р. проте він не заявляє вимог щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень відповідача, які були підставою для ненарахування та не виплати додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою КМУ №168 за період стаціонарного лікування в ДУ "ІТО НАМН України" з 10.01.2025 року по 17.01.2025 року та за період перебування у відпустці згідно із довідкою ВЛК №7258 від 17.01.2025 р.
Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України та вказати вимоги щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень відповідача, які були підставою для ненарахування та не виплати додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою КМУ №168 за період стаціонарного лікування в ДУ "ІТО НАМН України" з 10.01.2025 року по 17.01.2025 року та за період перебування у відпустці згідно із довідкою ВЛК №7258 від 17.01.2025 р.
Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Згідно із статтею 233 КЗпП України (у редакції чинній до 18.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022 року), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі № 620/1201/23.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає, що виплата грошового забезпечення має регулярний, як правило щомісячний характер. Відповідно, про порушення своїх прав щодо повноти нарахування та виплати грошового забезпечення за певний місяць позивач мав дізнатися разом з отриманням грошового забезпечення за такий місяць, при цьому з наступного дня після отримання такого грошового забезпечення розпочав свій перебіг 3-місячний строк звернення до суду з відповідним позовом.
Позовні вимоги заявлено за період з 10.01.2025 року по 17.02.2025 року.
Отже, за період з 10.01.2025 року по 17.02.2025 року строк звернення до суду пропущено.
Крім того, суд зауважує, що в матеріалах справи наявні довідки ВЧ НОМЕР_1 від 17.06.2025 року №4913/ФЕС, №4914/ФЕС про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Слід наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №640/13229/21, від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21, від 23.08.2023 року у справі №160/24858/21.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
- уточненої позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог, відповідно до ст.5 КАС України та вказати вимоги щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень відповідача, які були підставою для не нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою КМУ №168 за період стаціонарного лікування в ДУ "ІТО НАМН України" з 10.01.2025 року по 17.01.2025 року та за період перебування у відпустці згідно із довідкою ВЛК №7258 від 17.01.2025 р.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма