Справа № 619/3400/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/979/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : інше
30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу представника заявника ВЧ НОМЕР_1 НГУ - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду м.Харкова від 10 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ВЧ НОМЕР_1 НГУ - ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 14 травня 2025 року,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
16 червня 2025 року представник заявника ВЧ НОМЕР_1 НГУ - ОСОБА_6 подала до суду скаргу на бездіяльність посадових осіб ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.05.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду м.Харкова від 10 липня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ВЧ НОМЕР_1 НГУ - ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 14 травня 2025 року.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник заявника ВЧ НОМЕР_1 НГУ - ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки імперативним приписам ч.1 ст.214 КПК України,які не були виконані посадовими особами Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області.
Позиції інших учасників судового провадження
Представник заявника та прокурор в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, причин своєї неявки суду не повідомили.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора та представника заявника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що зі змісту заяви не вбачається достатніх об'єктивних відомостей та конкретних фактів щодо наявності ознак кримінального правопорушення та зміст заяви не містить конкретних відомостей, які б свідчили про вчинення кримінально-караного діяння і не є в розумінні вимог статті 214 КПК України повідомленням про вчинення кримінального правопорушення..
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді в повному обсязі виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.
Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У свою чергу, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені лише слідчий, дізнавач, прокурор, що також узгоджується із загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі принципом диспозитивності щодо розподілу процесуальних функцій.
Разом з цим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
У постанові від 01.12.2022 року у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених вище і тільки після прийняття рішення органом досудового розслідування щодо заяви про вчинення кримінального провадження слідчим суддею, у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР, може бути надана оцінка заяві про вчинення кримінального провадження та прийнятому органом досудового розслідування рішенню. Наявність такої оцінки є обов'язковою для здійснення функції судового контроля слідчим суддею, тобто носить цілком преюдиціальний характер.
Аналізом змісту ч.1 ст.214 КПК України встановлено, що у разі встановлення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а у разі встановлення відсутності в заяві відомостей про вчинене кримінальне правопорушення орган досудового розслідування повинен повідомити заявника про відмову у внесенні відомостей за такою заявою. Тобто заявник у всякому разі повинен бути сповіщений про прийняте рішення.
Як убачається з матеріалів справи, 14 травня 2025 року представник ВЧ НОМЕР_1 НГУ за вих. № 40/05/12-2280-2025 звернулась з повідомленням на адресу ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області із відповідною заявою щодо реєстрації кримінального правопорушення.
Заява була вмотивована тим, що 11 квітня 2025 року командир мінометного взводу батальйону оперативного призначення 5-ї бригади у підпорядкуванні 58 омпбр, старший лейтенант ОСОБА_7 доповів, що 08 квітня 2025 року близько 04:00, виконуючи бойове завдання під час зміни на ВП у районі н.п. Алісівка Харківської області, молодший сержант ОСОБА_8 потрапив під скид НВП з БпЛА противника, унаслідок чого отримав бойове поранення.
11 червня 2025 року до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України через СЕВ надійшов лист від начальника ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 (вих. № 51777-2025 від 11.06.2025), в якому повідомлено про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, перевірка викладених у зверненні від 08.04.2025 року відомостей проведена в порядку Закону України «Про звернення громадян» у зв'язку з відсутністю в них достатніх обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення .
Також, було зазначено, що замаху на життя та/або здоров'я молодшого сержанта ОСОБА_8 , в розумінні ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України не відбулось, оскільки в період особливого (воєнного) стану в контексті міжнародного збройного конфлікту не може вважатися замахом на умисне вбивство поранення комбатантом однієї сторони конфлікту комбатанта іншої сторони конфлікту, вчинене з додержанням правил міжнародного гуманітарного права, оскільки комбатант є особами, що мають право безпосередньо брати участь у воєнних діях.
Також, слідчим суддею було проаналізовано обставини, викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення та мотиви відмови щодо внесення відомостей до ЄРДР, оскільки повідомлення ВЧ3005 не можна визнати як заяву про вчинене кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що скарга в частині невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
За таких обставин, твердження апелянта про те, що з боку посадових осіб ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській областідопущено бездіяльність, є помилковими, оскільки згідно відомостей, наданих до суду першої інстанції, вбачається, що заява від 08.04.2025 року ретельно перевірялась посадовими особами ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області,та в результаті розгляду зазначеної заяви було встановлено відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, з чим слушно погодився слідчий суддя.
Також, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що отримання молодшим сержантом ОСОБА_8 поранення 08.04.2025 близько 04:00 під час виконання бойового завдання у районі н.п. Алісівка Харківської області (потрапив під скид НВП з БпЛА противника), не створює складу кримінального правопорушення, оскільки останній під час отримання поранення мав правовий статус комбатанта, тобто особи, яка входить до складу збройних сил воюючої країни, бере участь безпосередньо у воєнних діях, та відповідно є законною військовою ціллю.
За таких обставин зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
З огляду на вказані відомості, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки органом досудового розслідування була надана оцінка повідомленню про кримінальне правопорушення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною, оскільки її постановлено у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника заявника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду м.Харкова від 10 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ВЧ НОМЕР_1 НГУ - ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 14 травня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4