30 вересня 2025 рокуСправа №160/15572/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення контузії, каліцтва), отриманої 22.10.2023 при захисті Батьківщини, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої ОСОБА_1 22.10.2023 при захисті Батьківщини, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 26.01.2023 по 06.01.2024. 22.10.2023 під час висування на бойову позицію в районі населеного пункту с. Вербового старший солдат ОСОБА_2 у складі коригувальної групи пілотів Mavic 3 потрапив під мінометний обстріл. Згідно первинної медичної картки форми 100, виданої в/ч НОМЕР_1 23.10.2023, старший солдат в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 поранений о 17-00 год. 22.10.2023 р-н Вербового, діагноз: «Цефалгічний синдром. Тінітус». Згідно довідки військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 21 листопада 2023 р. №12851 проведено медичний огляд старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_4 21 листопада 2023 року. Діагноз: Наслідки перенесеної вибухової травми (22.10.2023), закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, астено-невротичного, вестибуло-атактичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми у вигляді нейро-сенсорної приглухуватості І ст. зі сприйняттям ШМ на праве вухо 2,5 м та на ліве вухо 3,5 м. Травма легкого ступеня. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. З метою встановлення наслідково-причинного зв'язку поранення із виконанням завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини, старший солдат ОСОБА_1 неодноразово звертався до командира військової частини № НОМЕР_5 із рапортами про отримання Довідки про обставини травми (поранення, контузії). Листом від 17.09.2024 № 843/3129 повідомлено, що у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшому солдату ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на те, що згідно первинної медичної картки Форма 100 від 23.10.2023 йому встановлено діагноз: «цефалгічний синдром. Тинітус». Враховуючи те, що нозологічні форми «цефалгічний синдром» та «Тинітус (дзвін або шум у вухах)» не мають ознак пошкодження тканин або органів тіла внаслідок дії чинників зовнішнього середовища, а також не входять до класу XIX «Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин» МКХ-10, розцінювати їх як травми є недоцільно, а тому підстави для видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Зі слів військовослужбовця 22.10.2023 він о 17:00 отримав вибухову травму, але за медичною допомогою 22.10.2023 не звернувся. До медичного пункту військової частини даний військовослужбовець потрапив з формою 100 24.10.2023. Його було скеровано 25.10.2023 на консультацію до лікаря невропатолога в/ч НОМЕР_4 , шпиталь м.Запоріжжя 25.10.2023. Згідно направлення лікаря - невропатолога було ушпиталено до КНП «Лікарня № 8» ЗМР, де він проходив стаціонарне лікування до 07.11.2023. Однією з підстав про отримання довідки про обставини травми є первинна медична картка форма 100. У даного військовослужбовця прописано у формі 100 діагноз: Цефалгічний синдром. Тінітус. Ураховуючи, що неврологічні форми «Цефалгічний синдром» та «тінітус» дзвін або шум у вухах не мають ознак пошкодження тканин або органів тіла внаслідок дії чинників зовнішнього середовища, а також не входять до класу XIX «Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин» МКХ-10, розцінювати їх як травму є недоцільним. Так, Позивач про отримання ним поранення 22.10.2023 безпосередньому командиру не доповідав, до медичного пункту за медичною допомогою після поранення чи командування військової частини 22.10.2023 не звертався. Відтак, в архіві медичної служби та журналі ведення бойових дій відсутня інформація щодо отримання ОСОБА_1 травмування (поранення, контузії, каліцтва). Складання у воєнний час довідки про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) встановленого зразка за формою, наведеною у додатку 5 до Положення № 402 (тим більше в цілях надання відповідного статусу та пільг, передбачених законодавством для військовослужбовців) не вимагається.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_6 від 26.07.2023 року ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно копії військової квитка серії НОМЕР_7 08.11.2021, ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 26.01.2023 по 06.01.2024.
23.09.2023 року ОСОБА_1 надано первинну медичну картку Форми Ф100, як особі, яка поранена/захворіла, відповідно до якої позивачу поставлено діагноз: цефалгічний синдром, тінітус. За наслідком медичного огляду ОСОБА_1 до КНП "Міська лікарня №8" Запорізької міської ради.
Відповідно до Виписного епікризу медичної карти стаціонарного хворого № 905/2965 КНП «Міська лікарня № 8» Запорізької міської ради, старший солдат ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 25.10.2023 р. по 07.11.2023 р. Згідно форми 100 отримав поранення та вибухову травму у бойових умовах 22.10.23 р. о 17:00 в районі Вербового. Був оглянутий та стабілізований в ПВХ ВМКЦ «Юрківка» о 11:28 23.10.2023 р., надано медичну допомогу - парацетамол 1000 мг, дексаметазон 4 мг. Після чого бригадою військової ШМД евакуйований до КНП «МЛ №8» ЗМР в стабільному стані, де оглянутий лікарем-терапевтом та госпіталізований до терапевтичного відділення. Діагноз заключний клінічний: Вибухова травма (22.10.2023). Акубаротравма. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, стійкий цефалгічний, вестибуло-атактичний синдроми. Тінітус, Гіпертонічна хвороба ІІ ст, ступ. 3, ризик 3. Гітертрофія лівого шлуночку. Гіпертензивна енцефалопатія.
