м. Вінниця
02 жовтня 2025 р. Справа № 120/10489/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 24.06.2025 №ОПШ000283 про застосування адміністративно-господарського штрафу в загальному розмірі 51000,00 гривень, у зв'язку із чим позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу на а/д С-02-20-21 (місцевого значення) МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксовано перевезення вантажу з повною масою транспортного засобу 40,72 т при допустимих 24 т, що у відсотках складає 69,6%.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР 000115 від 03.06.2025, Акт про перевищення транспортних засобом нормативно вагових параметрів № ОАВ 000005 від 03.06.2025 та Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052433 від 03.06.2025, що на переконання представника відповідача, є підставою застосування відносно позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.17 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-III.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 03.06.2025 року проводилась рейдова перевірка на а/д С-02-20-21 (дорога місцевого значення), в результаті якої був зупинений транспортний засіб: марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що автомобільним перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ ТРАНС".
03.06.2025 року старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАВ000005, відповідно до якого перевіркою вказаного транспортного засобу встановлено наступні порушення: ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив безпеку дорожнього руху, а саме: перевищення встановлених законодавством вагових норм на дорозі місцевого значення, чим порушено вимоги п. 22.5 ПКМУ №1306 від 10.10.2001, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 17 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезені подільного вантажу, а саме 69,6 відсотків.
Згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052433 від 03.06.2025 повна маса транспортного засобу склала 40,72 т.
24.06.2025 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Андрієм РУДЕНКО винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ000283 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (далі - Закон № 2344-III).
Згідно зі ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Приписами п. 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із п. 12 - 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю, регламентованого Порядком №879.
Пунктами 3, 4 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
За змістом пунктів 16, 18, 19 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Частиною третьою статті 48 Закону №2344 передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до частини 2статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306(далі по тексту -ПДР), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Пунктом 22.5 ПДР передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з підпунктом «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, комбіновані транспортні засоби: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення - 24 тонни.
При цьому, законодавством визначено граничні габаритно-вагові норми загальної маси навантаження автомобілів та навантаження на їхню строєну вісь.
Правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:
- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;
- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, рейдовою перевіркою було встановлено, що водій, керуючи транспортним засобом марки MAN, здійснював перевезення вантажу згідно з товарно-транспортної накладної. Під час проведення перевірки відповідачем було проведено лише документальний габаритно-ваговий контроль на підставі вказаної товарно-транспортної накладної та встановлено, що при дозволених для доріг місцевого значення 24 т, фактична маса становить 40,72 т.
Так, відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Документальний габаритно-ваговий контроль передбачає визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879).
Згідно підпункту 11 пункту 2 Порядку №879, точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Однак, суд зазначає, що надана для перевірки товарно-транспортна накладна є документом, який призначений для: обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, прибуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Тобто, товарно-транспортна накладна, як первинний документ бухгалтерського обліку, об'єктивно підтверджує кількісні та якісні характеристики вантажу, проте такий документ не може бути єдиною підставою для визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, незважаючи на те, що такі відомості зазначаються у ній.
Суд зауважує, що в даному випадку, посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення документального габаритно-вагового контролю, всупереч вимогам Порядку №879, об'єктивно не встановлено фактичну масу транспортного засобу, оскільки було встановлено лише вагу вантажу згідно наданої ТТН.
Таким чином, суд, з урахуванням наведених вище правових норм та обставин справи, вважає, що висновки контролюючого органу про перевищення транспортним засобом, який належить позивачу, нормативних вагових параметрів, не підтверджені належним чином, що виключає відповідальність на підставі ч. 1ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд також зазначає, що відповідно до пп.4 п.2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Відповідно до пункту 18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Суд звертає увагу, що у даному випадку співробітником Укртрансбезпеки було порушено процедуру габаритно-вагового контролю, з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 16 Порядку №1567, рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Отже, габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки, проте в даному випадку габаритно-ваговий контроль проведено одним співробітником Укртрансбезпеки.
При цьому, суд зазначає, що габаритно-ваговий контроль може проводити і одна особа Укртрансбезпеки, але у такому випадку є обов'язковим залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
В матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що під час проведення габаритно-вагового контролю були залученні посадові особи відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, оскільки у матеріалах складених за результатами перевірки такі відомості відсутні.
Також, наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, додатком 1 до якого встановлено форму довідки про здійснення габаритно-вагового контролю, яка, серед іншого, має містити підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу, наявне місце для печатки.
Разом з тим, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052433 від 03.06.2025, яка наявна в матеріалах справи, також містить підпис лише однієї посадової особи Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль - Кріт А.П.
При цьому підпис посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції та/або Укравтодору та/або власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки габаритно-ваговий контроль був проведений з порушенням встановленого порядку, то його результати не можуть бути покладені в основу прийняття постанови від 24.06.2025 №ОПШ000283 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В контексті вказаного, суд звертає увагу, що в даному випадку, підставою для накладення на позивача штрафу слугувало не забезпечення перевізником безпеки дорожнього руху, а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм, чим порушено вимоги п.22.5 ПКМУ № 1306 від 10.10.2001 року. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами абз. 17 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 % при перевезенні подільного вантажу.
Суд встановив, що відомості про відповідні заміри відстаней між осями належного позивачу транспортного засобу відсутні. В акті № ОАВ 000005 від 03.06.2025 відсутня інформація чи проводились посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю заміри відстаней між осями, так як і в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052433 від 03.06.2025, оскільки така графа як «відстані між осями, метрів» та «навантаження на осі», в яких мають зазначатись відповідні параметри, - не заповнені.
Крім того, відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. 13. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Ні у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052433 від 03.06.2025, ні у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № ОАВ 000005 від 03.06.2025 не вказаний технічний прилад, яким виявлено та зафіксовано порушення, що позбавляє суд можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.12.2019 року у справі №557/322/17.
Відтак, враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова № ОПШ000283 від 24.06.2025 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.07.2025 № 719.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у сумі 3028,00 грн, належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 24.06.2025 №ОПШ000283 про застосування адміністративно-господарського штрафу в загальному розмірі 51000,00 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ ТРАНС" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ ТРАНС" (вул. Київська, 16, оф. 6/41, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 44000235)
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21021, код ЄДРПОУ: 39816845)
Суддя Чернюк Алла Юріївна