Згідно довідки військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 21 листопада 2023 р. № 12851 проведено медичний огляд старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_4 21 листопада 2023 року. Діагноз: Наслідки перенесеної вибухової травми (22.10.2023), закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, астено-невротичного, вестибуло-атактичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми у вигляді нейро-сенсорної приглухуватості І ст. зі сприйняттям ШМ на праве вухо 2,5 м та на ліве вухо 3,5 м. Травма легкого ступеня. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідку про обставини травми не надав. Ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом обох очей. Астенічний синдром. Гіпертонічна хвороба II ст. Гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночка) СН 0 ст. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Згідно довідки ВЧ № НОМЕР_8 від 12.09.2024 №843/3077 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, ОСОБА_1 дійсно в період з 05.05.2023 по 01.06.2023, з 15.06.2023 по 23.10.2023, з 08.11.2023 по 16.11.2023, з 01.12.2023 по 24.12.2023 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в: Покровське, Новомосковськ Дніпропетровської області, Оріхів Запорізької області.
На адвокатський запит представника позивача, направленого до в/ч НОМЕР_1 в інтересах ОСОБА_1 , листом від 17.09.2024 № 843/3129 за підписом командира в/ч НОМЕР_1 повідомлено, що за результатами службового розслідування встановлено, що у довідці про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 06.05.2024 № 843/1608 було помилково зазначено період з 02.07.2023 по 13.10.2023 замість періоду з 15.06.2023 по 23.10.2023.
Листом від 17.09.2024 № 843/3129 повідомлено, що у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшому солдату ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на те, що згідно первинної медичної картки Форма 100 від 23.10.2023 йому встановлено діагноз: «цефалгічний синдром. Тинітус». Враховуючи те, що нозологічні форми «цефалгічний синдром» та «Тинітус (дзвін або шум у вухах)» не мають ознак пошкодження тканин або органів тіла внаслідок дії чинників зовнішнього середовища, а також не входять до класу XIX «Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин» МКХ-10, розцінювати їх як травми є недоцільно, а тому підстави для видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відсутні.
11.10.2024 року позивачем подано скаргу.
Листом від 23.11.2024 вих. № 843/4279, військова частина НОМЕР_1 повідомила старшого солдата ОСОБА_1 , що його скаргу від 11.10.2024 щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) розглянуто. Цим же листом ОСОБА_1 повідомлено, що 22.10.2023 до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 за фактом отримання поранення він не звертався, у журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 22.10.2023 не було зафіксовано отримання ним поранення 22.10.2023, відповідного рапорту командира підрозділу не було подано, а тому підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відсутні.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невидачі спірної довідки протиправною. Наголошує, що подав усі необхідні докази, які підтверджують отримання ним травмування під час участі в бойових діях, а тому звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (частина перша статті 3 Закону № 2232-XII).
В силу статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).
Пунктом 6.1. Положення № 402 установлено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Пунктом 6.2 Положення № 402 визначено перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК. При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
В силу пункту 6.3 Положення № 402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.
За правилами п. 21.1 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Підпунктом «д» п. 21.5 Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Згідно п. 21.7 Положення № 402, постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Як свідчать матеріали справи, у період з 15.06.2023 року по 23.10.2023 року ОСОБА_3 приймав безпосередню участь у бойових діях, що підтверджується довідкою Військової частина НОМЕР_1 від 12.09.2024 року.
22.10.2023 позивач отримав поранення/захворів та звернувся за первинною медичною допомогою.
За результатом отримання невідкладної допомоги позивачу поставлено діагноз: цефалгічний синдром, тінітус, що підтверджується первинною медичною карткою Форми Ф100 від 23.10.2023 року.
Суд вказує, що позивач проходив військово-лікарську комісію, у зв'язку із отриманням травми в період проходження військової служби, відповідач, як військова частина, у якій він проходив військову службу, мав направити відповідній комісії оригінал або належним чином засвідчену копію довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). При цьому, наявність такої довідки впливає, в тому числі, і на визначення причинного зв'язку захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Однак, як встановлено судом із матеріалів справи, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відносно позивача не складалася. Відмову позивачу у складанні даної довідки відповідач обґрунтовує наявністю недоліків у наданій позивачем первинній медичній картці Форми Ф100, не зверненням позивача 22.10.2023 до медичного пункту батальйону військової частини, а також тим, що, на думку відповідача, медична документація позивача не підтверджує факт отримання ним травми у жовтні 2023 року.
З цього приводу суд зазначає, що позивач не є особою, уповноваженою здійснювати заповнення первинної медичної картки форми № 100, а отже недоліки, допущені при її оформленні, не можуть позбавляти позивача права на одержання належної йому довідки.
Також, та обставина, що позивач саме 22.10.2023 не звертався до медичного пункту військової частини, не може свідчити про відсутність у нього травми, отриманої при проходженні військової служби, оскільки її наявність підтверджується сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.
Факт отримання позивачем травми - цефалгічний синдром, тінітус підтверджується медичними документами, які надані позивачем, а також довідкою ВЛК ВЧ НОМЕР_4 від 21.11.2023 №12851.
При цьому відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого законом покладено обов'язок доведення правомірності своїх дій, жодним доказом не спростував наявність у позивача вищезазначеної травми, отриманої у жовтні 2023 року, а лише вдався до оцінки висновків фахівців, викладеної ними у вищевказаній документації.
Відтак, бездіяльність відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підлягає визнанню протиправною.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) щодо травми, отриманої у період з 22.10.2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не складенні довідки про обставини травми, одержаної ОСОБА_1 22.10.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова